Ухвала від 14.09.2016 по справі 362/3227/16-ц

Справа № 362/3227/16-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В.

Провадження № 22-ц/780/5133/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 58 14.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря : Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 щодо нарахування аліментної заборгованості, заінтересована особа - ОСОБА_2,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду від 8 лютого 2011 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 грудня 2009 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання цього рішення видано виконавчий лист № 2-78/11, який було пред'явлено до ВДВС Васильківського РУЮ. У жовтні 2015 року виконавче провадження передано до Шевченківського РВ ДВС міста Києва за місцем роботи боржника. 7 травня 2015 року Васильківським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким змінено розмір аліментів, які стягувалися з ОСОБА_2 згідно вищевказаного рішення, до 1/6 частини усіх видів заробітку чи інших доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В подальшому державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника з урахуванням зміненого розміру аліментів та складено довідку-розрахунок заборгованості. Заявник вважає такі дії державного виконавця незаконними, оскільки заборгованість по аліментам має стягуватися та розраховуватися на підставі відповідного виконавчого документа, яким є виконавчий лист, однак боржник виконавчого листа про зміну розміру аліментів не отримував, надав державному виконавцю лише рішення суду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2016 року скаргу задоволено.

Визнано дії Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві щодо складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментам та стягнення з боржника ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частині його доходів з листопада 2015 року протиправними.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для зміни розміру заборгованості по сплаті аліментів, оскільки у районному відділі державної виконавчої служби відсутній виконавчий лист про зміну розміру стягуваних аліментів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському РВ ДВС міста Києва перебуває виконавчий лист № 2-78/11, виданий Васильківським міськрайонним судом, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 грудня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

7 травня 2015 року Васильківським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким змінено розмір аліментів, які стягувалися з ОСОБА_2 на підставі рішення від 8 лютого 2011 року, до 1/6 частини усіх видів заробітку чи інших доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказане рішення було залучено боржником до матеріалів виконавчого провадження 27 листопада 2015 року.

1 лютого 2016 року стягувач звернулася до Шевченківському РВ ДВС міста Києва із заявою про повторне накладення стягнення на доходи боржника у розмірі 1/6 частини усіх його доходів, а також просила стягнути заборгованість за минулі роки в межах 50 % місячних доходів боржника.

Постановою державного виконавця Бекірової С.Н. від 18 березня 2016 року від 18 березня 2016 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2

17 червня 2016 року державним виконавцем складено довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року на підставі довідки з місця роботи боржника.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 7 лютого 2014 року, судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідними нормами СК України. При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.

Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи.

Згідно із ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

В ст. 17 Закону України визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що у разі постановлення рішення про зменшення розміру аліментів виконавчий лист передається судом на руки боржнику за його заявою після набрання рішенням суду законної сили або на його письмову вимогу надсилається за місцем його проживання.

Враховуючи, що виконавчий лист про зміну розміру стягуваних аліментів до відділу державної виконавчої служби боржником не подавався, суд першої дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва щодо винесення постанови про звернення стягнення на доходи боржника та складення довідки-розрахунку заборгованості з урахуванням зміненого розміру аліментів суперечать вимогам закону.

За змістом ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова про звернення стягнення на доходи боржника з урахуванням зміненого розміру аліментів є чинною, а тому державний виконавець не може здійснити перерахунок заборгованості є безпідставними, оскільки дії державного виконавця з цього приводу визнанні судом протиправними.

Також є власними тлумаченням боржником спірних правовідносин посилання на те, що законом не передбачено подання виконавчого листа про зменшення розміру аліментів боржником, адже ініціатором (позивачем) зменшення розміру аліментів був саме боржник, тобто в даному випадку рішення ухвалено на його користь, а тому відповідно до ст. 368 ЦПК України він має право на отримання виконавчого листа.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, ухвала суду першої інстанції про задоволення скарги на дії державного виконавця постановлена відповідно до вимог матеріального й процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Т.Ц. ОСОБА_6 Фінагєєв

Попередній документ
61305467
Наступний документ
61305469
Інформація про рішення:
№ рішення: 61305468
№ справи: 362/3227/16-ц
Дата рішення: 14.09.2016
Дата публікації: 20.09.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження