Справа № 369/12603/15-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.
Провадження № 22-ц/780/3401/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 33 13.09.2016
Іменем України
13 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Лівінського С.В., Суханової Є.М.,
при секретарі Воробей В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоду, який обґрунтовувала тим, що 05 жовтня 2015 року з 2-ої до 3-ої години ночі відбулось затоплення квартири, яка належить та в якій мешкає ОСОБА_2 із своєю сім'єю.
Того ж дня позивачка звернулась до ТОВ «ЗАРАЗ», яке обслуговує ЖК «Чайка» для складення акту про затоплення квартири та визначення причини такого затоплення.
06 жовтня 2015 року комісією ТОВ «ЗАРАЗ» було складено акт огляду приміщення №124 щодо залиття квартири позивача, згідно якого залиття відбулося із квартири № 24 та з вини власника даної квартири.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 47689243 власником квартири, що знаходиться за адресою: 08130, Київська область, Києво - АДРЕСА_1 є ОСОБА_3
Відповідно до акту огляду приміщення №124 залиття відбулось в санвузлі на розводці ГВС із-за того, що біля крану на полотенцесушителі лопнуло різьблення, і це є зоною відповідальності власника квартири №24, тобто відповідача.
У результаті залиття квартири позивачці було завдано істотної моральної шкоди, яка виразилася в тому, що при виявленні залиття вона отримала психологічний стрес, втратила спокій, відчуває постійний дискомфорт.
Позивачка вважала, що їй та її сім'ї завдана значна моральна шкода зі сторони відповідача, яку вона оцінила у розмірі 2000 грн.
Підтвердженням залиття квартири є акт огляду приміщення №124 від 06.10.2015 року.
Для належного захисту своїх законних прав та інтересів позивачка звернулася за допомогою до АО «Клочков та партнери», з яким уклала відповідний Договір №13/10 від 13 жовтня 2015 року.
Просила стягнути із ОСОБА_3 на свою користь для відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3375 грн., 420 грн витрат за оголошення в газету та судовий збір у розмірі 1218 грн.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. та 420 грн. витрат за оголошення в газету. Також стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1218 грн. У решті позову відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в частині стягнення витрат на правову допомогу та стягнути зі ОСОБА_3 на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 3375 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, частково задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн., суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивачка не надала суду додаткової угоди №1 від 13 жовтня 2015 року, на яку вона посилалася як на підтвердження вимог про надання правової допомоги, де вартість послуг було встановлено у розмірі 450 грн. за одну годину.
Також суд вважав, що позивачка не довела, що визначена в договорі про надання правової допомоги ціна розмірі 3375 грн. носить справедливий характер, адже розумною платою слід вважати плату, визначену, виходячи зі звичайної ціни, що склалася на аналогічні послуги на момент укладення договору.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, так як вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
За змістом ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно роз'яснень пунктів 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року №3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи від 01 січня 2015 року.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Встановлено, що між АО «Клочков та партнери» та позивачкою ОСОБА_2 13 жовтня 2015 року укладено договір №13/10 про надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги останній.
Згідно п.2.1 даного договору вартість послуг, які надаються на підставі даного договору та умови оплати визначаються сторонами в додаткових угодах до цього договору.
Згідно акту здачі-прийняття наданих послуг за вказаним договором від 12 квітня 2016 року загальний обсяг витраченого часу складає 7,5 годин і вартість виконаної роботи склала 3375 грн. (а.с.52)
Згідно копії квитанції 0.0.534909275.1 від 13 квітня 2016 року позивачка сплатила на рахунок АО «Клочков та партнери» 3375 грн. (а.с.53).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позивачка надала суду належні та допустимі докази понесених нею витрат на правову допомогу у розмірі 3375 грн. і дана сума підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає зміні і слід стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 3375 грн.
В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 року в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 3375 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: