Справа № 500/4903/16-п
Провадження № 3/500/1482/16
3/500/1483/16
3/500/1484/16
3/500/1485/16
Іменем України
14 вересня 2016 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1, що народився 30 жовтня 1989 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, не працюючого, тел. № 096-163-09-29, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
за ст. ст. 124, 1224, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 11 вересня 2016 року в м. Ізмаїлі Одеської області, керуючи автомобілем марки «VOLKSVAGEN CADDY», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, о 16:10 год. по вул. Станційне селище рухався заднім рухом, не обрав безпечний інтервал та здійснив наїзд на пішохідну огорожу, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п. 13.1, п/п п/п «а», «в» п. 2.10 Правил дорожнього руху України; після чого о 16:15 год., на перехресті вул. Дмитрівська та вул. Кишинівська, не обрав безпечну швидкість руху при виконанні лівого повороту, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на опору зв'язку, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 11 вересня 2016 року о 16:15 годині, на перехресті вул. Дмитрівська та вул. Кишинівська в м. Ізмаїлі Одеської області, керував автомобілем марки «VOLKSVAGEN CADDY», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою винність у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень та розкаявся в їх вчиненні, пояснивши, що взяв автомобіль у свого знайомого з метою поїхати у справах, після чого він посварився з дружиною та, перебуваючи у емоційній збудженості, вжив алкоголь, сів за кермо автомобіля та вчинив усі правопорушення. Також ОСОБА_1 пояснив, що у нього немає посвідчення водія, він його ніколи не отримував, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП.
Крім повного визнання своєї винності притягуваним ОСОБА_1, його винність у порушенні правил дорожнього руху, що двічі спричинило пошкодження транспортного засобу, у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, а також у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння також повністю підтверджуються сукупністю доказів, досліджених судом.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до даних протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, не повідомивши працівників поліції та не зафіксувавши сліди дорожньо-транспортної пригоди, після чого керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та знову порушив правила дорожнього руху, та здійснив наїзд на опору зв'язку.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються даними схем ДТП, даними результатів тестування за допомогою алкотестера «Drager alcotest 6810», відповідно до яких у ОСОБА_1 о 16:31 годині виявлено 2,46 ‰ алкоголю, а також письмових пояснень ОСОБА_1
Таким чином, аналіз сукупності усіх даних, що містяться в досліджених у суді доказах, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про доведеність винності ОСОБА_1 в їх вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1, суд враховує положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якого, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд також враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, його майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та вважає, що достатнім і необхідним у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ст. 1224 КУпАП, оскільки санкцією вказаною статті передбачені більш суворі адміністративні стягнення, ніж штраф чи позбавлення права керування транспортними засобами, а саме такі стягнення як громадські роботи та адміністративний арешт.
Характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень вказує на те, що він вчинив грубі правопорушення.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
До обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суд відносить вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в стані сп'яніння.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, а також того, що притягуваним вчинено чотири грубих правопорушення, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, можливе лише за умови застосування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування більш м'яких стягнень, передбачених санкцією ст. 1224 КУпАП, ніж адміністративний арешт, а саме таких стягнень як штраф чи громадські роботи. Разом з цим, суд вважає достатнім для виправлення ОСОБА_1, а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах мінімального строку, оскільки таке стягнення як адміністративний арешт в межах мінімального строку повністю досягне мети його застосування.
Що ж стосується додаткового стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, можливість накладення якого передбачена другим реченням ч. 2 ст. 36 КУпАП, то суд позбавлений можливості застосувати таке стягнення до ОСОБА_1, який не є водієм та не має права керування транспортними засобами, про що пояснив у судовому засіданні сам притягуваний ОСОБА_1, та що вбачається з копії постанови від 11.09.2016 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, що складає 275,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 Кодексу України
про адміністративні правопорушення, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 1224, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 1224 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на десять діб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.
Виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту покласти на Ізмаїльський ВП ГУНП в Одеській області.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_3