Справа № 492/747/16-ц
Іменем України
08 вересня 2016 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гусєвої Н.Д.,
при секретарі Рябчук О.А.,
за участю: представника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Конюшенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідачка є матір'ю малолітнього ОСОБА_4 , який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. З відповідачем позивачка не проживала та не проживає. Відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні свого малолітнього сина, взагалі не цікавиться життям дитини, станом здоров'я, інтересами, рівнем розвитку. Таким чином, позивачка прийшла до висновку, що батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила суд позбавити батьківських прав відповідачавідносно його дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги позивачки визнав, не заперечував проти позбавлення його батьківських праввідносно його дитини.
Представник третьої особи виконавчого комітету Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області, як органу опіки та піклування, представник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в судовому засіданні, вважаючи позов позивачки обґрунтованим та заснованим на законі, підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити його повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, а також вислухавши думку малолітнього ОСОБА_3 , взявши до уваги пояснення допитаного в судовому засіданні свідка, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з ухиленням батька від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що малолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження батьками зазначені ОСОБА_2 , відповідач по справі, та ОСОБА_5 , позивачка по справі, яка внаслідок укладення шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на наявне « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.07.2015р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районні реєстраційної служби Одеського управління юстиції (а.с. 7, 8, 32).
На підставі заяви від 22.06.2016р. ОСОБА_1 , позивачка по справі, зверталася до Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області про надання висновку стосовно спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 18, 35), який рішенням № 9-VІІ від 02.08.2016р. вирішив визнати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 та органу опіки та піклування доручено надати відповідний висновок (а.с. 29). Згідно висновку Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області від 02.08.2016р. про доцільність позбавлення батьківських прав Теплицька сільська рада Арцизького району Одеської області, як орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 48).
Відповідно до довідок № 558 від 22.03.2016р., виданої Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області дитина ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 , позивачкою по справі (а.с. 9). Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього ОСОБА_3 від 20.07.2016р. проведеного представниками Теплицькоїсільської ради Арцизького району Одеської області, умови проживання сім'ї, в якій проживає малолітній ОСОБА_3 задовільні та сприятливі для проживання та виховання дитини (а.с. 37). ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувалась, що підтверджується характеристикою (а.с. 47). Згідно довідки про отримання (неотримання) допомоги № 365 від 01.08.2016р., виданої Управлінням соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Демирова Я.А., позивачка по справі, не перебуває на обліку (а.с. 36).
Відповідно до довідок № 1146 від 24.06.2016р., № 1427 від 01.08.2016р., виданих Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області, ОСОБА_2 , відповідач по справі, з 2011 року не проживає на території Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області (а.с. 19, 34). Згідно довідок № 11 від 24.06.2016р., № 13 від 06.07.2016р., виданих Дошкільним навчальним закладом ясла-садок «Теремок» загального типу комунальної власності за час перебування дитини ОСОБА_2 в закладі, батько до закладу не з'являвся (а.с. 19, 33). З листа Арцизького районного військового комісаріату № 2202 від 02.08.2016р. вбачається, що ОСОБА_2 , відповідач по справі, демобілізований в запас Збройних Сил України (а.с. 38). Як вбачається із заяви ОСОБА_2 , відповідача по справі, підпис якого посвідчений приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Подольським Р.В., відповідач відмовляється від малолітнього сина ОСОБА_3 тому, що дитина не є сином відповідача, участі у вихованні малолітнього ОСОБА_3 не приймає, аліменти на утримання дитини не сплачує (а.с. 46).
Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_3 пояснив суду, що він проживає разом з матір'ю та він знає свого батька, як ОСОБА_8 , а батька ОСОБА_9 не знає та не бачив.
Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_10 дала суду пояснення, що вона проживає в с.Теплиця Арцизького району Одеської області та є сусідкою ОСОБА_1 , позивачки по справі. Відповідач разом не проживає з позивачкою, взагалі не бачила, щоб відповідач приїжджав до дитини та спілкувався з нею.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідком, в зв'язку з тим, що даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи встановлено не було, її показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Судом достовірно встановлено та про це зазначив в своїй заяві відповідач, а також підтверджено поясненнями позивачки та наданими нею доказами, поясненнями свідка, що відповідач не проявляє до своєї дитини щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, абсолютно не цікавився ні здоров'ям, ні долею дитини у зв'язку з чим, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно п. 2 ч. 1ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до норми ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Отже, ч. 2 ст. 155 СК України забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.
При прийнятті рішення у наявній справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява № 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008р. наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно ст. ст. 111, 112 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 114 вищенаведеного вище Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
При вирішенні спору між сторонами судом також взяті до уваги роз'яснення Пленуму Верховного суду України, надані у п.16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20, згідно якого особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, з огляду на вище викладене, обставини справи та досліджені судом докази, які дають суду підстави дійти до однозначного висновку, що відповідач, свідомо нехтує своїми обов'язками батька перед дитиною, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тобто ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо утримання і виховання дитини.
Отже, суд приходить до висновку, що, виходячи лише з інтересів дитини, в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які дають суду прийти до однозначного висновку, щодо необхідності позбавлення відповідача ОСОБА_2 , який свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується заявою відповідача, оскільки на думку суду таке рішення буде захистом прав дитини, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню та відповідача ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку із задоволенням позовних вимог позивачки, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума судового збору, понесеного позивачкою при звернені з цим позовом до суду (а.с. 1).
На підставі ст. ст. 15, 150, 155, 164, 165, 166 СК України, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 15, 30, 57-62, 63, 88, 158, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.