Справа №490/8002/16-к 15.09.2016
Провадження № 11-сс/784/369/16 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ч. 2 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
15 вересня 2016 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 12016150100000409 матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Просить ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження за скаргою на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає ухвалу слідчого судді такою, що порушує законні права ОСОБА_7 у здійсненні належної правової процедури, судового захисту та правової допомоги у розумний строк.
Вказує, що відносно ОСОБА_7 на протязі 5 місяців без повідомлення підозри проведено комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а саме, проведено обшуки власних помешкань, вилучено документи у підприємств-контрагентів, вилучено печатку фермерського господарства «Південь Агросвіт Очаков» та ноутбук, який використовувався для подання електронної звітності, що створило перешкоди для подальшої діяльності його фермерського господарства.
Посилаючись на підпункт «а», «b» п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001, рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Бевз проти України» від 18 червня 2009 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Компбел та Фел проти Сполученого Королівства», вважає, що ОСОБА_7 , в силу проведених відносно нього слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій вправі у даному кримінальному провадженні звертатися з клопотання до слідчого.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області, в якій заявник просив зобов'язати керівника органу досудового розслідування закрити кримінальне провадження № 12016150100000409 за відсутності події злочину, передбаченого ст. 191 КК України або винести постанову про відмову у задоволенні клопотання. В обґрунтування такого рішення слідчий суддя послався на відсутність у слідчого та прокурора під час досудового розслідування даного кримінального провадження процесуального обов'язку щодо розгляду в порядку ст. 220 КПК України клопотання представника ОСОБА_7 , так як останній не має процесуального статусу, який визначений ч. 1 ст. 220 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, суд визнає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Як видно із змісту скарги, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із скаргою на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області, в якій заявник просив зобов'язати керівника органу досудового розслідування закрити кримінальне провадження № 12016150100000409 за відсутності події злочину, передбаченого ст. 191 КК України, або винести постанову про відмову у задоволенні клопотання, тобто однією з вимог заявника було зобов'язання керівника органу досудового розслідування розглянути подане ним клопотання
Згідно ч. 1 ст. 220 КПК України подане стороною захисту, потерпілим і його представником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту його подання.
Як слідує з матеріалів судового провадження, 3 серпня 2016 року захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 12016150100000409 подав начальнику СУ ГУ НП в Миколаївської області клопотання.
Як зазначив апелянт, його клопотання не було розглянуте в установлений ч. 1 ст. 220 КПК України триденний термін.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_7 не має процесуального статусу, який визначений ч. 1 ст. 220 КПК України.
В той же час, органами досудового розслідування ОСОБА_7 хоч і не був визнаний у визначений КПК України процесуальний спосіб як суб'єкт, визначений у ч. 1 ст. 220 КПК України, однак, як слідує із матеріалів кримінального провадження, відносно фермерського господарства «Південь Агросвіт Очаков», засновником, керівником якого є ОСОБА_7 , провадились слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а саме, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення посадовими особами вказаного господарства злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, проведено обшуки, надано тимчасовий доступ до документів, їх вилучення.
Окрім того, виходячи з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_6 звертався до інших посадових осіб органів досудового розслідування, де його клопотання в інтересах ОСОБА_7 розглядалися.
За наведеного, та, враховуючи положення підпункту «а», «b» п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2 КПК України, ОСОБА_7 вправі захищати свої права та інтереси, в тому числі шляхом подачі особисто або за допомогою захисника клопотання у кримінальному провадженні, в якому відносно нього здійснюються слідчі (розшукові) та/або процесуальні дії.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в даному випадку застосував ч. 4 ст. 304 КПК України і, без з'ясування наведених обставин, безпідставно відмовив у відкритті провадження, а тому ухвала про відмову у відкритті провадження підлягає скасування.
Ст. 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність, а також забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу з урахуванням положень його глави 26.
В даному випадку слідчий суддя рішення про відмову у відкритті провадження прийняв на порушення вказаних вимог закону, внаслідок чого скарга заявника фактично залишилася нерозглянутою.
Згідно ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309, ст. 392 КПК України, ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. А ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, згідно ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Тому розгляд апеляційним судом скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області з постановленням своєї ухвали за правилами ч. 3 ст. 407 КПК України без розгляду її уповноваженим судом першої інстанції порушить зазначені вище засади кримінального провадження, що є неприпустимим.
Отже, оскільки рішення по суті скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області судом першої інстанції не приймалось, а оскаржена ухвала слідчого судді є незаконною і перешкоджає розгляду скарги уповноваженим судом, вона підлягає скасуванню, а скарга - направленню до суду першої інстанції для розгляду і прийняття рішення з дотриманням вимог ст. ст. 303-307 КПК України.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ч. 6 ст. 9, ст. ст. 404 - 407, 415, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника СУ ГУ НП в Миколаївської області скасувати, скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 від 9 серпня 2016 року направити до суду першої інстанції для розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: