15.09.16
Справа №489/4558/16-ц
Провадження №2/489/2520/16
іменем України
15 вересня 2016 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Кирильчук О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором комісії,
встановив:
Позивач просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на все рухоме і нерухоме майно, належне відповідачу до розгляду справи по суті. Заява обґрунтована тим, що в разі несвоєчасної заборони на вказані дії це може утруднити чи взагалі унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
За змістом ч.2 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заява позивача не містить причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, та обґрунтування необхідності арешту майна. Посилання позивача на дії невизначеного характеру, заборона на які перешкоджатиме ускладненню виконання рішення, є немотивованим.
Враховуючи, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, її має бути повернуто заявнику.
Керуючись ч.8 ст.153 ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя