Справа № 130/984/16-ц Провадження № 22-ц/772/2591/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 39 Доповідач Зайцев А. Ю.
14 вересня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,
при секретарі: Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Жмеринської міської ради Вінницької області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.07.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Жмеринської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, Жмеринської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи його тим, що в м.Жмеринка Вінницької області 12.11.2014 року померла її бабуся ОСОБА_4, після смерті якої залишилася спадщина, що складається із квартири АДРЕСА_1, однак у встановлений законом строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки у неї не було можливості дізнатися про смерть спадкодавця та подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, так як вона знаходилася за межами України. Пізніше, при зверненні до Жмеринської міської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законом строку.
Посилаючись на зазначені вище обставини, ОСОБА_2 просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 12.11.2014 року.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.07.2016 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк два місяці після вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини до Жмеринської міської державної нотаріальної контори Вінницької області після смерті ОСОБА_4, померлої 12.11.2014 року.
Не погоджуючись із рішенням суду, Жмеринська міська рада Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2014 року в м.Жмеринка померла ОСОБА_4, згідно свідоцтва про смерть серія І-АМ №306430 від 13.11.2014 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_2, загальною площею 45,1 кв.м.
Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 була рідною бабусею позивачки ОСОБА_2.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_5 від 13.04.2016 року №398/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, оскільки нею не було подано заяву до Жмеринської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та не пред'явлено жодних доказів фактичного прийняття спадщини (а.с.18).
Задовольняючи позов та визначаючи додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона знаходилась за межами України.
Проте, судова колегія вважає такий висновок суду помилковим, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», розяснив судам, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулася до Жмеринської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини 13.04.2016 року, тобто більш як через 1 рік та 5 місяців з дня відкриття спадщини.
У позовній заяві ОСОБА_2 посилається як на поважну причину пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори на те, що вона знаходилась за межами України і не могла вчасно звернутися із заявою до нотаріальної контори.
Судова колегія вважає, що наведена позивачем підстава пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не може бути визнана поважною, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 знаходилась за межами України в період з 12.11.2014 року по 12.05.2015 року, проте до нотаріальної контори звернулась лише 13.04.2016 року, а з даним позовом до суду звернулась у травні 2016 року, тобто майже через рік, і поважності причин не вчинення нею юридично значущих дій щодо спірної спадщини протягом цього часу, вже після повернення в Україну, нею не наведено.
Факт проживання ОСОБА_2 за межами України також не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до нотаріальної контори, оскільки не впливає жодним чином на можливість спадкоємця своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. Позивач не була позбавлена права надіслати поштою відповідну заяву з будь-якої країни світу.
Відповідно до ч.2 ст.1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), зокрема, про прийняття спадщини, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна.
Відповідно до п.п.3.3., 3.4, 3.5 Порядку, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Виходячи з наведеного, оскільки поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини, судова колегія вважає, що наведені позивачкою причини пропуску строку не можна визнати поважними, оскільки позивач не надала жодних доказів про те, що існували об'єктивні, непереборні, істотні труднощі, які перешкодили їй направити до нотаріальної контори м. Жмеринки поштою письмову заяву про прийняття спадщини або ж звернутися до нотаріуса у Азейбарджані, посвідчити заяву про прийняття спадщини та через представника передати до нотаріальної контори.
Судова колегія враховує також правові позиції, викладені Верховним Судом України в постанові від 26.09.2012 року у справі №6-85цс12 та в постанові від 04.11.2015 року у справі №6-1486цс15, відповідно до яких правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
За змістом п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ураховуючи зазначене, судова колегія вважає, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Жмеринської міської ради Вінницької області - задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.07.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Жмеринської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_6
Судді: (підпис) ОСОБА_7
(підпис) ОСОБА_8
Згідно з оригіналом.
Суддя: