Справа № 185/3413/14-к
Провадження № 1-кп/185/264/14
26 червня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
неповнолітнього
потерпілого ОСОБА_3 ,
представника
неповнолітнього
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
при секретарі ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370000743 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 31 жовтня 2013 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 03 лютого 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, ст. 304 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, маючи не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість, перебуваючи на випробувальному терміні, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічний злочин.
Так, ОСОБА_5 13 березня 2014 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 знаходились в спальній кімнаті приміщення квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , де побачив на столику ноутбук марки «Lenovo Z 570 А», що належить гр. ОСОБА_3 . Після цього у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна - ноутбука марки «Lenovo Z 570 А» гр. ОСОБА_3 , який знаходився на столику в спальній кімнаті приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 13 березня 2014 року приблизно о 10.20 годині, скориставшись тим, що ОСОБА_3 пішов на навчання і відсутній контроль з боку власника даного ноутбуку, не маючи відповідного дозволу останнього, при цьому ОСОБА_8 , який знаходився разом з ним в спальній кімнаті приміщення вищевказаної квартири, не повідомляючи про свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав ноутбук гр. ОСОБА_3 марки «Lenovo Z 570 А», який знаходився на столику в спальній кімнаті вищевказаного приміщення квартири, вартістю 7300 грн., з місця вчинення злочину зник і викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 7300 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що в ранці 13 березня 2014 року біля 10.00 години, він перебував в квартирі свого дяді ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . В той час там перебував його дядя з співмешканкою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ще інші люди, які знаходились в зальному приміщенні зазначеної квартири, та розпивали спиртні напої. А в спальному приміщенні знаходився ноутбук «Леново Z-570А»/. Потерпілий о 07.00 годині поїхав на навчання, а ноутбук залишив. Він взяв ноутбук і здав підприємцю за адресою по АДРЕСА_4 , приблизно за 1200 грн., гроші потратив на себе. До крадіжки він випив настойку «Клюква» близько 20 градусів алкогольного вмісту, приблизно 50 грам. В скоєному щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що це було у березні цього року, він о 07.00 годині поїхав на навчання в училищі. На передодні він приїхав в квартиру АДРЕСА_2 , так як обвинувачений запросив його до себе. Він взяв ноутбук «Леново 570» з жорстким диском. У вечорі відмічався празник і він ставив музику з ноутбука. Наступного дня, він поїхав на навчання, а коли приїхав, ноутбука не було. Він чекав біля 4 днів, щоб обвинувачений приніс ноутбук, однак він не приніс, і він з батьком звернувся до міліції. Йому спричинена і моральна шкода, він переживав що у нього не стало ноутбука.
Допитаний в судовому засіданні представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що у березні 2014 року син прийшов додому і сказав, що вкрали ноутбук. Він з сином пішов до міліції і подали заяву. Позов він підтримує. Також там зазначена стаття 345 ч. 2 КК України в позові, що є опискою, необхідно вважати ст. 185 ч. 2 КК України.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого, його представника та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого, його представника та їх бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочину та вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно /а.к.п.- 31/, раніше неодноразово судимий /а.к.п. - 36-38/, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває /а.к.п. - 32, 34/.
На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, повне визнання ними вини, щире розкаяння у вчиненому, кримінальному правопорушенні, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
У кримінальному проваджені процесуальних витрат та речових доказів немає.
Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 7 300,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_5 заявлений, представником потерпілого ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково. Позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 7 300,00 грн., підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., підлягають задоволенню частково, у розмірі 1 000 грн. Саме такий розмір суми на відшкодування моральної шкоди на думку суду є достатнім для відшкодування потерпілому моральних збитків.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2014 року і за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання, тобто, з 20 березня 2014 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 7 300,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_5 , заявлений представником потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь представника потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 7 300,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь представника потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1