Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого ОСОБА_5.,
суддів ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 14 вересня 2016 року заяву ОСОБА_4 про перегляд судових рішень за її скаргами,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора по кримінальному провадженню № 32016100010000005, подану в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) - повернуто заявниці.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року зазначену ухвалу слідчого судді місцевого суду залишено без зміни.
Касаційний суд - колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - ухвалою від 18 липня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на зазначені судові рішення.
ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд у порядку, передбаченому главою 33 КПК судових рішень за її скаргами з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України № 5-347 кс 15 від 3 березня 2016 року (пункт 3 статті 445 КПК). Просить скасувати ухвали судів апеляційної та касаційної інстанції і направити справу на новий розгляд до Апеляційного суду м. Києва.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши викладені у заяві ОСОБА_4 доводи та перевіривши додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Вказуючи про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України, ОСОБА_4 стверджує, що касаційний суд необґрунтовано дійшов висновку про неможливість оскарження ні в апеляційному, ні в касаційному порядку ухвали слідчого судді на бездіяльність слідчого під час кримінального провадження, оскільки таким чином порушується конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, який гарантує право звернення до суду зі скаргою на ухвали суду, що стосуються прав, свобод чи інтересів особи.
При цьому ОСОБА_4 зазначає, що в постанові Верховного Суду України № 5-347 кс 15 від 3 березня 2016 року міститься висновок про те, що суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені, відмова суду у прийнятті заяв та скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, що не може бути обмежене.
Проте, за змістом зазначеної постанови Верховний Суд України констатував у вказаній справі неправильне застосування касаційним судом норм, передбачених пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, статті 24, частини четвертої статті 394 КПК у зв'язку з обмеженням права особи, інтересів якої стосується судове рішення, на його апеляційне оскарження незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому засіданні. При цьому основним при розгляді справи Верховним Судом України було з'ясування, чи насправді судове рішення стосується інтересів особи заявника тією мірою, що надає останньому, згідно із частиною другою статті 24 КПК, право оскаржити його до вищих судових інстанцій.
У постанові Верховного Суду України № 5-347 кс 15 від 3 березня 2016 року викладено висновок щодо кола осіб, які вправі оскаржити до суду вищого рівня судове рішення.
Разом з тим, у справі за скаргами ОСОБА_4 касаційний суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки згідно з положеннями частини четвертої статті 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
З цього питання висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові відсутній.
У зв'язку із наведеним колегія суддів дійшла висновку, що заява не може бути визнана обгрунтованою, а відтак підстави для допуску справи за заявою ОСОБА_4 до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 445, 451 КПК, колегія суддів
відмовити ОСОБА_4 у допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_5 ОСОБА_7