13 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаВолкова О.Ф.,
суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., −
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити дії,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 червня 2016 року залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року про відмову в задоволенні позову в зазначеній справі.
ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали касаційного суду від 7 червня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року (справа № К/800/60543/13), яка, на думку заявника підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію», підпункту 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, пункту 1.78.8 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 164/5355.
Проте аналіз зазначених судових рішень від 10 березня 2015 року та 7 червня 2016 року не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судами норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2016 року.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити дії, за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Ф. Волков
Судді: О.В. Кривенда
О.О. Терлецький