7 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,-
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (далі - представник позивача) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Семчук Крістіни Миколаївни, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, третя особа ОСОБА_8, про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 березня
2016 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, представник позивача подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статті 16 Закону України від 1 липня 2004 року
№ 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 13, 34, 46 Постанови Кабінету Міністрів України від
17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 11 червня та
28 липня 2015 року (справи №№ К/800/13169/14, К/800/21440/15 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Семчук Крістіни Миколаївни, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, третя особа ОСОБА_8, про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький