15 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2-а-6621/11
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Дірко І.І.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2012 року по справі №2-а-6621/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.05.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до Управління ПФУ у Центральному районі м. Миколаєва, в якому просила суд визнати дії відповідача неправомірними і стягнути з нього недоплачені за 2009-2010 р.р. суми щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 3195,6 грн. та зобов'язати ГУ ПФУ у Центральному районі м. Миколаєва надалі виплачувати соціальну допомогу згідно до вимог чинного законодавства.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2012 року (прийнятою в подяку ст. 183? КАС України) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнані протиправними дії Управління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва щодо виплати у неповному обсязі ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни. Зобов'язано Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії на користь ОСОБА_1 за період з 23.11.2010 року по 23.05.2011 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю. В іншій частині - відмовлено.
15.08.2016 року на вказану постанову суду 1-ї інстанції начальник Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати вищезазначену постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції прийнята в порядку скороченого провадження 21.05.2012 року, копія якої направлена на адресу Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва 18.07.2012 року, а апелянт подав апеляційну скаргу лише 15.08.2016 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду І-ї інстанції, та, до того ж, не зазначив і не надав належних доказів (документів), які обґрунтовували б поважність причин пропуску встановленого законом строку, та взагалі не просив його поновити.
Окрім того, апелянтом, при поданні апеляційної скарги, ще й не сплачено судовий збір.
Згідно ч.4 ст.189 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу відповідач подав лише через 4 роки після ухвалення оскаржуваного рішення Центральним районним судом м. Миколаєва, то, відповідно, у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ч.4 ст.189 КАС України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 15 серпня 2016 року на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2012 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
С у д д я: Ю.В. ОСІПОВ