донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2016 справа №905/711/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддів при секретарі судового засідання за участю представників сторін від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - представник за довіреністю №01/44-848Д від 18.12.2015 р. ОСОБА_6 - представник за довіреністю №17 від 07.04.2016 р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ
на рішення господарського судуДонецької області
від21.04.2016р.
у справі№905/711/16 (суддя Кротінова О.В.)
за позовомДержавного підприємства “Енергоринок”, м.Київ
до відповідачаПублічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області
простягнення 679 284 008,75 грн.
У лютому 2016 року Державне підприємство “Енергоринок”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №04/44-1425 від 09.02.2016р. до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області про стягнення суми 679 269 629,36 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 548 233 932,22 грн. пеня у розмірі 85 620 087,45грн., штраф у розмірі 483 914,27 грн. інфляційні нарахування у розмірі 38 361 624,35 грн., 3% річних у розмірі 6 570 071,07 грн.(а.с. 3-6).
19.04.2016р. позивачем подано заяву №01/44-3993 від 15.04.2016р. про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з доказами її направлення відповідачу, а саме остаточно визначено позовні вимоги в наступному: стягнути з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” на користь Державного підприємства “Енергоринок” 679284008,75 грн., з яких основний борг у розмірі 548 248 311,61 грн., пеня у розмірі 85 620 087,45грн., штраф у розмірі 483 914,27 грн., інфляційні нарахування у розмірі 38 361 624,35 грн., 3% річних у розмірі 6 570 071,07 грн.(а.с. 119-122).
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.2016р. позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”, м.Краматорськ Донецької області про стягнення 679 284 008,75 грн., з яких основний борг у розмірі 548 248 311,61 грн., пеня у розмірі 85620087,45грн., штраф у розмірі 483914,27 грн., інфляційні нарахування у розмірі 38361624,35 грн., 3% річних у розмірі 6570071,07 грн., задоволено частково, зменшено розмір стягуваної суми пені до 1000000,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” на користь Державного підприємства “Енергоринок” суму 590 045 224,19 грн., у тому числі основний борг у розмірі 548248311,61 грн., пеня у розмірі 1000000,00грн., штраф у розмірі 483914,27 грн., інфляційні нарахування у розмірі 33742927,24 грн., 3% річних у розмірі 6570071,07 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 205 294,57грн.
Державне підприємство “Енергоринок”, м.Київ звернулось із апеляційною скаргою №01/44-4482 від 28.04.2016р. на вказане рішення. Скаржник просить його скасувати в частині зменшення інфляційних нарахувань і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 38 361 624,35 грн., в іншій частині рішення залишити без змін (а.с.138-140).
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції ч.2 ст. 625 ЦК України (нарахування інфляційних витрат має розпочинатися з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання та охоплювати весь час прострочення в межах позовних вимог; наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат є правомірним та таким, що відповідає передбаченим законодавством порядку та умовам нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 38 361 624,35 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, в іншому випадку мета застосування ст. 625 ЦК України не реалізовується, адже не відбувається відшкодування матеріальних втрат кредитора (позивача) від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті); ст. 4-2, 4-3 ГПК України (здійснення судом контррозрахунку інфляційних нарахувань, у відсутності будь-яких заперечень та відповідного розрахунку таких витрат з боку відповідача не відповідає засадам рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та засадам змагальності).
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (головуючий суддя) Чернота Л.Ф., судді Радіонова О.О., Марченко О.А.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2016р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 13.06.2016р. о 12-50 год.
10.06.2016 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, №905/711/16 у зв'язку із знаходженням представників Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області у запланованій відпустці та на лікарняному, яке було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, з метою дослідження та з'ясування фактичних обставин справи розгляд справи №905/711/16 було відкладено на 04.07.2016р. о 12.00.
04.07.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи. Відзив розглянуто колегією суддів та долучено до матеріалів справи.
Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду 04.07.2016 р. від позивача надійшло клопотання про доручення судової практики до матеріалів справи. Клопотання було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.07.2016 р. було оголошено перерву до 11.07.2016 р. о 14.30.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №726 від 07.07.2016 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/711/16.
Протоколом судового розподілу від 07.07.2016 р. було визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Бойченко К.І., Марченко О.А.
11.07.16 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання б/н від 11.07.2016р. про продовження строку розгляду справи та клопотання б/н від 11.07.16 р. про надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, задля забезпечення дотримання принципів рівності та змагальності сторін, закріплених ст.42 та 43 Господарського процесуального кодексу України та відкладення розгляду справи №905/711/16 на максимально можливий термін, обґрунтовуючи свої вимоги значною віддаленістю місця розташування суду від місцезнаходження відповідача, великим завантаженням його повноважних представників. Судова колегія розглянула клопотання та задовольнила.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2016 р. з метою дослідження та всебічного, повного, об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, розгляд справи №905/711/16 було відкладено на 05.09.2016 р. о 12.00 год.
13.07.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання, яке було розглянуто судовою колегією та відмовлено в його задоволенні як необґрунтоване.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1127 від 01.09.2016 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_7 призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/711/16.
Протоколом судового розподілу від 01.09.2016 р. було визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Бойченко К.І., Радіонова О.О.
Представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про відкладення розгляду справи №136-юр від 05.09.2016 р., клопотання було розглянуто судовою колегією та відмовлено в його задоволенні як необґрунтоване.
Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду 05.09.2016 р. від позивача надішли письмові пояснення щодо судового засідання, яке відбулося 11.07.2016 р. по справі №905/711/16, які було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі
Представник відповідача у судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2007р. між Державним підприємством “Енергоринок”(далі-ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством “ПЕМ - Енерговугілля” (нині - Публічне акціонерне товариство “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”(далі-ЕК) був укладений договір купівлі - продажу електроенергії №4260/02, згідно з яким ДПЕ зобов'язався продавати, а ЕК зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов даного договору (п.2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що сторони визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ (договір між членами Оптового ринку електричної енергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід'ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору.
У відповідності до умов п.3.2 договору позивач продає, а відповідач купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, визначених в ОСОБА_5 розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток №4 до цього договору) в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до договору “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку”. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від позивач до відповідача в момент передачі електричної енергії в точках поставки.
Вартість електроенергії, купленої Публічним акціонерним товариством “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області у Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої відповідачем електроенергії (п.3.5 договору).
Згідно змісту р.4 “Умови визначення обсягів купівлі-продажу електроенергії” договору №4260/02 від 25.09.2007р. фактичні дані про обсяги електричної енергії проданої позивачем відповідачу відображаються у актах купівлі-продажу електроенергії, також передбачена можливість коригування платежу відповідача з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок), дотацій у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України.
За умовами п. 6.2 договору, перерахування коштів відповідачем за куплену у позивача електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується Сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. п. 6.4 та 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України .
Положеннями п.6.3 договору встановлено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30 % замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30 % та за третю декаду - 40 % на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю Сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15.1 цього договору.
Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
За умовами договору сторони узгодили, що строк дії договору встановлено з 01.10.2007р. по 31.12.2007р., разом з цим дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку його дії.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за січень, травень-грудень 2015р. поставлено відповідачеві активної електричної енергії у обсязі 547 512,052 кВт/год на загальну суму 749 031 976,94 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції, а саме:
- у січні 2015 року - 113794,572 кВт/год на суму 151314273,62 грн.;
- у травні 2015 року - 56383,029 кВт/год на суму 82728810,43 грн.;
- у червні 2015 року - 54574,966 кВт/год на суму 73301277,67 грн.;
- у липні 2015 року - 54380,009 кВт/год на суму 75593121,74 грн.;
- у серпні 2015 року - 50597,326 кВт/год на суму 69796158,19 грн.;
- у вересні 2015 року - 55196,125 кВт/год на суму 69115352,14 грн.;
- у жовтні 2015 року - 55659,927 кВт/год на суму 81748609,69 грн.;
- у листопаді 2015 року - 52716,297 кВт/год на суму 68261861,17 грн.;
- у грудні 2015 року - 54209,801 кВт/год на суму 77172512,29 грн.
Вищевказані акти підписані з боку обох сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Тобто остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше:
- за січень 2015р. - 14.02.2015р.;
- за травень 2015р. - 14.06.2015р.;
- за червень 2015р. - 14.07.2015р.;
- за липень 2015р. - 14.08.2015р.;
- за серпень 2015р. - 14.09.2015р.;
- за вересень 2015р. - 14.10.2015р.;
- за листопад 2015р. - 14.11.2015р.;
- за грудень 2015р. - 14.01.2016р. Відповідно до вимог п.6.4. договору.
Крім того, як свідчать матеріали справи, сторонами складено акти коригування до актів купівлі - продажу електроенергії між ДП “Енергоринок” та ПАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” за квітень 2015р., червень - жовтень 2015р. на виконання постанови НКРЕКП від 12.02.2016р. №169, акт коригування до акту купівлі - продажу (з врахуванням коригування на виконання постанови НКРЕКП від 30.06.2015р. №1981) електроенергії між ДП “Енергоринок” та ПАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” за травень 2015р. на виконання постанови НКРЕКП від 12.02.2016р. №169, якими скориговано загальну вартість переданої електроенергії у сторону збільшення: у квітні 2015р. - на суму 3135,43 грн., у травні 2015р. - на суму 2487,83 грн., у червні 2015р. - на суму 2331,25 грн., у липні 2015р. - на суму 2282,51грн., у серпні 2015р. - на суму 1820,42 грн., у вересні 2015р. - на суму 1211,10 грн. та у жовтні 2015р. - на суму 1110,85 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що поставлена електроенергія повинна бути сплачена відповідачем, з урахуванням актів коригування до актів купівлі - продажу електроенергії між ДП “Енергоринок” та ПАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, а саме у сумах визначених в них та з моменту їх оформлення, з урахуванням п.4.13 договору а саме :
- у січні 2015 року - 113794,572 кВт/год на суму 151314273,62 грн. не пізніше 14.02.2015р.;
- у квітні 2015р. - суму донарахування в розмірі 3135,43 грн. - 12.02.2016р.;
- у травні 2015 року - 56383,029 кВт/год на суму 82728810,43 грн. не пізніше 14.06.2015р.; суму донарахування в розмірі 2487,83 грн. - 12.02.2016р.;
- у червні 2015 року - 54574,966 кВт/год на суму 73301277,67 грн. не пізніше 14.07.2015р.; суму донарахування в розмірі 2331,25 грн. - 12.02.2016р.;
- у липні 2015 року - 54380,009 кВт/год на суму 75593121,74 грн. не пізніше 14.08.2015р.; суму донарахування в розмірі 2282,51 грн. - 12.02.2016р.;
- у серпні 2015 року - 50597,326 кВт/год на суму 69796158,19 грн. не пізніше 14.09.2015р.; суму донарахування в розмірі 1820,42 грн. - 12.02.2016р.;
- у вересні 2015 року - 55196,125 кВт/год на суму 69115352,14 грн. не пізніше 14.10.2015р.; суму донарахування в розмірі 1211,10 грн. - 12.02.2016р.;
- у жовтні 2015 року - 55659,927 кВт/год на суму 81748609,69 грн. не пізніше 14.11.2015р.; суму донарахування в розмірі 1110,85 грн. - 12.02.2016р.;
- у листопаді 2015 року - 52716,297 кВт/год на суму 68261861,17 грн. не пізніше 14.12.2015р.;
- у грудні 2015 року - 54209,801 кВт/год на суму 77172512,29 грн. не пізніше 14.01.2016р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем за спожиту електроенергію протягом січня, квітня-грудня 2015р. сплачено 632 866 598,38 грн., залишок несплаченої вартості отриманої електроенергії у січні, квітні-грудні 2015р. становить 548 248 311,61 грн.
Таким чином, перевіривши арифметичний розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення в повному обсязі вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 548 248 311,61 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Місцевий господарський суд, самостійно перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, дійшов висновку про стягнення інфляційних у сумі 33 742 927,24 грн. В частині стягнення решти інфляційних витрат у сумі 4618697,11 грн. відмовив за необґрунтованістю.
Щодо стягнення суми інфляційних втрат, колегія суддів має зазначити наступне.
Згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа розміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).
Положеннями ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи,позивач нарахував та заявив до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 38361624,35 грн.
Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, здійсненим з урахуванням п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань
Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню за простроченими зобов'язаннями відповідача становить - 33 742 927,24 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 6 570 071,07 грн. за період з 15.02.2015р. по 31.01.2016р.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судова колегія погоджується з висновком господарського суду відносно того, що сума 3% річних у розмірі 6 570 071,07 грн. нарахована вірно.
Положеннями п. 7.3.2 договору в разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 цього договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нараховувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє не день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена до стягнення загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 85 620 087,45 грн.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій ст. 231 ГК України.
Положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві №б/н від 06.04.2016р. просить суд зменшити розмір пені, яка стягується, до 1000000,00 грн.
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області у клопотанні посилається на те, що стягнення пені в розмірі, заявленому позивачем, призведе до порушення нормального функціонування відповідача, невиплати заробітної плати працівникам підприємства, неможливості виконання поточних та позапланових ремонтів електромереж, оновлення матеріальної бази та, як наслідок цього, виникнення додаткових пошкоджень, аварій, втрат, що також зачепить інтереси населення та підприємств Донецької області, які і так перебувають у вкрай тяжкому стані; звертає увагу суду на скрутне фінансове становище підприємства, наявність форс - мажорних обставин, проведення антитерористичної операції, специфіку діяльності підприємства тощо.
Крім того, у вищевказаному відзиві відповідач додає документи, що підтверджують правовий статус підприємства, наказ Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” №15/к від 09.02.2016р. “Про призначення директора ПАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, протокол засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” від 09.02.2016р., баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015р., довідка б/н від 31.03.2016р. по ПАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” про відхилення основних показників енергозбутової діяльності за 2015р., акт звірки розрахунків ДП “Енергоринок” з Публічним акціонерним товариством “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2016р. №01/51-4-847 від 22.01.2016р., звіт про розрахунки за спожиту електричну енергію за лютий 2016р.
Положеннями ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції. Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобов'язання, наслідки чого передбачені п.7.3.2 договору, а саме застосування позивачем пені стосовно відповідача.
Як свідчать матеріали справи, розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, визначений останнім у загальній сумі 85 620 087,45 грн.
Одночасно, розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення, не відповідає фактичним обставинам справи, а отже перерахований судом та визначений у загальній сумі 85620087,25 грн.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України).
Згідно з пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” “вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо”.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.
Положеннями п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. передбачено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме до 1000000,00 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок” у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленої судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до стягнення заявлено штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу у загальній сумі 483914,27 грн. (розрахований за прострочення виконання грошових зобов'язань понад тридцять днів: у січні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 65731140,33 грн.; у травні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 45828520,91 грн.; у червні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 68036040,76грн.; у липні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 70339325,41грн.; у серпні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 19648876,56грн.; у вересні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 67639824,48 грн.; у жовтні 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 80213387,10грн.; у листопаді 2015р. від суми простроченого платежу в розмірі 66477152,28 грн.).
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та наявність підстав для застосування даного виду відповідальності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо їх правомірності, правильного визначення бази для нарахування та кінцевого їх розміру.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що задоволення позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Краматорськ, Донецької області штрафу у розмірі 483914,27 грн. є правомірним.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016р. року у справі №905/711/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016р. у справі № 905/711/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016 р. у справі №905/711/16 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді К.І. Бойченко
ОСОБА_3
Надруковано: 5 прим.:
1-позивачу,
1-відповідачу,
1-у справу,
1-ДАГС.
1-ГСДО