донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2016 справа №905/1921/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1Ф ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - представник за довіреністю б/н від 30.12.2015 р. не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “АБ Плюс”, м.Краматорськ, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від26.07.2016 р.
у справі905/1921/16(суддя Гринько С.Ю.)
за позовом: до відповідача: проПриватного підприємства “ АБ Плюс”,м. Краматорськ, Донецька область Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ, Донецька область стягнення 20 369,01 грн.
У червні 2016 року Приватне підприємство “ АБ Плюс”, м. Краматорськ, Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ, Донецька область про стягнення 20 369,01 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2016 року по справі №905/1921/16 відмовлено у позові Приватного підприємства “АБ Плюс” , м.Краматорськ, Донецька область до Публічного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське”, м.Красноармійськ, Донецька область про стягнення 20 369, 01 грн.
Не погодившись з винесеним рішенням Приватне підприємство “АБ Плюс”, м. Краматорськ, Донецька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д на рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 року по справі №905/1921/16, за змістом якої, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №905/1921/16 від 26.07.2016 р. скасувати. За змістом апеляційної скарги та з пояснень наданих у судовому засіданні 05.09.2016 р., вбачається, що позивач оскаржує рішення саме господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. по справі №905/1921/16.
Також, скаржник надав клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 19.08.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Радіонова О.О., Зубченко І.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 р. було відновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу по справі №905/1921/16 до провадження, справу призначено на 05.09.2016 р .о 11.45 год.
У судовому засіданні 05.09. 2016 р. представник позивача - Приватне підприємство “ АБ ПЛЮС”, м. Краматорськ, Донецька область - підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Представник відповідача у судове засідання 05.09.2016 р. не з'явився,про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду(засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, за змістом яких, відповідач просить відмовити Приватному підприємству “ АБ ПЛЮС”, м. Краматорськ, Донецька область в задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. по справі №905/1921/16. Разом з цим, представником відповідача було подано до суду заяву за змістом якої Публічне акціонерне товариство “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ, Донецька область просить залучити до участі у справі №905/1921/16 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Акта Банк» та ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» та оголосити перерву у судовому засіданні для залучення третьої особи та продовжити розгляд справи за її участі.
Вищевказані заперечення та заяву розглянуто судовою колегією та відмовлено у задоволені як необґрунтовані.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1921/16.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство “АБ ПЛЮС”, м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення суми заборгованості за поставлений товар в сумі 19 999,98 грн.; 3% річних в сумі 69,03 грн.; витрат за отримання довідки з банку в сумі 300,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство “АБ ПЛЮС”, м. Краматорськ, Донецька область, посилаючись на підписані видаткові накладні що є підставою виникнення обов'язку щодо розрахунків за товар, які надав до суду першої інстанції за період з 21 липня 2014 р. по 29 липня 2014 року просить стягнути розмір заборгованості. А саме, за товар поставлений за цінами та в кількості відповідно до :
- видаткової накладної № 7/90856 від 21.07.14р. на суму 29 642,55 грн.,
- видаткової накладної № 7/91007 від 22.07.14р. на суму 9 209,55 грн.,
- видаткової накладної № 7/91600 від 29.07.14р. на суму 4120,61 грн.
Вищевказані накладні підтверджують факт поставки та отримання товару на загальну суму 42 972,71 грн.
Згідно до матеріалів справи, у протоколі судового засідання від 21.06.2016 р. по справі №905/1921/16 зазначено, що суд почав розгляд справи по суті.(а.с. 51)
У процесі розгляду справи позивач надав до суду ксерокопію договору, за яким відбувались господарські зобов'язання сторонами.
В подальшому, через канцелярію господарського суду Донецької області 18.07.2016р. від представника позивача надійшли письмові пояснення, за змістом яких позивач визнає існування договору №1178 від 01.01.2013 р., на який йде посилання у видаткових накладних та виписках з рахунку. Але, позивач вказує, що у разі якщо зазначений договір буде долучений до матеріалів справи, це не змінює предмет та підстави позову, та не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Доводи позивача є помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до умов п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 року, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв(клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
У даному випадку позивач зобов'язаний додержуватись правил вчинення відповідної процесуальної дії. Недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарськими судом справи по суті та у разі, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, зокрема, відповідачеві своєчасно надано можливість подати докази щодо нового предмета або підстави позову та наведення його доводів у судовому засіданні.
Враховуючи ту обставину, що позивач не надав суду першої інстанції письмової заяви про зміну підстав позову до початку розгляду господарськими судом справи по суті, тому відмовляючи в позовних вимогах господарський суд Донецької області правомірно виходив із вимог зазначених в тексті позову.
За вказаними видатковими накладними та платіжним дорученням № 2504 про перерахування 20 000,00 грн. ПП “АБ Плюс” на рахунок № 26004001305571 05.09.2014 року через банк ПАТ “АктаБанк” м.Дніпропетровськ, які містяться в матеріалах справи вбачається, що сплачені кошти відповідачем за отримання товару відповідно до умов договору №1178 від 01.01.2013 р.
З посиланням на ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України , ст. 207 Цивільного кодексу України та копію договору, завірену належним чином, яку відповідач надав під час розгляду справи, суд встановив, що між ПП “ АБ Плюс”, - постачальник - м. Краматорськ, Донецька область та ПАТ “Шахтоуправління “Покровське”, м. Красноармійськ, Донецька область - покупець - укладений в письмовій формі договір поставки № 1178 від 01 січня 2013 року. Згідно предмету договору, постачальник продає покупцю, а останній приймає та сплачує товар, за номенклатурою, кількістю, цінами, згідно специфікацій до договору.
Вказаний договір має всі істотні умови для договору даного виду (предмет, ціна, строк дії), підписаний уповноваженими особами, спрямований на набуття, зміну та припинення цивільних прав і обов'язків сторін, а тому являється укладеним.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку що поставка товару позивачем відповідачу відбулася за укладеним в письмовій формі договором № 1178 від 01.01.2013 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає, після часткової сплати отриманого товару у відповідача залишився несплаченим борг в сумі 19 999,93 грн. Відповідач надав до суду першої інстанції докази про перерахування 20 000,00 грн. Приватному підприємству “АБ Плюс”, м. Краматорськ, Донецька область на рахунок № 26004001305571 через банк ПАТ “АктаБанк” м. Дніпропетровськ. А саме, оригінал платіжного доручення №2504 від 05.09.2014 р. та довідка ПАТ «ОСОБА_6 Аваль».
У платіжному доручення є посилання, що кошти у розмірі 20 000,00 грн. перераховані за заборгованість, яка виникла із договору № 1178 від 01.01.2013 року.(а.с. 57)
Колегія суддів погоджується з господарський судом першої інстанції, що платіжне доручення надане відповідачем підтверджує сплату відповідачем боргу, який залишився несплаченим в сумі 19 999,93 грн.
Суд першої інстанції враховував той факт, що у договорі позивач зазначив всі реквізити банку, і відкритий в ньому рахунок для здійснення відповідачем грошових зобов'язань. Саме за цими реквізитами відповідач здійснив (перерахував кошти) свої зобов'язання.
В матеріалах справи відсутні докази у порядку ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України, про те, що позивач своєчасно попередив відповідача про закриття поточного рахунку № 26004001305571 в ПАТ “АктаБанк” м. Дніпропетровськ та відкриття нового.
Вимога на суму 19 999,93 грн. за вих. №24 від 04.04.2016 р. яка була направлена позивачем на юридичну адресу відповідача щодо погашення зазначеної заборгованості, в якій позивач вказав інші реквізити банку датована від 04.04.2016 р. А платіжне доручення № 2504 надане відповідачем про перерахування 20 000,00 грн. ПП “АБ Плюс” на рахунок № 26004001305571 від 05.09.2014 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення розміру 3% річних у розмірі 69,03 грн. з наступних підстав.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, але у даному випадку не доведено факт заборгованості.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на отримання довідки з банку в розмірі 300,00 грн., судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні. У даному випадку позивач необгрунтував обставин, що саме доводить зміст вищевказаної довідки.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 року у справі №905/1921/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “АБ Плюс”, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. у справі №905/1921/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. у справі №905/1921/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді О.О. Радіонова
ОСОБА_2
Надруковано: 5 прим.:
1-позивачу,
1-відповідачу,
1-у справу,
1-ДАГС.
1-ГСДО