донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
07.09.2016 справа № 905/2244/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАпеляційного суду Донецької області, м. Бахмут Донецької області,
на ухвалу Господарського суду Донецької області
від08.08.2016
по справі№905/2244/15 (суддя Матюхін В. І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс", м. Моспине Донецької області,
доАпеляційного суду Донецької області, м. Бахмут Донецької області,
простягнення 475 788, 47 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» (далі - ТОВ «Мегаполіс»), м. Моспине Донецької області, до Апеляційного суду Донецької області, м. Бахмут Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 475 788, 47 грн. задоволено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 905/2244/15 рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень Господарським судом Донецької області 01.12.2015 було видано відповідний наказ.
До канцелярії Господарського суду Донецької області 01.08.2016 надійшла заява Апеляційного суду Донецької області про відстрочку виконання рішення від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15 до розгляду касаційної скарги відповідача.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у задоволенні заяви відповідача відмовлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятою ухвалою, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у справі № 905/2244/15 та прийняти нову, якою заяву Апеляційного суду Донецької області задовольнити та відстрочити виконання рішення Господарського суду до 01.01.2017 (згідно з доповненням до апеляційної скарги вих. № 32-09/86/16 від 01.09.2016). Заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що місцевий господарський суд безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності необхідних для виконання судового рішення коштів, а також наявності загрози зупинення роботи Апеляційного суду Донецької області.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що ухвала Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 121 ГПК України суд за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до приписів статей 43, 33, 43 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи зі змісту пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що кошторисом на 2016 рік, затвердженим заступником голови Державної судової адміністрації України, не передбачено видатків на капітальний ремонт. При цьому Апеляційний суд Донецької області є бюджетною організацією та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який уповноважений на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів.
Стягнення заборгованості у порядку безспірного списання коштів, передбаченого Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, може призвести до зупинення роботи Апеляційного суду Донецької області та неможливості відправлення правосуддя у відповідному окрузі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державна судова адміністрація України листом № 11-4522/16 від 22.06.2016 повідомила відповідача про неможливість виділення на потреби Апеляційного суду Донецької області додаткових коштів у 2016 році.
При цьому питання щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань може бути розглянуто Державною судовою адміністрацією України відповідно до пункту 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно зі статтею 145 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів загальної юрисдикції, крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, здійснює Державна судова адміністрація України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України до повноважень головного розпорядника бюджетних коштів належить, зокрема, затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Як встановлено статтею 146 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
З огляду на відсутність у Апеляційного суду Донецької області статусу головного розпорядника бюджетних коштів та відсутність затверджених Державною судовою адміністрацією у кошторисі відповідача на 2016 рік видатків для сплати присуджених грошових коштів на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15, колегія суддів вважає, що у цьому випадку наявні виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.
При цьому, враховуючи визначені законодавством строки бюджетного процесу, а також можливість встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення необхідних видатків у кошторисі відповідача на 2017 рік для виплати належних позивачу сум, колегія суддів вважає, що задоволення заяви Апеляційного суду Донецької області забезпечить ефективне виконання судового рішення у цій справі.
Таким чином, з урахуванням доповнення до апеляційної скарги, виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15 підлягає відстроченню до 01.01.2017.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга Апеляційного суду Донецької області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у справі № 905/2244/15 - скасуванню з наведених вище підстав.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
У разі коли господарським судом було відстрочено сплату заявником судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на його користь, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з іншої сторони у доход державного бюджету України (пункт 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7).
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Апеляційного суду Донецької області, м. Бахмут Донецької області, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у справі № 905/2244/15 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у справі № 905/2244/15 скасувати.
Заяву Апеляційного суду Донецької області, м. Бахмут Донецької області, про відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2244/15 до 01.01.2017.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» (84500, Донецька область, м. Донецьк, м. Моспине, вул. Чехова, 19А, код ЄДРПОУ 30074815) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 378, 00 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
ОСОБА_3