25 серпня 2016 року о/об 11 год. 36 хв.Справа № 808/2199/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Горбової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання дій протиправними та скасування рішення,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 (за договором від 14.07.2016)
від відповідача 1 - ОСОБА_3(за довіреністю від 23.11.2015)
від відповідача 2 - не прибув
від третьої особи - ОСОБА_4.(на підставі постанови від 20.03.2013 №4-3)
18 липня 2016 року ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо проведення атестування - ОСОБА_1.
- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відносно ОСОБА_1, яке оформлене протоколом ОП № 15.00006866.0035707 від 24 червня 2016 року та зазначено у розділі IV атестаційного листа.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 11 лютого 2016 року ГУНП в Запорізькій області виданий наказ № 210, яким прийнято рішення про проведення атестування поліцейських ГУНП в Запорізькій області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 15 лютого 2016 року; створити атестаційні комісії ГУНП №№1-10. Так, за наслідками проходження атестації відносно позивача, на підставі наказу № 210 складений атестаційний лист. 10 червня 2016 року позивача запрошено на засідання Атестаційної комісії №3 на 24 червня 2016 року.
Згідно з протоколом від 24 червня 2016 року засідання Атестаційної комісії № 3 були присутні голова комісії ОСОБА_5, секретар ОСОБА_7. та 7 членів комісії. Згідно з протоколом, членами комісії під час проведення атестації досліджено атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. В протоколі також зазначено, що «членами Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Запорізькій області особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою Атестаційної комісії № З ГУНП в Запорізькій області поставлено на голосування рішення, а саме: «4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». За результатами голосування: «за» - 9, «проти» - 0. Результати атестування занесені в розділ IV атестаційного листа позивача, з яким останній ознайомлений 07 липня 2016 року. Під час ознайомлення позивач зазначив про свою незгоду з висновком атестаційної комісії. Позивач вважає, що з урахуванням викладених обставин та наведених у позовній заяві норм чинного законодавства дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо проведення атестування ОСОБА_1 є протиправними, а рішення Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Запорізькій області, прийняте з порушенням вимог законодавства. Позивач вважає, що у цьому рішенні, оформленому відповідним протоколом, не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення, у ньому не вірно та неповно відображено хід проведення співбесіди, невірно та неповно викладено зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає позивач.
В судовому засіданні 25 серпня 2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 25 серпня 2016 року, в яких зазначив, що саме атестаційні комісії уповноважені вивчати матеріали, зібрані на поліцейського, приймати рішення про проведення з поліцейським співбесіди, вживати відповідні організаційні заходи з цього приводу та за результатами атестування приймати одне з рішень, наведених у пункті 15 розділу IV Інструкції. Свої рішення атестаційні комісії, як то передбачено пунктом 18 розділу IV Інструкції, приймають більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, з певною свободою розсуду, коли обирається з декількох юридично допустимих рішень, визначених у пункті 15 розділу IV Інструкції, те, яке комісія вважає кращим за даних обставин, що в свою чергу свідчить про наявність в атестаційних комісії дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з ним співбесіди. Згідно з положеннями Інструкції атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування, співбесіда. Відповідно до пункту 1 цього розділу тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи територіальних органах Національної поліції України. Кожен поліцейський проходить тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестування на загальні здібності та навички протягом одного дня (пункт 14 розділі V Інструкції). Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачені мінімальні бали, які за тестом на знання законодавчої бази становить 25 балів та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички. Дані результати в обов'язковому порядку ураховуються атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Згідно з пунктом 17 розділу V Інструкції результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії. Так, позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 22 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази -34 балів з 60. Після проведення тестування, позивача на підставі пункту 12 розділу IV Інструкції за рішенням атестаційної комісії було запрошено на співбесіду, яка з ним була проведена 26 червня 2016 року. Під час проведення співбесіди атестаційною комісією всебічно вивчалися зібрані на поліцейського документи та ставилися питання з метою врахування критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу IV Інструкції. Результати проведеного атестаційною комісією № 3 ГУНП з позивачем атестування, як то передбачено пунктом 20 розділу IV Інструкції, було оформлено протоколом від 24 червня 2016 року. Представник відповідача-1 зазначає, що зі змісту протоколу під час проведення атестування ОСОБА_1 були вивчені: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» та результати тестувань. За результатами проведеної співбесіди атестаційною комісією було прийняте рішення за розподілом голосів (за - 9, проти - 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що в свою чергу відповідає підпункт 4 пункту 15 розділу IV Інструкції. Мотиви прийняття такого рішення на підставі пункту 3 розділу III Інструкції зазначені членами комісії у додатку до протоколу. Отже, атестаційна комісія зробила негативний висновок стосовно особи позивача на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів, аналізу наданих особою відповідей та результатів тестування, у зв'язку з чим і прийняла в межах наданих їй повноважень рішення, яке відповідає положенням пункту 15 розділу IV Інструкції. Відповідно до пункту 24 розділу IV Інструкції висновки атестування, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Викладене вище свідчить про те, що атестування ОСОБА_1 було проведене у межах наданих повноважень та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465.
В судовому засіданні 25 серпня 2016 року представник відповідача-1 проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкриття провадження в справі, копія ухвали про зупинення провадження у справі та екземпляр матеріалів адміністративного позову із судовою повісткою про виклик в судове засідання направлялись на адресу відповідача-2, зазначену в адміністративному позові та в протоколах засідань Атестаційної комісії №3, проте вказане поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач-2 про дату, час та місце судового розгляду вважається повідомленим належним чином. Відношення до заявлених позовних вимог у письмовому вигляді відповідач-2 до суду не подавав.
Представник Запорізької обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що підстав проведення атестування позивача не існувало, а висновок Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якого позивач «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є безпідставний, оскільки не ґрунтується на реальному, об'єктивному вивченні ділових, професійних, моральних якостей позивача, результатів його службової діяльності тощо.
В судовому засіданні 25 серпня 2016 року представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням даної норми, розгляд справи відбувався за відсутності представника відповідача 2 на підставі наявних доказів.
Відповідно до статті 160 КАС України 25 серпня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1 та представника третьої особи, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив такі обставини.
З 04 квітня 1995 року ОСОБА_1 безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ України. Останнє спеціальне звання працівника органів внутрішніх справ - підполковник міліції, остання посада в органах внутрішніх справ до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» - начальник Енергодарського міського відділу ГУМВС України в Запорізькій області.
Згідно з даними наказу (витягу) № 43 о/с від 07 листопада 2015 року позивача призначено на посаду начальника Кам'янсько-Дніпровського відділу поліції з присвоєнням звання «підполковник поліції» як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України в порядку переатестування.
11 лютого 2016 року ГУНП в Запорізькій області виданий наказ № 210, яким прийнято рішення про проведення атестування поліцейських ГУНП в Запорізькій області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 15 лютого 2016 року; створити атестаційні комісії ГУНП №№1-10.
Цим наказом зобов'язано керівників відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання до атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, здійснити організаційні заходи щодо надання допомоги атестаційним комісіям у проведенні тестування поліцейських, які проходять атестування.
Наказом ГУНП № 1332 від 14 червня 2016 року затверджений персональний склад атестаційних комісій, у тому числі атестаційної комісії № 3: голова комісії - ОСОБА_5, радник Міністра Внутрішніх справ України; секретар комісії - лейтенант поліції ОСОБА_7, інспектор 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції; члени комісії: майор поліції ОСОБА_8, заступник начальника управління - начальник відділу Департаменту карного розшуку НПУ; ОСОБА_9, радник Міністра внутрішніх справ України; ОСОБА_10, представник громадської організації «ОСОБА_11 молодих юристів при Міністерстві юстиції в Запорізькій області»; ОСОБА_12, представник громадської організації «Волонтерський центр Запоріжжя»; ОСОБА_13, представник громадської організації «Вместе».
Так, відносно позивача на підставі наказу № 210 складений атестаційний лист 10 червня 2016 року, через що останній був запрошений на засідання Атестаційної комісії №3 на 24 червня 2016 року.
Атестаційний лист підписаний заступником начальника ГУНП в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_14.
Висновок прямого керівника (розділ II атестаційного листа) - «займаній посаді відповідає» підписаний Т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу ОСОБА_15
У розділі III атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування загальних навичок 22, професійне тестування 34».
Згідно з протоколом від 24 червня 2016 року засідання Атестаційної комісії № 3 були присутні голова комісії ОСОБА_5, секретар ОСОБА_7. та 7 членів комісії.
Згідно з протоколом, членами комісії під час проведення атестації досліджено атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.
В протоколі також зазначено, що «членами Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Запорізькій області особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше».
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою Атестаційної комісії № 3 ГУНП в Запорізькій області поставлено на голосування рішення, а саме: «4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». За результатами голосування: «за» - 9, «проти» - 0.
Зазначені результати атестування занесені в розділ IV атестаційного листа ОСОБА_1, з яким останній ознайомлений 07 липня 2016 року.
Під час ознайомлення позивачем зазначено про свою незгоду з висновком атестаційної комісії та 11 липня 2016 року подано скаргу до Апеляційної атестаційної комісії Східного регіону на висновок атестаційної комісії.
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Судом встановлено, що позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, прийнято на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» на підставі його заяви шляхом видання наказу про призначення за його згодою.
Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про Національну поліцію» призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону, якою в свою чергу визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Вимоги до кандидатів на службу в поліції встановлені статтею 49 Закону України «Про Національну поліцію» та передбачають, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.
Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України «Про очищення влади».
Частиною 2 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.
Крім того, кандидат на службу в поліції має пройти медичні обстеження, перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, за згодою - тестування на поліграфі, також щодо нього проводиться спеціальна перевірка (стаття 50 Закону України «Про Національну поліцію»).
За змістом статті 52 Закону України «Про Національну поліцію» добір на вакантні посади поліцейських відбувається шляхом проведення конкурсу на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади.
Пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Слід звернути увагу на те, що положення пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не містять будь-яких посилань на те, що прийняття працівника міліції на службу в поліцію згідно даного порядку здійснюється тимчасово.
Так, статтею 58 цього Закону встановлено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Аналізуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що порядок прийняття колишніх працівників міліції на службу до поліції є відмінним від загального порядку, у якому здійснюється добір на вакантні посади поліцейських, оскільки передбачає можливість видання відповідного наказу про призначення колишнього міліціонера на посаду в Національній поліції за його згодою, як самостійну і достатню підставу для призначення працівника міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
При цьому, єдиними обов'язковими умовами прийняття працівника міліції на службу в поліцію на підставі пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено виявлення таким працівником міліції бажання проходити службу в поліції та його відповідність законодавчо встановленим вимогам до поліцейських.
Суд зазначає, що норми пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» також передбачають можливість прийняття колишніх працівників міліції на службу в поліції за результатами конкурсу, водночас, за умови прийняття на службу до поліції у випадку видання наказу про призначення за згодою, жодних вимог про необхідність проходження колишнім працівником міліції будь-якої атестації не передбачено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що видання наказу про призначення позивача на посаду поліцейського за його згодою свідчить про те, що позивач відповідає вимогам до кандидатів на службу в поліції, встановленим статтею 49 Закону України «Про Національну поліцію», а також не має відповідних обмежень, передбачених частиною 2 статті 61 цього Закону.
Суд зазначає, що мету та підстави атестування поліцейських закріплено в статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, відповідно до частини 1 даної статті атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено підстави для проведення атестування поліцейських, а саме:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що проведення атестації може мати місце виключно у таких випадках: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, на думку суду, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення: у випадку призначення на вищу посаду - за наявності ініціативи поліцейського або керівництва; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Водночас, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення особи на нижчу посаду або звільнення її зі служби через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишити таку особу на службі і, як крайній захід, звільнення її зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Так, відповідно до наказом ГУНП в Запорізькій області від 11 лютого 2016 року №210 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Запорізькій області» судом встановлено, що атестація проводилась з метою оцінки ділових, професійних та особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Суд зазначає, що мета атестування, закріплена у частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з підставами, визначеними у частині 2 цієї статті, перелік яких є вичерпним, адже проведення атестування без наявності таких підстав Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено.
На думку суду, відповідач-1 помилково розцінив мету атестування, закріплену у частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, у тому числі і позивача, переслідуючи ціль визначення їх відповідність займаним посадам поліцейських.
При цьому, суд зазначає, що в дорученні Національної поліції України від 05 лютого 2016 року №1273/01/12-2016 також не міститься посилань на підстави призначення атестації поліцейських, а лише наявне посилання на статтю 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що на момент прийняття даного наказу були обґрунтовані сумніви щодо відповідності позивача займаній посаді, або були наявні інші підстави для проведення атестації поліцейського, визначені частиною 2 статті57 Закону України «Про Національну поліцію».
Частиною 4 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Аналогічні положення містить пункт 3 розділу І та підпункт 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції.
За викладених обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню на підставі наказу ГУНП в Запорізькій області від 11 лютого 2016 року №210 та проведення його атестування.
Щодо посилань позивача на недотримання відповідачами під час проведення атестування позивача норм Закону України «Про професійний розвиток працівників», суд зазначає таке.
Законом України «Про Національну поліцію» визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України, зокрема, проходження атестування поліцейських.
Частиною 5 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України. На виконання даного положення затверджено Інструкцію.
Таким чином, у правовідносинах щодо проходження атестування поліцейськими норми Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції є нормами спеціальної дії.
Суд зазначає, згідно преамбули Закону України «Про професійний розвиток працівників» цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників.
Для цілей Закону України «Про професійний розвиток працівників» працівником вважається фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю; роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та виду діяльності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (пункти 4 та 6 частини 1 статті 1 Закону).
Статтею 3 Закону України «Про професійний розвиток працівників» визначено, що державне управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Безпосереднє управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюють роботодавці шляхом організації професійного навчання працівників, їх атестації.
Тобто, Законом України «Про професійний розвиток працівників» врегульовуються взаємовідносини у сфері професійного розвитку працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та виду діяльності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
В свою чергу відповідно до стаття 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що презумує виконання даним органом повноважень державно-владного характеру, наявність яких відрізняє орган державної влади від підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та виду діяльності.
Отже до правовідносин щодо атестування поліцейських положення Закону України «Про професійний розвиток працівників» не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення при проведенні атестування позивача Закону України «Про професійний розвиток працівників».
Крім того, суд не погоджується з висновками Атестаційної комісії № 3 про службову невідповідність позивача, прийнятими за результатами проведеного атестування, з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
З огляду на положення пункту 7 розділу ІV Інструкції керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:
1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;
2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;
3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;
4) володіння іноземними мовами;
5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;
6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;
7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;
8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;
9) результати проходження підвищення кваліфікації.
За приписами пункту 9 розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:
- займаній посаді відповідає;
- займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
- займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Згідно з пунктами 11, 12, 13 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, що проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
З огляду на приписи пункту 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Пункт 16 розділу IV Інструкції зобов'язує атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб (пункт 17 розділу ІV Інструкції). Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії (пункт 18 розділу ІV Інструкції).
Згідно з пунктом 20 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії (пункт 23 розділу ІV Інструкції).
Таким чином, за змістом вищенаведених норм висновок атестаційної комісії про відповідність чи невідповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, що були зібрані на поліцейського, у тому числі результатів тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички, атестаційного листа, матеріалів співбесіди, документів, що надійшли на запит атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
З матеріалів справи встановлено, що заступником начальника ГУНП в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_14 складено атестаційний лист на ОСОБА_1, в якому безпосередній керівник відзначив його відмінний послужний список, добрі професійні, ділові та особисті якості, сумлінне та відповідальне ставлення до виконання покладених службових обов'язків, високий рівень професійної підготовки та добрі результати роботи. Характеристика за своїм змістом є позитивною.
Також, в розділі ІІ атестаційного листа міститься висновок прямого керівника позивача - т.в.о начальника ГУНП в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_15, в якому зазначено: «Займаній посаді відповідає».
Як вбачається з розділу ІІІ атестаційного листа, позивачем за результатами атестування отримано 22 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази -34 балів з 60.
Також, судом встановлено, що 24 червня 2016 року позивач проходив співбесіду з Атестаційною комісією № 3, під час якої, як зазначено в протоколі ОП№15.00006866.0035707, були досліджені: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 закону України «Про очищення влади».
Також в даному протоколі зазначено, що Атестаційною комісією № 3 досліджувалась інформація з відкритих джерел, проте до матеріалів справи доказів наявності такої інформації не надано, а відтак суд позбавлений можливості пересвідчитись у її наявності та дослідити її зміст.
Крім того, в протоколі відображено, що членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Суд вважає за необхідне вказати, що результатом атестації (оцінки) працівника і його діяльності фактично є комплексна оцінка за законодавчо встановленими критеріями.
Зміст протоколу засідання Атестаційної комісії № 3 не містить обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та ІІ атестаційного листа позивача, дійсним обставинам, так само як і надання оцінки таким даним.
Водночас суд зауважує, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, і керівники органів поліції, які реалізовують її результати, і громадськість в межах реалізації суспільного інтересу, і суд, перевіряючи законність проведеного атестування, мали можливість з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.
Враховуючи, що негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби в поліції через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від його форми (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, до яких відносяться і відповідачі, має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення (вчинення дії), а також таким обставинам має бути надана відповідна оцінка.
Разом з тим, атестаційна комісія не надала оцінку відповідності позивача жодному з обов'язкових критеріїв, визначених у пункті 16 розділу IV Інструкції.
Пунктом 12 Інструкції №1465 передбачено право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Будь-які запити, у тому числі, щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах щодо позивача, пов'язані з його службовою діяльністю, атестаційною комісією здійснені не були, доказів протилежного суду не надано.
Слід наголосити, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Проаналізовані судом матеріали, які були досліджувались Атестаційною комісією № 3 під час атестації позивача спростовують висновки атестаційної комісії про те, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції, а саме, що позивач неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень професійних якостей.
Також, з наведених відповідачем-2 підстав в обґрунтування прийнятого рішення (висновку) щодо позивача не вбачається, що при прийнятті цього рішення (висновку) були враховані характеристика позивача та висновок його прямого керівника та взагалі, що Атестаційною комісією № 3 проводилась оцінка потенційних можливостей позивача (соціальний потенціал особи) у зв'язці з їх реальними проявами у результатах його праці, з урахуванням вимог пункту 16 розділу ІV Інструкції.
Суд зазначає, що серед наведених відповідачем-2 підстав не визначені підстави, за яких із двох можливих варіантів рішень, передбачених пунктом 15 розділу ІV Інструкції, зокрема підпунктом 3 і підпунктом 4 відповідачем прийнято рішення про необхідність звільнення позивача зі служби в поліції, необґрунтовано неможливість залишення його на службі в поліції з переведенням на нижчу посаду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті висновків про результати атестування ОСОБА_1 Атестаційною комісією №3 не в повній мірі досліджено та з'ясовано обставини, дослідження та встановлення яких законом та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом (Інструкцією) є обов'язковим для правильного вирішення питання.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення (висновок) Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відносно ОСОБА_1, яке оформлене протоколом ОП № 15.00006866.0035707 від 24 червня 2016 року та зазначено у розділі IV атестаційного листа, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити - частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № З Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відносно ОСОБА_1, яке оформлене протоколом ОП № 15.00006866.0035707 від 24 червня 2016 року та зазначено у розділі IV атестаційного листа.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) гривні 20 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов