Справа № 646/6265/16-к
№ провадження 1-кп/646/403/2016
29.06.16 м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова Харківської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 травня 2016 року за № 12016220060001160, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоний Партизан Носівського району Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, який відбуває покарання у Диканівській виправної колонії УДПтС України в Харківській області (№12), раніше судимого:
- 30 травня 2011 року Ніжинським міськрайсудом Чернігівської області за ч.2 ст. 186, 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 14 червня 2012 року Ніжинським міськрайсудом Чернігівської області за ч.2 ст. 186, 69, 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
- 07 лютого 2013 року Ніжинським міськрайсудом Чернігівської області за ч.2 ст. 187, 71 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 391 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , відбуваючи за вироком суду покарання у вигляді позбавлення волі у Диканівській виправній колонії (№ 12), за злісне порушення режиму відбування покарання за постановою начальника установи від 05 квітня 2016 року був переведений до приміщення камерного типу на 1 місяць.
Після відбування дисциплінарного покарання і виходу із ПКТ ОСОБА_4 вчинив злісну непокору вимогам адміністрації Диканівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12).
Так, в порушення вимог статей 107, 118 Кримінально-виконавчого кодексу України та п. 29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, 24 травня 2016 року о 10.00 у розташуванні камери № 4 дільниці посиленого контролю Диканівської виправної колонії № 12, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Лелюківська, 1, засудженому ОСОБА_4 у присутності начальника дільниці посиленого контролю ОСОБА_6 , ДПНК Диканівської ВК №12 ОСОБА_7 , фельдшера медичної частини Диканівської ВК №12 ОСОБА_8 , а також засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , було запропоновано разом із іншими засудженими приступити до виконання чергування відповідно до затвердженого графіку чергувань та прибирати в камері № 4 дільниці посиленого контролю, а саме: підмести та помити підлогу. При цьому засуджений ОСОБА_4 був забезпечений прибиральним інвентарем (відро з водою, ганчірка, швабра, віник, совок, гумові рукавички), одягнений і взутий по сезону, на стан здоров'я не скаржився. Однак, засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився приступити до виконання прибирання, мотивуючи свою відмову тим, що прибирання принижує його людську гідність. Також, засудженому ОСОБА_4 начальником дільниці посиленого контролю ОСОБА_6 були роз'яснені вимоги ст. 391 КК України, ст. ст. 107, 118, 132 КВК України під підпис. Після цього, засудженому ОСОБА_4 було запропоновано знову приступити до прибирання, на що останній знову відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_4 мотивував тим, що дана робота принижує його людську гідність. Після чого, засуджений ОСОБА_4 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії, який за результатами огляду надав довідку, в якій вказано: «здоров, працездатний, виконувати роботи по благоустрою території та місць позбавлення волі може».
Того ж дня, а саме 24 травня 2016 року об 11.00 годині та 12.00 годині засудженому ОСОБА_4 повторно було запропоновано приступити до прибирання в камері № 4 дільниці посиленого контролю в присутності вищевказаних осіб, однак ОСОБА_4 повторно в категоричній формі відмовився приступити до виконання прибирання, мотивуючи свою відмову тим, що прибирання принижує його людську гідність. Разом з тим, засудженому ОСОБА_4 начальником дільниці посиленого контролю ОСОБА_6 повторно були роз'яснені вимоги ст. 391 КК України та статей 107, 118 КВК України, однак ОСОБА_4 знову відповів категоричною відмовою виконати чергування.
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 , діючи умисно, порушив вимоги режиму відбування покарання протягом року, як на нього було накладено стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), а саме відкрито тричі відмовився виконувати вимоги представника адміністрації виправної установи, який мав право пред'явити таку вимогу. В свою чергу засуджений ОСОБА_4 був зобов'язаний і міг виконати, але умисно не виконав вимоги представника адміністрації виправної установи.
У всіх випадках відмови засудженого ОСОБА_4 від виконання законних вимог представників адміністрації, співробітники Диканівської ВК № 12 доводили до відома засудженого ОСОБА_4 вимоги статей 107, 118 КВК України, а також вимоги статті 391 КК України і попереджали про кримінальну відповідальність у разі його відмови виконати законні вимоги представників адміністрації, однак засуджений ОСОБА_4 злісно не виконував законні вимоги представників адміністрації вказаної установи, чим протидіяв здійсненню їх функцій, спрямованих на виправлення, перевиховання та ресоціалізацію засуджених.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 391 КК України - злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
Під час досудового розслідування між прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим у цьому провадженні 26 травня 2016 року було укладено угоду про визнання обвинуваченим винуватості, за якої ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненому ним кримінальному правопорушенні і взяв на себе зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні за ст. 391 КК України.
Сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ст. 391 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік. За статтею 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за попереднім вироком з новопризначеним покаранням, йому буде призначене остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між процесуальним керівником та обвинуваченим як таку, що відповідає вимогам закону та призначити ОСОБА_4 обумовлене в угоді покарання.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд приходить до переконання, що умови угоди від 26 травня 2016 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст. 391 КК України та приписам ст. 65 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Міра запобіжного заходу органом досудового розслідування до ОСОБА_4 не обиралась. У зв'язку з призначенням ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 468, 469, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Угоду про визнання винуватості, укладену від 26 травня 2016 року між прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 391 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
У відповідності до статті 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати частково, у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайсуду Чернігівської області від 07 лютого 2013 року, та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 до відбування остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 29 червня 2016 року.
Обрати ОСОБА_4 міру звпобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятору Харківської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1