Справа: № 826/8550/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
08 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника третьої особи ПАТ «Банк «Контракт» - Тимченко Юлії Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Тетяни Василівни, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Контракт» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У червні 2016 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Тетяни Василівни, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Контракт», в якому просив суд:
визнати незаконною реєстрацію приватним нотаріусом КМНО Синицею Т.В. права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт» (код ЄДРПОУ 19361746) на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 кв.м., жилою площею 26.9 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить па праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1);
зобов'язати приватного нотаріуса КМНО Синицю Т.В. виключити запис про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт» (код ЄДРПОУ 19361746) на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 кв.м., жилою площею 26,9 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Так, суд вийшовши за межі повних вимог визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 29669833 від 19.05.2016 16:23:20, приватний нотаріус Синиця Тетяна Василівна, Київський міський нотаріальний округ, а саме права власності Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» (код ЄДРПОУ 19361746) на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 кв.м., жилою площею 26.9 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представником третьої особи ПАТ «Банк «Контракт» - Тимченко Юлією Олександрівною, подано апеляційні скарги, у якій представник позивача просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а представник третьої особи просить постанову суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності здійснення дій щодо перереєстрації права власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 кв.м., жилою площею 26.9 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. В той же час, не передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.
З таким мотивуванням суду першої інстанції дещо не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрумікс Грейд» (позичальник) було укладено договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (далі - договір кредиту), відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 2 000 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в строк до 31 березня 2017 року.
Пунктом 2.2. вказаного вище договору встановлено, що ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1 060 000,00дол. США.
Пунктом 2.6 договору кредиту передбачено, що нлежне виконання Позичальником своїх зобов'язань згідно з цим Договором належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України. Окрім того, забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за Договором є:
іпотека нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, бул. Лепсе, 16, що належить ДП «Ельтон-дніпро» ЗАТ «Ельтон»;
іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належить Позичальнику;
іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_7;
іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2;
застава товарів (виробів з дорогоцінних металів);
порука фізичної особи ОСОБА_7.
Пунктом 4.2.10 договору кредиту встановлено, що позичальник зобов'язаний незалежно від настання строку погашення кредиту, плату за кредит, неустойку та інші платежі передбачені цим договором протягом 3 (трьох) календарних днів з дати направлення банком вимоги достроковою виконання зобов'язань за договором кредиту за умови настання обставин, зазначених в п. 4.3.3. договору кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 15/2014-04 з майновим поручителем, посвідчений Новохатньою Н.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.04.2014, зареєстровано в реєстрі за № 1092 (далі - договір іпотеки).
Так, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя частково, що випливають з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 (а також усіх додаткових угод до нього та додаткових угод, що будуть укладені у майбутньому). Даним договором забезпечується виконання боржником умов договору кредиту, а саме: відповідно до порядку та умов договору кредиту, повернення іпотекодержателю в строк до 31 березня 2017 року або достроково грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 дол. США.
Пунктом 1.2 договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 44,4 кв.м., жилою площею 26,9 кв.м., яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Піддубною С. Л. 06 листопада 2007 року за реєстровим № 2350. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 12.11.2007 в реєстровій книзі №д. 1832-242 за реєстровим № 2641, що підтверджується відповідним Реєстраційним посвідченням №037346.
Однак, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60404347 від 01.06.2016 позивачу стало відомо, що він більше не власник майна - предмету іпотеки. Вказане майно перереєстроване на Банк приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Синицею Наталією Василівною 17.05.2016. Підстава виникнення права власності: іпотечний договір №15/2014-04 з майновим поручителем, серія та номер: 1092, виданий 02.04.2014, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Н.С., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29669833 від 19.05.2016 16:23:20, приватний нотаріус Синиця Тетяна Василівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інтонації вважає за необхідне перейти до визначення правового регулювання спірних правовідносин.
Спеціальним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 №1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV встановлено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав
Так, п. 4, 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказують, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Відповідно до абз.1 ст. 2 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (далі - Закону № 3425-XII) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з абз. 2 ст.1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (далі - Закону № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами 1,2 ст. 7 Закону № 898-IV передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 17 Закону № 898-IV іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За змістом підпунктів 2, 4 частини 1 статті 18 Закону № 1952-IV прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень є однією із стадій державної реєстрації.
Згідно частини 2 статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1127).Відповідно до п. 57 Порядку № 1127 57. для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Відповідно до ст. 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Тобто, з аналізу викладених вище норм законодавства вбачається, що у разі порушення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою кредитор, у даному випадку ПАТ «Банк Контрак», надсилає вимоги про усунення порушень як боржникові за кредитним договором, у даному випадку - ТОВ «Центрумікс Трейд» та іпотекодавцеві, у даному випадку - ОСОБА_2
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Контракт» Шкурка Віктора Миколайовича(Замовник) та Дочірнім підприємство «Рондо» укладено договір про надання юридичних послуг №1, пунктом 2.1. якого передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язки за плату надавати Замовнику послуги по стягненню заборгованості, у тому числі за кредитними договорами.
Однак, колегія суддів зазначає, що Закон № 898-IV чітко встановлює, що вимога про виконання зобов'язання повинна надсилатися саме іпотекодержателем, а ДП «Рондо» не є іпотекодержателем за договорм і не є його уповноваженою особою, що свідчить про те, що порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлений ст. 37 Закону № 898-IV та п. 5.2. Договору іпотеки були грубо порушені ПАТ «Банк Контракт».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 7.7. Іпотечного договору № 15/2014 -04 з майновим поручителем усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку якщо вони здійснюються у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом , кур'єром, телефоном або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.
Сторони підтверджують свою здатність отримувати кореспонденцію за адресами, зазначеними в розділі 8 договору. Будь-яка кореспонденція, яка направляється Іпотекодержателем Іпотекодавцю вважається отриманою Іпотекодавцем через проміжок часу необхідний дня поштового перебігу якщо таку кореспонденцію направлено за адресою Іпотекодавця зазначеної у розділі 8 цього Договору.
Так, представник ПАТ «Банк»Контракт» 04.04.2016 року направив на адресу Позивача/ Іпотекодавця (Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Сонячна,7) вимогу про усунення порушень цінним листом з описом вкладення (чек та опис мається в матеріалах справи, що долучався до заперечення третьої особи).
Зокрема, у вимозі зазначається, що станом на 01.04.2016 року заборгованість за Договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 року складає 1 011 353,25 доларів США та 776 954,98 грн., а саме: 94 703,88 долари США та 53 321,30 гривен - заборгованість за поточними процентами та за простроченими процентами; 901 465,06 доларів США та 720 000 гривень - заборгованість за кредитом; 14 221,32 доларів США та 2 481,06 гривень - пеня; 962,99 доларів США та 421,30 гривень - 3 % річних; 731,31 гривень - інфляційних втрат.
Також зазначається, що ПАТ «Банк» Контракт» вимагає від Позичальника та Іпотекодавця протягом тридцятиденного строку з моменту отримання вимоги погасити вищезазначену заборгованість та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 15/2014 -03 від 02.04.2014 року: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволенню, ПАТ «Банк»Контракт» вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору шляхом набуття права власності на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що та належить ОСОБА_14 на праві власності у разі невиконання цієї вимоги.
Проте за місцем реєстрації Іпотекодавець не отримав вимогу від ПАТ «Банк»Контракт».
Також, представник ПАТ «Банк» 04.04.2016 року направив на адресу Боржника ( м. Київ, б-року І.Лепсе,16) вимогу про усунення порушень цінним листом з описом вкладення (чек та опис мається в матеріалах справи, що долучався до заперечення третьої особи). Дана вимога отримана, про що мається повідомлення в матеріалах справи.
Також, вимога про усунення порушень від 04.04.2016 була направлено Позивачу кур'єрською службою за місцем роботи (TOB «Центумікс Трейд» м. Київ, б-р І.Лепсе,16) та отримана 15.04.2016 року невстановленою особою (копія повідомлення міститься в матеріалах справи, що була додана до заперечення третьої особи).
Колегія суддів зазначає, що хоча ОСОБА_2 на даному підприємстві і працює першим заступником директора та за своїм підписом від імені Боржника направляла безліч листів на адресу ПАТ «Банк»Контракт», проте вимога про усунення порушень повинна бути отримана особисто ОСОБА_2, також, в матеріалах справи не міститься, а сторонами не надано доказів отримання саме Позивачем вимоги про усунення порушень(а.с. 180).
17.05.2016 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Синицею Т.В. було зарєстровано право власності за ПАТ «Банк»Контракт» на предмет іпотеки. Підставою набуття права власності на вищезазначений об'єкт було застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містилося в іпотечному договорі № 15/2014 -04 з майновим поручителем від 02.04.2014 року.
Таким чином, Апелянт не надав судам першої та апеляційної інстанцій доказів направлення та отримання вимоги про усунення порушень Позивачу.
У відповідності до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове регулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, - або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя. яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
п. 5.2.1. Іпотечного договору № 15/2014-04 з майновим поручителем від 02.04.2014 року містить застереження/, а також вказівку про те що воно прирівнюється до Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Отже, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору, при реєстрації прав власності на таке майно, правовстановлюючим документом буде або договір купівлі-продажу нерухомості або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Натомість згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №60404347 від 01.06.2016 року, підставою реєстрації права власності на предмет іпотеки є договір іпотеки, а не окремий договір про задоволення речових прав на нерухоме майно, що є прямим порушенням норм чинного законодавства України в сфері реєстрації права власності на нерухоме майно.
Проте, суд першої інстанції дійшов до хибних висновків щодо того, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язувалось законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
Так, колегія суддів зазначає, що з 13.12.2015 року набрав чинності Закон України від 26.11.2015 №834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України, щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення зазначеного закону», нотаріуси з дня набрання ним чинності наділені повноваженнями державних реєстраторів на нерухоме майно та здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна, в тому числі і стосовно скасування державної реєстрації за заявами суб'єктів державної реєстрації без надання такого судового рішення.
Отже, останній абзац ч. 5 ст. 3 Закону № 3425-XII не є окремою нормою, а є частиною норми викладеної у ч. 5 та вказує, що право власності може бути зареєстровано не в залежності від місцезнаходження майна будь-яким реєстратором, а якщо вчинялася нотаріальна дія, нотаріус одразу після посвідчення правочину вносить, як державний реєстратор данні правочину у державний реєстр. Особа, на користь якої посвідчено правочин окремо не звертається до державного реєстратора, а нотаріус, як державний реєстратор зобов'язаний внести запис у реєстр.
Однак, хоча судом першої інстанції дещо невірно застосовано норми чинного законодавства, однак суд апеляційної інстанції зазначає, що приватний нотаріус Синиця Т.В., незважаючи на вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, не надала суду доказів того, що нею, як державним реєстратором, вчинялися всі необхідні дії для офіційного визнання і підтвердження державою припинення іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки ПАТ «Банк» Контакт», оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (як Іпотекодавець) не отримувала вимоги про усунення порушень від 04.04.2016 року №2, таким чином не надано строк для виконання самостійного зобов'язання.
Крім того, не було надано доказів можливості застосування процедури забезпечення стягнення на предмет іпотеки без повідомлення іпотекодавця, а саме, що викликана таким повідомленням затримка може сприяти знищенню, пошкодженню чи втраті майна.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційних скаргах представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника третьої особи ПАТ «Банк «Контракт» - Тимченко Юлії Олександрівни не знайшли своє підтвердження оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційних скарг немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника третьої особи ПАТ «Банк «Контракт» - Тимченко Юлії Олександрівни на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 13 вересня 2016 року)
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Кучма А.Ю.
Карпушова О.В.