79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" вересня 2016 р. Справа № 914/1375/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Скрипчук О.С.
ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оселя-2» (надалі ОСББ «Оселя-2») б/н від 15.08.2016р. (вх. № 01-05/4044/16 від 18.08.2016р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2016р.
у справі № 914/1375/16
за позовом: ОСББ «Оселя-2»
до відповідача-1: Львівської міської ради
до відповідача-2: Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерства освіти і науки України
про припинення права користування земельною ділянкою,,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 30.03.2016р.);
від відповідача-1: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 1104-вих-2015 від 31.03.2016р.);
від відповідача-2: ОСОБА_4 - представник (довіреність № 29 від 26.01.2016р.);
від третьої особи: не з'явився,
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.08.2016р. у справі №914/1375/16 (суддя Юркевич М.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСББ «Оселя-2».
Суд першої інстанції визнав безпідставною та необґрунтованою вимогу позивача про припинення права користування спірною земельною ділянкою за Львівським професійним коледжем готельно-туристичного та ресторанного сервісу, так як Коледж є одним із співвласників житлового будинку і має право на користуванням частиною земельної ділянки для його обслуговування, а також для обслуговування навчально-виробничих приміщень.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника, факт перебування у власності відповідача-1 приміщення жодним чином не впливає і не може впливати на розподіл земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, оскільки вона передається в користування ОСББ та не може бути поділена між співвласниками приміщень у багатоквартирному будинку. Звертає увагу на те, що ОСББ намагалось переоформити право користування земельною ділянкою на себе, однак отримало відмову, а добровільної згоди на припинення права користування попереднім користувачем не було. Вказує, що спірна земельна ділянка є сформованою, має чітко визначені межі, розміри, кадастровий номер та цільове призначення. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2016р. у справі №914/1375/16, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Вказує, що на баланс позивачу передано лише частину будинку у м. Львові на вул. І.Пулюя, 34а, а тому безпідставними є його твердження про виникнення в ОСББ права користування всією земельною ділянкою. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач-1 та третя особа не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.
Представник відповідача-1 заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2016р. у справі №914/1375/16.
Третя особа не забезпечила явки в судове засідання уповноваженого представника. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.08.2016р. Міністерство освіти і науки обізнане з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2016р. у справі №914/1375/16.
Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Пулюя, 34а у м. Львові, яке належить Львівському професійному коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 184975 від 05.12.2007р.
Згідно наявної в матеріалах справи копії наказу департаменту житлового господарства виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів за №7-Д від 11.03.1997р. "Про зміну статусу гуртожитку ПТУ №27, ВАТ "Південьзахіделектромережбуд" на вул.І.Пулюя, 34-б" затверджено висновок міжвідомчої комісії Франківського району про технічну можливість переобладнання приміщень секції №2 гуртожитку СПТУ №27, ВАТ "Південьзахіделектромережбуд" на вул. І.Пулюя, 34-б в житлові квартири (а.с.25).
На підставі наказу департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради № 1610/120-07 від 05.03.1998р. затверджено акт державної технічної комісії від 03.03.1998р. про готовність до експлуатації переобладнання частини гуртожитку училища під житлові квартири в будинку №34 «а» /всього 56 квартир/ на вул.ОСОБА_5, здійсненого середнім професійно-технічним училищем № 27 на підставі наказу департаменту житлового господарства Львівського міськвиконкому від 24.02.1997р. № 6-Д (а.с.26).
Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №1175 від 18.09.2001р. затверджено ідеальні долі між співвласниками будинку № 34а на вул.І.Пулюя. Визначено, що ВПУ № 27 займає приміщення, що складають 17 % всього будинку або 17/100 ідеальної частини; житловий будинок - 83% всього будинку або 83/100 ідеальної частини (а.с.27-28).
03.12.2001р. зареєстровано ОСББ «Оселя-2» багатоквартирного будинку № 34А по вул.І.Пулюя у м. Львів (а.с.33).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право власності на частину будинку від 08.10.2001р., 17/100 частина будинку № 34а, розташованого в м.Львові на вул.ОСОБА_5, перебуває у загальнодержавній власності з правом оперативного управління Державного вищого професійного училища № 27 м. Львова (а.с.29).
Згідно п. 1.9 Статуту Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу, професійно-технічне училище № 27 перейменовано на Львівське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму, правонаступником якого є позивач у даній справі (а.с.75-79).
Відповідно до Державного акта серії ЯЯ № 184975 від 05.12.2007р. Львівському вищому професійному училищу ресторанного сервісу та туризму надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,5443 га, по вул. Пулюя, 34а у м. Львові для обслуговування житлового будинку з навчально-виробничими приміщеннями (а.с.55).
Згідно ухвали Львівської міської ради № 3715 від 08.07.2010р. прийнято у власність територіальної громади м. Львова від Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму відомчий житловий будинок № 34-а на вул. ОСОБА_5 з подальшою передачею його на баланс ОСББ «Оселя-2» (а.с.40).
На підставі акту приймання-передачі від 09.11.2010р. житловий будинок № 34 А на вул. І.Пулюя передано на баланс ОСББ «Оселя-2» (а.с.52-53).
На звернення позивача щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. І.Пулюя, 34-а для обслуговування багатоквартирного будинку, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин листом від 18.03.2016р. повідомило ОСББ «Оселя-2», що земельна ділянка, на якій знаходиться ОСББ, є у постійному користуванні Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, тому питання вилучення земельної ділянки може розглядатись лише у разі представлення нотаріально засвідченої згоди Міністерства освіти і науки України (а.с.59).
11.02.2016р. відповідач-2 отримав від позивача лист за № 10/02/16 від 10.02.2016р., в якому ОСББ «Оселя-2» просило надати згоду на вилучення земельної ділянки кадастровий № 4610136900090020053, розташованої за адресою: м. Львів, вул. І.Пулюя, 34-А, площею 0,5443 га, що знаходиться в його постійному користуванні, у зв'язку з передачею житлового будинку № 34-А на баланс ОСББ для подальшого оформлення права власності/користування на зазначену земельну ділянку (а.с.60).
В листі-відповіді № 54 від 16.02.2016 р. відповідач-2 звернув увагу позивача на те, що 17/100 частини будинку № 34-а по вул. І.Пулюя не передавались у комунальну власність та є державною власністю, перебувають на балансі Коледжу і використовуються для забезпечення навчального процесу. Житловий будинок розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136900:09:002:0053), яка знаходиться у постійному користуванні Коледжу, площею 0,5443 га із цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку з навчально-виробничими приміщеннями. Даним листом коледж надав згоду на вилучення 83/100 частини вказаної земельної ділянки за умови встановлення в його інтересах безоплатного земельного сервітуту та повідомив, що прийняття рішення щодо вилучення земельної ділянки здійснюється за погодженням з Міністерством освіти і науки України (а.с.61).
Позивач вказує, що, враховуючи факт передачі будинку № 34-а на вул. І.Пулюя в м.Львові на баланс ОСББ «Оселя-2», з метою реалізації своїх прав та обов'язків, передбачених Статутом та законодавством, він бажав отримати в користування земельну ділянку для обслуговування даного житлового будинку. Однак за наявної відмови та відсутності згоди користувача земельної ділянки, змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.
При винесенні постанови, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.12.2007р.) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.12.2007р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
В частині 1 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.12.2007р.) зазначено, що Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 р. №3613-VІ документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
В ході розгляду апеляційної скарги ОСББ «Оселя-2» суд встановив, що на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№184975 від 05.12.2007р. відповідач-2, як правонаступник Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,5443 га, розташованої у м. Львові, вул. Пулюя, 34а, наданої для обслуговування житлового будинку з навчально-виробничими приміщеннями.
Позивач стверджує, що підставою для припинення за відповідачем-2 права постійного користування земельною ділянкою площею 0,5443 га по вул. Пулюя, 34а у м.Львові є прийняття у комунальну власність, а згодом на баланс ОСББ «Оселя-2» частини багатоквартирного будинку, який розташований на вказаній земельній ділянці.
В силу приписів статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до частин 1-2, 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. В разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Суд встановив, що згідно розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1175 від 18.09.2001 року 17/100 частини будинку № 34а по вул..Пулюя у м. Львові перебуває в загальнодержавній власності з правом оперативного управління Державного вищого професійного училища № 27 м. Львова, правонаступником якого є відповідач-2, про що видано свідоцтво про право власності на частину будинку від 08.10.2001р.
Після затвердження ідеальних часток між співвласниками будинку № 34а по вул.І.Пулюя у м. Львові, а саме 03.12.2001р. Департамент економічної політики та ресурсів Львівської міської ради зареєстрував об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 34-А по вул. І.Пулюя у м. Львові «Оселя-2», про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.
Матеріалами справи підтверджено, що в подальшому Львівське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму передало у власність територіальної громади м.Львова та на баланс ЛКП «Сокільницьке» частину житлового будинку № 34-а на вул.І.Пулюя, за винятком частини, що складає 17% будинку, яка перебуває на балансі Коледжу, є ізольованою від решти будівлі й використовується для забезпечення навчального процесу.
Таким чином, на спірній земельній ділянці розташований житловий будинок, що перебуває на праві спільної часткової власності, з яких 83% будинку володіє позивач, оскільки така частина будинку перебуває на балансі ОСББ «Оселя-2», а 17 % будинку володіє держава, право оперативного управління яким належить відповідачу-2.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність позовної вимоги ОСББ «Оселя-2» щодо припинення права користування за відповідачем-2 спірною земельною ділянкою в цілому, враховуючи те, що Коледж, як балансоутримувач частини будинку, має право на користування нею згідно положень ст.120 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСББ «Оселя-2» про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Пулюя, 34а у м. Львові, яке належить Львівському професійному коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 184975 від 05.12.2007р.
Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2016р. у справі №914/1375/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Скрипчук О.С.
ОСОБА_1