донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.09.2016 справа №905/1360/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явився ОСОБА_4, довіреність №05/09 від 05.09.2016р. ОСОБА_5, директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Білицьке, м.Добропілля Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.)
у справі№905/1360/16 (суддя А.М. Осадча)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Білицьке, м.Добропілля Донецької області
до Приватного підприємства наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд”, м.Добропілля Донецької області
простягнення 469612,08грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Білицьке, м.Добропілля Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд”, м.Добропілля Донецької області, про стягнення штрафних санкцій в сумі 469612,08грн. за прострочення виконання будівельно-монтажних робіт з ремонту покрівлі будівлі сортування технологічного комплексу ш.«Алмазна».
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.) у справі №905/1360/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги про стягнення штрафних санкцій за період з 24.11.2014р. по 18.04.2015р. є необґрунтованими та безпідставними. У задоволенні позовних вимог за період з 21.10.2014р. по 23.11.2014р. відмовлено внаслідок пропущення Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” строку позовної давності, причини пропуску якої судом поважними не визнані.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.) у справі №905/1360/16 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
За твердженнями скаржника, судом першої інстанції не встановлено фактичну дату виконання робіт за договором №2168-ДС/Р-2014/ДШУ/З-201/14 від 17.09.2014р., а лише вказано, що факт виконання робіт підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.11.2014р. Зазначає, що відповідачем роботи були виконані з порушенням строку, встановленого в договорі (20.10.2014р.), а саме 05.10.2015р. (дата підписання позивачем акта приймання виконаних будівельних робіт).
Крім того, позивач посилається на те, що строк позовної давності було пропущено з поважних та незалежних від позивача причин, оскільки Приватне підприємство наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” не надіслало своєчасно для підписання оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. Не маючи оригіналу зазначеного акту та довідки, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” не мало змоги звернутися з позовною заявою до господарського суду Донецької області та скласти обґрунтований розрахунок штрафних санкцій. Крім того, на думку апелянта, перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після отримання вищезазначених документів, а саме з 19.09.2015р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 06.09.2016р.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією було розглянуто та долучено до матеріалів справи.
В судове засідання 06.09.2016р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК ) не скористався, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники Приватного підприємства наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили рішення господарського суду залишити без змін.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними матеріалами у справі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
17.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (далі - замовник) та Приватним підприємством наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” (далі - підрядник) був укладений договір підряду №2168-ДС/Р-2014/ДШУ/З-201/14 (далі - договір).
За умовами п.1.1 договору підрядник зобов'язується самостійно на підставі Технічного завдання замовника (Додаток №1), який містить перелік і обсяг робіт, що підлягають виконанню, виконати будівельно-монтажні роботи з ремонту покрівлі будівлі сортування технологічного комплексу ш.“Алмазна” (далі - роботи).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт по договору визначається в Договірній ціні (Додаток №3) до договору, що є невід'ємною частиною цього договору, містить перелік і обсяг робіт, що виконуються, найменування і кількість використовуваних підрядником в роботах матеріалів, конструкцій і обладнання, що поставляються за даним договором, та становить 217413,00грн., окрім того ПДВ 43482,60грн., а усього з ПДВ 260895,60грн.
Відповідно до п.2.2 вартість робіт є остаточною та може бути змінена виключно за погодженням обох сторін шляхом оформлення додаткової угоди до цього договору.
За умовами пункту 3.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи по договору в строк з дати підписання договору та до 20.10.2014р. (включно) згідно з умовам Додатку №2 до договору.
Згідно з п.10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2015р. (включно), але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за договором.
У Додатку №3 до договору сторони погодили договірну ціну, яка з ПДВ становить 260895,60грн. Разом з тим, підрядником та замовником погоджено графік виконання робіт за договором, який не містить зазначення року виконання робіт. Враховуючи приписи п.3.1 договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони узгодили кінцевий строк виконання робіт - 20.10.2014р.
Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” про стягнення штрафних санкцій внаслідок порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Порядок виконання і здачі-приймання робіт сторонами узгоджено в розділі 4 договору. Так, пунктом 4.6 передбачено, що здача-приймання виконаних робіт проводиться сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) та акта приймання-передачі демонтованих матеріалів, які надаються підрядником щомісячно до 25 числа поточного місяця. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання зобов'язаний розглянути і прийняти виконані роботи шляхом підписання наданих підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) або при виявленні відступів від умов договору чи інших порушень в той же строк надати підряднику мотивовану відмову від приймання робіт. Підрядник надає замовнику податкову накладну одночасно з актом приймання виконаних будівельних робіт згідно з п.201 Податкового кодексу України - не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним. За умовами п.4.7 договору приймання закінчених підрядником робіт здійснюється сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) та акту приймання-передачі демонтованих матеріалів за останній місяць виконання робіт у відповідності з Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2).
За твердженнями відповідача, роботи були виконані своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість цих робіт, що підписані 24.11.2014року. Оригінали даних документів направлені на адресу позивача, але не були повернуті підряднику, тому відповідач вимушений був 11.09.2015р. повторно надіслати замовнику пакет документів, що передбачені п.5.1 договору, повторно направлені акт та довідка підписані позивачем 05.10.2015р.
Апелянт стверджує, що відповідачем роботи були виконані з порушенням строку, встановленого в договорі (20.10.2014р.), а саме 05.10.2015р.
В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії акту №1 від 24.11.2014р. приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., який підписаний сторонами 24.11.2014р. (в наявності копії засвідчені як позивачем, так і відповідачем у справі), так і акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., що підписаний відповідачем 24.11.2014р., а позивачем 05.10.2015р. При цьому, у позивача наявний оригінал акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., що підписаний відповідачем 24.11.2014р., а позивачем 05.10.2015р., тоді як оригінал акту №1 від 24.11.2014р. приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., який підписаний сторонами 24.11.2014р. відсутній, що підтверджено уповноваженим представником відповідача, оскільки після підписання на його адресу оригінал не повертався.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2015р. у справі №905/1245/15 з урахуванням додаткового рішення від 09.11.2015р. у справі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” на користь Приватного підприємства наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” заборгованість, що виникла внаслідок невиконання умов договору підряду №2168-ДС/Р-2014/ДШУ/З-201/14 від 17.09.2014р. в частині оплати виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.11.2014р. за листопад 2014р. в сумі 214349,21грн., відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. зазначені рішення залишені без змін та набрали законної сили. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2016р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” повернута без розгляду, інші касаційні скарги сторонами у справі не подавались.
Зазначеним рішенням встановлено, що позивач виконав передбачені договором ремонтні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.11.2014р. на суму 214349,21грн. Акт підписаний замовником без зауважень, а тому суд вважає, що роботи були виконані належним чином. Проте, передбачений п.5.1 договору пакет документів був переданий відповідачу лише 15.09.2015р.
Відповідно до ч. 3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З огляду на це, не потребує доведення факт, що Приватне підприємство наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” виконало передбачені договором ремонтні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.11.2014р.
Вищезазначений акт підтверджує здійснення господарської операції, формування податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За приписами підпункту 201.7 пункту 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до підпункту 198.2 пункту 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За наслідками здійснення господарської операції відповідачем виписана податкова накладна №1 від 24.11.2014р., яка наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з листа Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №4532/10/05-07-12-13-3 від 06.05.2016р., податкової декларації з ПДВ за листопад 2014р., додатку №5 до неї, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” включило до податкового кредиту підприємства у листопаді 2014р. суму ПДВ, що вказана у податковій накладній №1 від 24.11.2014р. Будь-які докази корегування податкового обліку в цій частині позивачем не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Донецької області про те, що роботи за актом №1 від 24.11.2014р. на суму 214349,21грн. фактично прийняті позивачем 24.11.2014р.
Разом з тим, за умовами пункту 3.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи в строк до 20.10.2014р. (включно).
Враховуючи викладене, Приватне підприємство наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” порушило строки виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі порушення підрядником строків виконання робіт, що встановлені у Додатку №2 до договору, він сплачує замовнику штрафну санкцію у розмірі 1% від вартості робіт, що обумовлена у п.2.1 договору, за кожен день прострочки.
З огляду на приписи ст.549 ЦК України, штрафна санкція, передбачена п.8.3 договору, є пенею.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” просить стягнути з Приватного підприємства наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” штрафну санкцію за період з 21.10.2014р. по 18.04.2015р.
Враховуючи, що роботи є прийнятими 24.11.2014р., позивачем безпідставно нарахована штрафна санкція за період з 24.11.2014р. по 18.04.2015р.
Разом з тим, Приватне підприємство наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” порушило зобов'язання з належного виконання робіт за договором, період прострочення становить з 21.10.2014р. по 23.11.2014р.
Разом з тим, в ході розгляду справи в суді пешої інстанції, Приватним підприємством наукове виробниче підприємство “Спецшахтобуд” було заявлено про застосування позовної давності.
Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ст.257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. За приписами п.1 ч.2 зазначеної статті, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За умовами ч.5. ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову до суду неможливим або ускладненим.
За приписами п.4.3 поставнови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, про факт порушення зобов'язання відповідача щодо строку виконання робіт позивач дізнався 21.10.2014р. (наступний день після настання визначеного сторонами договору строку виконання робіт) і, відповідно, з цього дня виникає право на позов щодо стягнення штрафної санкції. Зазначене спростовує твердження позивача про те, що перебіг строку позовної давності відносно вимог про стягнення штрафних санкцій починається після отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” документів, тобто, з 19.09.2015р., і закінчується відповідно 19.09.2016р.
Як було зазначено раніше, позивач має право на нарахування штрафних санкцій за період з 21.10.2014р. по 23.11.2014р. Разом з тим, з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” звернулося 01.04.2016р. (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку позовної давності в один рік.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся з заявою про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, в обґрунтування якого посилається на факт порушення з боку відповідача п.4.6 договору, що унеможливлювало і істотно ускладнювало своєчасне подання позову. Однак, направлення на адресу позивача з боку відповідача документів, обумовлених п.4.6 договору, не пов'язано з реалізацією права на позов.
Враховуючи приписи ст.267 ЦК України та пунктів 2.2, 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р., судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду Донецької області про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за період з 24.11.2014р. по 18.04.2015р. внаслідок необґрунтованості та безпідставності їх нарахування, а за період з 21.10.2014р. по 23.11.2014р. - внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності, причини пропуску якої поважними не визнані.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.) у справі №905/1360/16 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Білицьке, м.Добропілля Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.) у справі №905/1360/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2016р. (повний текст підписано 21.06.2016р.) у справі №905/1360/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС