донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2016 справа №22/70б/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
від боржника:не з'явився
від апелянта:не з'явився
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_4, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited”, Кіпр
на ухвалу господарського суду від Луганської області 13.04.2016р.
у справі№ 22/70б/2011 /суддя Палей О.С./
за заявою ініціюючого кредитора до боржникаОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю “Придніпровська агропромислова компанія”, м.Кам'янське Дніпропетровської області ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю “Неон”, м.Рубіжне Луганської області
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.04.2016р. у справі №22/70б/2011 відмовлено у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited”.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” (далі - ОСОБА_5) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 13.04.2016р. у справі №22/70б/2011 та припинити провадження з розгляду грошових вимог ОСОБА_5.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при винесенні судом оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, зокрема, вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016р. порушено апеляційне провадження у справі №22/70б/2011.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2016р. справа № 22/70б/2011 була передана новому складу суду: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді М'ясищев А.М., Будко Н.В.
За результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 13.04.2016р. головуючою суддею Мартюхіною Н.О. заявлено самовідвід у цій справі, про що свідчить ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2016р.
З врахуванням викладеного на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.07.2016р. для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю “Придніпровська агропромислова компанія” було сформовано колегію суддів: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Зубченко І.В., Малашкевич С.А.
Ухвалою апеляційного суду від 27.07.2016р. розгляд апеляційної скарги був відкладений та призначений на 08.08.2016р.
Через перебування головуючого судді Дучал Н.М. у відпустці здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно протоколу від 08.08.2016р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Агапов О.Л., судді Будко Н.В., М'ясищев А.М.
На підставі ст. 20 ГПК України суддею Агаповим О.Л. було заявлено заяву про самовідвід, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016р. задоволена.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., судді Скакун О.А., Ушенко Л.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. у складі головуючий суддя Склярук О.І., судді Скакун О.А. та Ушенко Л.В. прийнято вказану скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2016р.
Від ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2016р. та припинити провадження з розгляду грошових вимог ОСОБА_5 до боржника.
Від ТОВ «Хімічна компанія «Бензол» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому також підтримує заявника апеляційної скарги та просить апеляційний суд задовольнити скаргу, оскаржувану ухвалу скасувати та припинити провадження з розгляду грошових вимог ОСОБА_5.
У судове засідання 05.09.2016р. з'явився представник ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія», який просив суд задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_5. Інші учасники справи про банкрутство № 22/70б/2011 у призначене судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення були належним чином.
Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представника ініціюючого кредитора, судова колегія зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.11.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство № 22/70б/2011 за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_7 підприємства «Укрбудпостач і К» до боржника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Неон» за загальною процедурою, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою від 05.12.2011р. у підготовчому засіданні були визнані вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_8
Кредитором - ПП "Укрбудпостач і К" в газеті "Голос України" №236 (5236) від 14.12.2011 та в газеті "Голос України" №1 (5251) від 04.01.2012 надано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою суду першої інстанції від 05.06.2012р. було зупинено провадження у справі №22/70б/2011 у зв'язку з направленням повідомлення та матеріали справи до прокуратури м.Сєвєродонецька.
Ухвалою суду від 23.05.2013р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2013р. здійснено заміну кредитора у справі - Приватне підприємство «Укрбудпостач і К» на його правонаступника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія».
Як вбачається з відновлених матеріалів справи, строк процедури розпорядження майном не однократно продовжувався ухвалами суду.
Ухвалою від 05.12.2013р. господарський суд визнав грошові вимоги ОСОБА_5 до боржника ТОВ «Неон» в сумі 4 966 926,52 грн., з яких 669 595,82 грн. основного боргу забезпеченого заставою боржника (1 черга), 4 249 147,24 грн. основного боргу (4 черга) та 48184,28 грн. штрафні санкції (6 черга).
За результатами попереднього засідання ухвалою від 16.12.2013р. господарським судом Луганської області затверджено реєстр вимог кредиторів, а саме визнано наступних кредиторів: ТОВ “Абсолют”; СП ТОВ “Логрус”; ПП “Хімпостачальник”; Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_9 в особі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_9 (м. Рубіжне); Станція швидкої медичної допомоги м. Рубіжне Луганської області; ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганьскгаз”; ТОВ “Хімічна компанія “Бензол”; ТОВ “Придніпровська агропромислова компанія”; УПФУ в м. Рубіжному Луганської області; Рубіжанська ОДПІ у Луганській області; ПАТ “УкрСиббанк”; “Middletower Enterprises Limited”. Окремо внесено вимоги, що забезпечені заставою майна боржника: ПАТ “УкрСиббанк” в сумі 461 453,10 грн. та “Middletower Enterprises Limited” в сумі 669 595,82 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. була залишена без змін ухвала господарського суду Луганської області від 05.12.2013р. Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014р. у справі №22/70б/2011 вказані судові рішення були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами скасування суд касаційної інстанції зазначив ненадання судами попередніх інстанцій правового аналізу та оцінки змісту, періодам, а також, правовим підставам виникнення грошових вимог вказаного кредитора, а також документам, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 10.06.2015р. господарський суд Луганської області частково відновив втрачені матеріали справи № 22/70б/2011 про банкрутство ТОВ «Неон».
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015р. прийнято відмову ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.12.2013р. у справі № 22/70б/2011.
За результатами нового перегляду судом першої інстанції кредиторських вимог ОСОБА_5 до боржника ТОВ «Неон», ухвалою від 13.04.2016р. господарський суд відхилив у визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 «Middletower Enterprises Limited».
Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для задоволення кредиторських вимог до боржника, оскільки між ОСОБА_5 «Middletower Enterprises Limited» та ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» 17.12.2015р. укладено договір про відступлення права вимоги, а тому суд дійшов висновку, що Копманія «Middletower Enterprises Limited» на момент прийняття оскаржуваного рішення не є кредитором боржника.
Дослідивши матеріали відновленої справи, вислухавши пояснення присутнього представника ініціюючого кредитора, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Кредиторські вимоги ОСОБА_5 розглядаються згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013р.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону про банкрутство).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У п. 47 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. роз'яснено, що за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 (заявник апеляційної скарги) у встановлений законодавством строк звернулася до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника. З урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог від 04.11.2013р. ОСОБА_5 просила визнати та включити до реєстру вимог кредиторів заборгованість у сумі 4 966 926,52 грн., з яких: 669 595,82 грн. основний борг забезпечений заставою (1 черга), 4 249 147,24 грн. основний борг (4 черга), 48 184,28 грн. штрафні санкції (6 черга).
Свої вимоги кредитор обґрунтовує невиконанням боржником умов за контрактом №UK-0154 від 10.11.2000р., контрактом № UK-0167 від 10.04.2002р. та договором № 11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р.
Щодо заборгованості за контрактом №UK-0154 від 10.11.2000р.
Зазначений контракт був укладений між ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” (кредитор) і ТОВ “Неон” (бенефіціар). Предметом цього контракту є надання цільового кредиту під 20% річних в іноземній валюті (розділу 1). Згідно розділу 3 сума кредиту складає 100 000 доларів США.
З урахуванням додаткової угоди від 25.09.2008р. до контракту № UK-0154 від 10.11.2000р. внесені зміни до п.6.1: «Сума кредиту та процентів будуть повернуті на рахунок кредитора в період дії контракту до 25.11.2011р. виходячи із 7% річних…».
Контракт №UK-0154 від 10.11.2000р. був належним чином зареєстрований позичальником, що підтверджується відповідним реєстраційним свідоцтвом від 08.12.2000р. № 44.
У зв'язку з укладенням додаткових угод, до зазначеного свідоцтва вносились відповідні зміни. Останніми змінами є Додаток до Реєстраційного свідоцтва від 30.03.2009р. №5, 7 відповідно до якого зареєстровано зміни про відсоткову ставку на рівні 7 % річних та строк погашення кредиту до 24.11.2011р. відповідно до п. 2 додаткової угоди до контракту № UK-0154 від 25.09.2008р.
В підтвердження надання кредитних коштів та їх повернення в матеріалах відновленої справи міститься лист Сєвєродонецького відділення Луганської обласної дирекції АТ «ОСОБА_10 Аваль» №с13-0000-125-51/155 від 21.05.2012р., з якого вбачається, що 14.12.2000р., 23.01.2001р., 14.02.2001р. та 16.03.2001р. кредитор (ОСОБА_5) надала грошові кошти рівними частинами по 25000,00 доларів США чотири рази. У період з 16.10.2001р. по 24.02.2004р. боржником було погашено кредит у сумі 75000,00 доларів США. Тобто залишок заборгованості становить 25000,00 доларів США.
Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР (в редакції на момент укладення контракту) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Проаналізувавши умови вказаного контракту, переглядаючи повторно справу, колегія суддів дійшла висновку, що цей контракт за своєю правовою природою на момент його укладання є договором позики, який регулювався нормами Цивільного кодексу Української РСР.
В заяві з кредиторськими вимогами обґрунтовує свої вимоги за цим контактом ч.1 ст.1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України. Тобто з урахуванням діючого законодавства на момент подання даної заяви кредитор також вважає, що спірні правовідносини регулюються норми цивільного законодавства стосовно договорів позики.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2011р. та Графіку отримання та погашення кредиту від 25.08.2008р. заборгованість із повернення кредиту за контрактом UK-0154 від 10.11.2000р. складає 87 701,78 долар США, з якої 25000,00 доларів США основний борг та 62701,78 доларів США відсотки за кредитом, що за курсом НБУ на день порушення справи про банкрутство становить 699 860,20 грн.
Отже, з урахуванням вимог ст. 14 Закону про банкрутство вказана заборгованість є конкурсною, а тому підлягає визнанню.
Стосовно заборгованості за контрактом № UK-0167 від 10.04.2002р.
Зазначений контракт укладений між кредитором компанією “Middletower Enterprises Limited” і боржником ТОВ “Неон”, зі змінами та доповненнями, боржник отримав цільовий кредит на загальну суму 250000,00 доларів США під 13 відсотків річних.
Вказаний контракт був належним чином зареєстрований позичальником, що підтверджується відповідним реєстраційним свідоцтвом від 11.06.2002р. № 69.
В зв'язку з укладенням додаткових угод, до зазначеного свідоцтва вносились відповідні зміни. Останніми змінами є Додаток до Реєстраційного свідоцтва від 10.03.2009р. №3, відповідно до якого зареєстровано зміни про відсоткову ставку на рівні 7 % річних та строк погашення кредиту до 25.11.2011р. відповідно до п. 2 Додаткової угоди до Контракту №UK-0167 від 20.02.2008р.
Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР (в редакції на момент укладення контракту) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Проаналізувавши умови вказаного контракту, переглядаючи повторно справу, колегія суддів дійшла висновку, що цей контракт за своєю правовою природою на момент його укладання є договором позики, який регулювався нормами Цивільного кодексу Української РСР.
В заяві з кредиторськими вимогами обґрунтовує свої вимоги за цим контактом ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України. Тобто з урахуванням діючого законодавства на момент подання даної заяви кредитор також вважає, що спірні правовідносини регулюються норми цивільного законодавства стосовно договорів позики.
В підтвердження надання кредитних коштів та їх повернення в матеріалах відновленої справи міститься лист Сєвєродонецького відділення Луганської обласної дирекції АТ «ОСОБА_10 Аваль» №с13-0000-125-51/156 від 21.05.2012р., з якого вбачається, що 17.06.2002р. кредитор перерахував боржнику 50000,00 доларів США, 25.07.2002р. - 25000,00 доларів США, 23.08.2002р. - 25000,00 доларів США, 18.09.2002р. - 50000,00 доларів США, 21.10.2002р. - 50000,00 доларів США, 21.11.2002р. - 25000,00 доларів США, 16.12.2002р. - 25000,00 доларів США. Загальна сума становить 250000,00 доларів США. ТОВ «Неон» в свою чергу здійснило погашення кредиту 28.10.2003р. - 3000,00 доларів США, 27.11.2003р. - 3000,00 доларів США, 24.04.2004р. - 4000,00 доларів США. Отже, заборгованість за кредитом становить 240000,00 доларів США.
Графіком отримання та погашення кредиту, що є додатком №1 до контракту №UK-1067 від 20.04.2003р., встановлено періоди погашення кредиту та погашення процентів за його користуванням.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2011р. невиконанні боржником своєчасно зобов'язання по поверненню кредиту за контрактом UK-0167 від 10.04.2002р. складають 457 002,97 долара США, з яких: 240 000,00 доларів США основний борг та 217002,97 доларів США відсотки за кредитом, що за курсом НБУ на день порушення справи про банкрутство загальна заборгованість становить 3 646 883,70 грн.
Отже, з урахуванням вимог ст. 14 Закону про банкрутство вказана заборгованість є конкурсною, тому підлягає визнанню.
Стосовно заборгованості за договором №11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р.
Відповідно до Договору № 11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р., укладеного між компанією “Barton Business LCC” та боржником ТОВ “Неон”, компанія “Barton Business LCC” зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки або інші платежі за кредитним договором № 031-01924 від 15.11.2003р., укладеного між ТОВ “Неон” та АО банк “SNORAS” Вільнус, Литовська республіка.
Судом встановлено, що компанія “Barton Business LCC” виконала зобов'язання боржника ТОВ “Неон” перед банком у сумі 77 717,12 дол. США. Ця сума, відповідно до умов договору № 11/03 від 25.11.2003р., стала заборгованістю ТОВ “Неон” перед компанією “Barton Business LCC”.
29.12.2008р. між компанією “Barton Business LCC”, кредитором ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” та боржником ТОВ “Неон” було укладено договір відступлення права вимоги № 12/04.
Відповідно до цього договору № 12/04 від 29.11.2008р. кредитор ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” набула права вимоги сплати боргу за договором № 11/03, який складав 71678,99 доларів США, також штрафні санкції 6038,13 доларів США, та поточні штрафні санкції. Боржник зобов'язувався повернути суму боргу до 30 грудня 2010р.
Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР (в редакції на момент укладення кредитного договору) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Правовідносини за кредитним договором № 031-01924 від 15.11.2003р., укладеного між ТОВ “Неон” та АО банк “SNORAS”, регулювалися розділом 32 ЦК УРСР.
Згідно ст. 191 ЦК УРСР За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі.
Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню (ч.1 ст. 193 ЦК УРСР).
Тобто договір №11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р. за своєю правовою природою є договором поруки.
Вимоги нового кредитора ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” за договором №11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р. є обґрунтованими та такими, що набуті у відповідності до вимог діючого законодавства України, які підтверджуються належними доказами.
Також в своїй заяві з кредиторськими вимогами ОСОБА_5 обґрунтовує з посиланням на ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України. Тобто з урахуванням діючого законодавства на момент подання даної заяви кредитор також вважає, що спірні правовідносини регулюються норми цивільного законодавства стосовно договорів позики.
Перевіривши заборгованість за цим договором, апеляційним судом встановлено, що основний борг становить 71678,99 доларів США (571 998,34 грн.) та штрафні санкції 6038,13 доларів США (48 184,28 грн.). Дана заборгованість є конкурсною.
Отже, заборгованість за трьома договорами складає 622421,87 доларів США, що за курсом НБУ на день порушення справи про банкрутство, становить 4 966 926,52 грн.
30.06.2011р. між ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” (заставодержатель) та ТОВ «Неон» (застоводавець) підписано договір застави № 1, з забезпечення зобов'язань заставодавця, що виникли за контрактом №UK-0154 від 10.11.2000р., контрактом №UK-0167 від 10.04.2002р., договором № 11/03 про надання гарантії (субсидіарної) від 25.11.2003р. та договором права вимоги № 12/04 від 29.12.2008р.
Відповідно до п. 2 договору застави передано майно на загальну суму 669 595,82 грн. згідно додатків до цього договору №1-№7.
В матеріалах відновленої справи містяться письмові пояснення ТОВ «Неон» від 27.02.2015р., які підписані директором боржника та розпорядником майна, про визнання грошовим вимоги ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” у розмірі 4 966 926,52 грн. у повному обсязі, з яких: 669 595,82 грн. забезпечені заставою, 4 294 147,24 грн. основний борг та 48 184,28 грн. - штрафні санкції (а.с.63 т.3).
За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про визнання кредиторської заборгованості ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” до боржника ТОВ «Неон» у загальній сумі 4 966 926,52 грн., яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника:
- 4 249 147,24 грн. основного боргу - зобов'язання 4 черги,
- 48 184,28 грн. штрафні санкції - зобов'язання 6 черги,
- 669595,82 грн. забезпечені заставою майна боржника, підлягають включенню окремо до реєстру.
Судова колегія також бере до уваги, що ухвала господарського суду Луганської області від 16.12.2013р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів, а саме визнано наступних кредиторів: ТОВ “Абсолют”; СП ТОВ “Логрус”; ПП “Хімпостачальник”; Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_9 в особі Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_9 (м. Рубіжне); Станція швидкої медичної допомоги м. Рубіжне Луганської області; ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганьскгаз”; ТОВ “Хімічна компанія “Бензол”; ТОВ “Придніпровська агропромислова компанія”; УПФУ в м. Рубіжному Луганської області; Рубіжанська ОДПІ у Луганській області; ПАТ “УкрСиббанк”; “Middletower Enterprises Limited”. Окремо внесено вимоги, що забезпечені заставою майна боржника: ПАТ “УкрСиббанк” в сумі 461 453,10 грн. та “Middletower Enterprises Limited” в сумі 669 595,82 грн. на цей час не скасована та є чинною.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду Луганської області від 13.04.2016р. у справі №22/70б/2011 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited”, Кіпр на ухвалу господарського суду Луганської області від 13.04.2016 у справі № 22/70б/2011 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 13.04.2016 у справі № 22/70б/2011 скасувати.
Визнати грошові вимоги ОСОБА_5 “Middletower Enterprises Limited” у розмірі 4 996 926,52 грн., де вимоги 669 595,82 грн. - першої черги, 4 249 147,24 грн. - вимоги 4 черги, 48 184,28 грн. - вимоги 6 черги.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий О.І. Склярук
Судді: О.А. Скакун
ОСОБА_3
Надруковано: 17 прим.
11 кредиторам
1 боржнику
2 розпоряднику майна
1 у справу
1. ДАГС
1.ГСЛО