донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2016 справа №905/713/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретарі судового засідання: від позивача: від відповідача: від третіх осіб 1,2: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - представник за довіреністю №15 від 05.08.2016 р. ОСОБА_6 - представник за довіреністю №17 від 15.02.2016р. не з'явились
розглянувши апеляційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків
на рішення господарського суду Донецької області
від 26.07.2016 року
у справі№905/713/16 (суддя Мальцев М.Ю., Левшина Г.В., Гринько С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область
до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків 1)Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ 2) Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область
провнесення змін до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 року та стягнення коштів у розмірі 8 452 142, 90 грн.
У лютому 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків про внесення змін до договору оренди №741/2001 від 01.03.2001р. та стягнення коштів у розмірі 8 452 142, 90 грн.( З пояснень позивача від 19.07.2016 р. щодо номеру спірного договору, на момент вирішення спору по суті у суді першої інстанції предметом позову є: внесення змін до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” та “Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, шляхом продовження строку дії договору з 01.03.2016р. до 01.03.2026р.)
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2016 р. було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості, м. Київ, 2) Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область.
19.07.2016р., у процесі розгляду справи, позивач надав до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог. За змістом вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду. Внести зміни до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” та “Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, шляхом продовження строку дії Договору з 01.03.2016 р. до 01.03.2026 р. Заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду. (т.2, а.с. 195-196)
26.07.2016р. відповідач через канцелярію господарського суду Донецької області надав пояснення, за змістом яких просить припинити провадження у справі №905/713/16 в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область щодо стягнення з відповідача на користь позивача зайво сплаченої орендної плати за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 8 452 142,90 грн., відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок фактичної відмови позивача від заявленої позовної вимоги в цій частині.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2016 року по справі №905/713/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” м. Вугледар , Донецька область до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області , м.Харків за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості, м. Київ, 2) Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область про внесення змін до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 року задоволено частково. З урахуванням ухвали від 03.08.2016 р. по справі №905/713/16.
Внесено зміни до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м.Вугледар, Донецька область та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків шляхом продовження строку дії договору оренди з 01.03.2001 року №745/2001 до 01.10.2017 року. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області , м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області , м.Харків звернулось з апеляційною скаргою №10-07-04440 від 11.08.16 р на рішення господарського суду Донецької області, за змістом якої просить рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. по справі №905/713/16 скасувати, прийняти нове рішення у справі №905/713/16, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м.Вугледар, Донецька область до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків про зобов'язання внести зміни до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 року та стягнення коштів у розмірі 8 452 142, 90 грн. відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 19.08.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Радіонова О.О., Зубченко І.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу у справі №905/713/16 до провадження. Справу призначено до розгляду на 05.09.2016 р. об 11.40 год.
Представники позивача у судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/713/16.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2001 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” (далі - орендар) та Регіональним відділенням фонду держмайна по Донецькій області (далі-орендодавець) був укладений договір оренди №745/2001(далі-договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно-цілісний майновий комплекс “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління”(далі - підприємство), розташоване у місті Вугледар, Донецької області.
Як визначено в п.2.1. орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства. Майно було передано, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2001р.(т.1, а.с. 28)
Разом з тим, згідно з Договором № 4 від 06.11.2009р. про внесення змін до договору оренди від 01.03.2001р. №745/2001, укладеного на державне майно - цілісний майновий комплекс “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління” орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс “Південтрансбуд” (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.02.2001р., вартість якого становить 3 567 807, 00 грн.
У відповідності з п.10.3 договору, зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни і доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати її подання до розгляду іншій стороні.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.( п.10.6)
Як визначено положеннями п.10.7 договору, його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації підприємства за участю орендаря, загибелі підприємства, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням арбітражного суду у разі порушення умов цього договору, у тому числі наявності заборгованості по орендній платі понад 3 місяців, а також у разі невиконання орендарем взятого на себе зобов'язання, що до страхування орендованого майна протягом 1-го місяця з дати укладання договору, банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Згідно з п.10.1. Додаткової угоди № 3 до договору, цей Договір діє з 01.03.2001р. по 01.03.2016р.
Так, 20.10.2015р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист №01.01-19/227 щодо продовження терміну дії договору №745/2001 від 01.03.2001 р. строком до 01.03.2026р. на тих самих умовах, що передбачені договором оренди.(т.1, а.с. 39) При цьому посилається на діюче законодавство України.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків посилається на звернення до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з проханням висловити свою думку щодо продовження строку дії зазначеного договору оренди. Вказаний лист в матеріалах справи відсутній.
В подальшому, листом №11-04-07278 від 23.12.2015р. відповідач повідомив позивача про те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (лист від 18.11.2015р. №01/12-3221) не погоджує продовження зазначеного договору оренди, оскільки має намір використовувати майно цілісного майнового комплексу “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління” для власних потреб.(т.1, а.с. 40)
Але, відповідач не надав доказів до матеріалів справ, у розумінні ст.ст. 33-36 Господарського процесуального кодексу України, що розпорядником майна є саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Крім того, відсутній жодний документ щодо узгодження укладення договору у 2001 р. А тому, необґрунтував зобов'язання погодження зазначених дій з вищезазначеним Міністерством.
У даному випадку, позивач звернувся до суду з вимогами про вчинення дій. Як визначено в ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.( ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України)
В обґрунтування своїх позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область посилається на зниження показників свого фінансового стану в частині прибутковості, від здійснення господарської діяльності з використанням орендованого майна - цілісного майнового комплексу “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління” згідно договору від 01.03.2001р. №745/2001, у період проведення “Антитерористичної операції” (з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року), що документально підтверджується.
Для досягнення товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” за планового прибутку від здійснення господарської діяльності з використанням орендованого майна - цілісного майнового комплексу “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління”, у зв'язку зі зміною умов середовища діяльності (проведення “Антитерористичної операції” (з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року), додатково необхідний термін дії договору від 01.03.2001 року №745/2001.
За приписами ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.(ст.763 Цивільного кодексу України)
Як визначено в ч.2. ст.9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як встановлено судом першої інстанції, на момент звернення з позовом до суду термін договору не закінчився.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України строк дії договору є істотною умовою договору.
Положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.( ст. 651 Цивільного кодексу України)
Відповідач посилається на відсутність оцінки майна, нового розрахунку орендної плати та невиконання умов договору. Але не зазначає, які саме умови не виконуються та не довів обставин, що саме йому потрібне приміщення як стороні за договором. Крім того, до теперішнього часу отримує орендну плату від позивача.
Можливість зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин передбачено ст. 652 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 2 ст.652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
А тому, відповідно до ч.4, ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням позивача та місцем здійснення позивачем господарської діяльності є місто Вугледар, Донецької області. Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція”, а потім і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р.№1257 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” включено і місто Вугледар, Донецької області.(загальновідомий факт)
Під час укладення договору, а також під час продовження строку його дії у 2008р., сторони не могли передбачити у майбутньому, із всією обачністю та добросовісністю, різкого погіршення умов ведення господарської діяльності в регіоні місцезнаходження позивача, зокрема масові заворушення, захоплення будівель державних установ, проведення бойових та військових дій, а тому в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане.
Протягом всього строку дії договору позивач своєчасно, належним чином та у повному обсязі виконував свої договірні зобов'язання перед відповідачем.
Внаслідок різкого погіршення умов ведення господарської діяльності в регіоні місцезнаходження позивача, починаючи з другої половини 2014 року по теперішній час майже вдвічі зменшилися щомісячні обсяги послуг з перевезення вантажів, що надаються позивачем, у порівнянні з щомісячними обсягами у попередні роки, а також суттєво зросла собівартість послуг з перевезення (насамперед через різкий ріст цін на дизельне пальне).
В результаті цього, виконання договору оренди порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Із змісту договору оренди або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин внаслідок проведення АТО несе позивач.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем був доведений факт одночасного існування всіх чотирьох умов для внесення змін до спірного договору, передбачених частинами другою та четвертою статті 652 Цивільного кодексу України.
За матеріалами справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, м. Вугледар, Донецька область звернулося з позовною заявою про внесення змін до договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 р. шляхом продовження строку дії договору з 01.03.2016р. до 01.03.2026р. Як докази розрахунків відновлення співвідношення майнових інтересів сторін та на підставі вимог ст.ст.33-36 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав висновок експертного економічного дослідження №193/16-1005 від 15.02.2016р., за яким зазначено, що задля та отримання заінтересованими сторонами того, на що вони розраховували при укладенні договору, необхідно продовжити строк дії договору від 01.03.2001 року №745/2001 орієнтовано на один рік та сім місяців, відповідно до економічних показників. Позивачем не обґрунтовані вимоги продовження строку дії договору саме до 01.03.2026 р.
Відтак, господарський суду першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, продовження строку дії договору оренди №745/2001 від 01.03.2001 р, а саме: продовжити строк дії договору з 01.03.2016р. до 01.10.2017р. (з урахуванням ухвали від 03.08.2016 р.)
Позивач за своєю заявою від 19.07.2016р., просив зменшити розмір позовних вимог. Тому, судом першої інстанції було розглянуто позовні вимоги саме щодо змін умов договору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторін процесуальними правами та обов'язками з метою надання їм процесуальних засобів, через використання яких досягається змагальність судового процесу. Зокрема, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою яку було заявлено в позовній заяві (п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.20111 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції »).
Крім того, 08.04.2016 р. до суду першої інстанції, від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, за змістом якого просить витребувати у Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України належним чином завірену копію наказу Міністра вугільної промисловості України від 19.02.1999 №68 щодо створення державного підприємства “Південнодонбаське вантажно-транспортне управління”.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. Відповідачем не обґрунтовані підстави, щодо витребування доказів передбачених ст. 38 Господарського процесуального кодексу України України, а саме: обставини, що перешкоджають його наданню. У даному випадку позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”. Тому клопотання про витребування доказів судом не задоволено.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до господарського суду Донецької області клопотання про передачу справи за підсудністю, в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ч.1. ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміни та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаною за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, зобов'язаною стороною за договором оренди №745/2001 від 01.03.2001 р, в тому числі щодо сплати платежів за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”, місцем знаходження позивача та майна є м. Вугледар, Донецька область. Тобто позивачем цілком обґрунтовано та у відповідності до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України визначено територіальну підсудність спору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”. З урахуванням вищевикладеного, даний спір підсудній господарському суду Донецької області.
Ухвала господарського суду Донецької області від 03.08.2016 р. по справі №905/713/16 прийнята у відповідності з вимогами ст.ст. 86.89 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016 р. року у справі №905/713/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків на рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016р. у справі № 905/713/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2016р. у справі №905/713/16 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді І.В. Зубченко
ОСОБА_3
Надруковано: 7 прим.:
1-позивачу,
1-відповідачу,
2-третім особам
1-у справу,
1-ДАГС.
1-ГСДО