"06" вересня 2016 р.Справа № 916/1672/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Синенко А.Г., довіреність від 31.05.2016р. №01/11-459, Налчаджи С.І., довіреність від 31.05.2016р. №01/11-460
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 23.08.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
про: стягнення 317471,05 грн., -
Суть спору: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору від 28.02.2008р. №ТГО-201/08 та стягнення 317471,05 грн., з яких: 300554,74 грн. боргу, 8162,91 грн. 3% річних, 8753,40 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №ТГО-201/08 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 28.02.2008р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 18.07.2016р. об 11:00; витребувано додаткові документи.
13.07.2016р. за вх.№17489/16 до суду від відповідача надійшов відзив на позов та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав нечинності договору оренди №ТГО-201/08 від 28.02.2008р., неправильності розрахунку орендної плати, а також заявив клопотання про застосування строку позовної давності.
14.07.2016р. за вх.№17672/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2016р. розгляд справи відкладено на 22.08.2016р. о 15:00; витребувано додаткові документи.
19.08.2016р. за вх.№20432/16 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про відмову від позову в частині вимог про розірвання договору від 28.02.2008р. №ТГО-201/08.
19.08.2016р. за вх.№2-4344/16 позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 4623,17 грн.
22.08.2016р. за вх.№20593/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
22.08.2016р. за вх.№2-4386/16 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку зі складністю справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. прийнято відмову від позову Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» в частині вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору від 28.02.2008р. №ТГО-201/08; провадження у справі №916/1672/16 в частині вимог Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору від 28.02.2008р. №ТГО-201/08 припинено; задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи №916/1672/16 до 06.09.2016р.; розгляд справи відкладено на 06.09.2016р. об 11:00; витребувано додаткові документи.
06.09.2016р. за вх.№21684/16 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
06.09.2016р. за вх.№21685/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
06.09.2016р. за вх.№21686/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
28.02.2008р. між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач) укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-201/08, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: приміщення будівлі ЦТП і насосної станції загальною площею 118 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, (надалі - майно), що знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку нежитлових приміщень від 22.11.2007р. і становить: 282267 (двісті вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) грн.
Згідно з п.п. 2.1, 2.5, 2.6 договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 «Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», із врахуванням результатів конкурсу від 21.12.2007р., та становить за місяць оренди 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) без ПДВ. ПДВ становить 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп). Місячна орендна плата за перший місяць оренди разом із ПДВ становить 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
Відповідно до п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з п.3.3 договору орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.5.1.2 договору Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
На виконання умов договору позивач передав в оренду відповідачу приміщення будівлі ЦТП і насосної станції загальною площею 118 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі від 08.07.2008р.
30.07.2015р. відповідач повернув позивачу приміщення будівлі ЦТП і насосної станції загальною площею 118 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі від 30.07.2015р.
З наявних матеріалів справи вбачається, що в період дії договору оренди відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за договором, внаслідок чого виходячи з наявних матеріалів справи у відповідача виник борг перед позивачем з орендної плати за період з липня 2011р. по липень 2015 року (включно).
Позивачем на адресу відповідача надіслані претензії від 25.12.2015р. за вих.№02/01-01-14 та від 16.03.2016р. за вих.№02/01-01-05, в яких позивач повідомив про здійснення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р., за результатами якої було виявлено порушення при визначенні орендної ставки у розрахунку плати за надання в оренду нерухомого майна за договором №ТГО-201/08 від 28.02.2008р., у зв'язку з чим позивач просив відповідача перерахувати недоотримані 57114,61 грн. орендної плати.
Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-201/08 від 28.02.2008р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-201/08 від 28.02.2008р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виник борг з орендної плати за період з липня 2011р. по липень 2015 року (включно) у розмірі 241135,63 грн.
Разом з тим, відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем до винесення рішення по даній справі заявлено суду про застосування позовної давності щодо суми боргу та нарахування пені і 3% річних.
Проаналізувавши вимоги законодавства та наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про сплив позовної давності за заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення з відповідача 100826,98 грн. - орендна плата за період з липень 2011р. по травень 2013р. (включно).
Підстав які б зупинили перебіг позовної давності, або перервали перебіг позовної давності, або поважних причин пропущення строку позовної давності судом не встановлено.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про стягнення з відповідача 140308,65 грн. боргу з орендної плати.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 57114,65 грн. донарахування орендної плати після здійсненої Державною фінансовою інспекцією в Одеській області ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, господарський суд дійшов наступних висновків.
Так, п.3.1 укладеного сторонами договору оренди передбачено орендну плату за перший місяць у розмірі 3000 грн.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність донарахування розміру орендної плати за попередні періоди оренди через здійснення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та виявлення порушення при визначенні орендної ставки у розрахунку плати за надання в оренду нерухомого майна за договором №ТГО-201/08 від 28.02.2008р., оскільки розмір орендної плати передбачений договором в сумі 3000 грн. за перший місяць оренди з подальшим коригуванням розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми заявленого донарахування орендної плати.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 8162,91 грн. 3% річних та 8753,40 грн. пені господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок 3% річних, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовною заявою строк позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача 100826,98 грн. сплив, відповідно сплив і строк позовної давності за вимогами про стягнення нарахованих на 100826,98 грн. боргу 3% річних, окрім того, позивачем нараховано 3% річних також на суму боргу (донарахування орендної плати), у задоволенні якої судом відмовлено.
З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).
Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунок 3% річних та визначено, що розмір 3% річних за визначений позивачем загальний період - з 01.06.2013р. по 01.06.2016р. - складає 7769,52 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені передбачена п.3.4 укладеного між сторонами договору.
Водночас позивачем нараховано відповідачу пеню на суму боргу, у задоволенні якої судом відмовлено.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 8753,40 грн. пені.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» підлягають частковому задоволенню.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 140308 (сто сорок тисяч триста вісім) грн. 65 коп. боргу, 7769 (сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 52 коп. 3% річних та 2221 (дві тисячі двісті двадцять одну) грн. 17 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.
Повне рішення складено 12 вересня 2016 р.
Суддя Ю.С. Бездоля