"07" вересня 2016 р.Справа № 916/1304/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Бобошко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1407 від 04.08.2016р.);
відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3Г.(довіреність б/н від 30.05.2016р.);
від третьої особи - ОСОБА_4В.(довіреність б/н від 22.04.2016р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Південна залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”
про стягнення 161 323 грн., -
встановив:
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Південна залізниця” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” про стягнення 161 323 грн. - штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.
23.05.2016р. ухвалою господарського суду Одеської області суддею Гуляк Г.І. порушено провадження по справі № 916/1304/16 за даним позовом.
06.06.2016р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 13950/16), відповідно до яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції ТОВ “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” зазначає, що 26.06.2015р. між товариством (вантажовласником) та ДП „Одеська залізниця” укладено договір № 1185237 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги. В цьому договорі не передбачено будь-якої відповідальності за неправильне заповнення вантажовласником товарно-транспортних накладних чи інших документів. Також, з огляду на існування укладеного між сторонами договору № 1185237 від 26.06.2015р., з позовом мала звертатись Одеська залізниця, а не Південна. Серед іншого, залізниця - згідно ст. 52 Статуту залізниць України - не мала права за власною ініціативою проводити перевірку маси вагона та вантажу, оскільки вагон, в якому перевозився вантаж пошкоджено не було, пломба на вагоні залишилась цілою.
10.06.2016р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 30 ГПК України (вх. № 2-3126/16), згідно якого ТОВ “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” просило суд викликати в судове засідання для дачі пояснень стосовно оформлення документів, перевірки вантажу, замірів, тощо, директора ДП „ОСОБА_5 ЛТД” ОСОБА_6, з огляду на те, що навантаження цистерни № 73948770 дизельним паливом проводилось інспектором компанії.
15.06.2016р. від позивача надійшов відзив на заперечення на позовну заяву (вх. № 14962/16), згідно якого останній вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені в наданих суду запереченнях на позовну заяву. Позивач зазначає, що посилання відповідача на договір № 1185237 від 26.06.2015р., є хибним та цей договір не має відношення до спірних правовідносин, оскільки регулює порядок розрахунків вантажовласника за перевезення вантажів, проте, кожне конкретне перевезення оформлюється накладною, а згідно п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, при цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильно зазначені в накладній відомості є акт загальної форми або комерційний акт. Також позивач зазначає, що ст. 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Що стосується посилань відповідача на той факт, що з позовом мала звертатись Одеська залізниця, а не Південна, то позивачем у справі виступає ПАТ “Українська залізниця”, а “Південна залізниця” та „Одеська залізниця” є регіональними філіями позивача.
В судовому засіданні 15.06.2016р. розглянуто клопотання відповідача про виклик директора ТОВ “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” для дачі пояснень та залишено судом без задоволення, як необґрунтоване.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 22.06.2016р.:
- залучено до участі у справі №916/1304/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”;
- строк розгляду справи продовжено на 15 днів - згідно ст. 69 ГПК України.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області № 722 від 08.08.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. з 08.08.2016р. на тривалому лікарняному, по справі № 916/1304/16 призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу № 916/1304/16 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2016р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято до провадження справу № 916/1304/16, розгляд справи призначено на 07.09.2016р.
У судовому засіданні 07.09.2016 року:
- представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.
- представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов;
- представник третьої особи підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
10.12.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” за залізничною накладною № 40379562 зі станції Берегова Одеської залізниці відправлено вантаж (дизельне паливо) на станцію призначення Основа Південної залізниці одержувачу - ТЧ-3 Основа.
У залізничній накладній відправником зазначено, що № вагону - 73948770, ЦС 66, код вантажу - 214039, маса вантажу - 64 681кг, спосіб визначення маси - „шляхом заміру”, пакування „наливом”. Також в накладній вказано, що вантаж завантажено вантажовідправником.
14.12.2015р. станцією Основа Південної залізниці у відповідності до ст. 129 Статуту Залізниць України та п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, за вимогою вантажоодержувача було складено комерційний акт № 064398/27, яким засвідчено, що вагон № 73948770 справний, під час комісійної видачі вантажу було зроблено перевірку маси дизельного палива шляхом визначення маси палива за калібрувальною таблицею, за результатами перевірки маси дизпалива у вагоні № 73948770 в цистерні -тип 66 було встановлено, що фактична маса вантажу нетто - 62359кг., що менше маси вказаної в залізничній накладній № 40379562 - на 2122кг.
Також на станції призначення Основа Південної залізниці складено акт загальної форми № 43030 від 14.12.2015р., яким встановлено, що маса брутто вагона № 73948770 склала 86 859кг, тара вагону з АСК ВП УЗ-Е 24500кг., маса вантажу нетто за ПД 64481кг., фактична маса вантажу нетто - 62359кг, що менше документу на 2122кг. По потребі вантажоодержувача був проведений комісійний замір цистерни. Тип цистерни - 66. В результаті розрахунку по таблиці калібровки залізничних цистерн була визначена нестача вантажу 2122кг. ЗПУ відправника справне, задіяне, № И052356 згідно з документом вірно.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що при заповненні перевізних документів відповідачем було невірно зазначено масу вантажу, що було виявлено під час комісійної видачі вантажу.
Як встановлено ч. З ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
Таким чином, позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 161 323 грн.
16.01.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією № ДН2-07-33, відповідно до якої просив сплатити штраф у сумі 161 323 грн. за невірно зазначені відомості у накладній № 40379562.
Відповідач на претензію відповіді не надіслав, штраф не сплатив, що і стало підставою для звернення ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Південна залізниця” до господарського суду Одеської області з даним позовом до ТОВ “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” про стягнення 161 323 грн. - штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст. 27 Статуту залізниць України, передбачає, вантажі, що потребують тари для їх збереження від втрат, недостач, псування та пошкодження, повинні здаватися до перевезення у непошкодженій тарі, яка відповідає стандартам (технічним умовам), а вантажі, на тару та упаковку яких стандартів не установлено, - у непошкодженій тарі, яка забезпечує їх збереження.
Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України, передбачає, маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082 (далі - Правила приймання вантажів), п. 5, 7, 10, 13,15: Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Маса інших вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розщіплення. Кількість місць вантажів, які пред'являються до перевезення, у всіх випадках визначає відправник. У разі приймання вантажів дрібними відправками на місцях загального користування через склади станцій залізниця приймає їх за кількістю місць і загальною масою, визначеною відправником як сума мас, зазначених на кожному вантажному місці. Залізничне маркування провадиться відправником - при навантаженні вантажів дрібними відправками на місцях не загального користування.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.4, 2.6, 5.5, 6.1, 6.7:
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542.
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За одним перевізним документом на маршрут або групу вагонів приймаються до перевезення вантажі маршрутами відправників із дотриманням таких умов: вантажі мають бути однорідними;
вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу.
Номери вагонів, їх рід, число осей, маса тари, вантажопідйомність, маса вантажу, пломби (запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП)), сума платежів для кожного вагона зазначаються у відомості вагонів, яка додається до накладної та є її невід'ємною частиною. У верхній частині відомості зазначаються номер відправки (накладної), дата приймання вантажу до перевезення, коди станцій відправлення та призначення.
У кінці відомості зазначаються загальна маса вантажу і загальна сума платежів. Про відомість вагонів зазначається у графі 9 "Документи, що додані відправником".
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, п. 2.1: Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил, а саме: Пункти накладної: № 20 - найменування вантажу; № 24 - маса вантажу визначена відправником; № 26 - спосіб визначення маси (ВКАЗУЄТЬСЯ ВІДПРАВНИКОМ).
З вищевказаного вбачається, що відповідачем було вказано невірно масу вантажу, тому що відповідно до п. 1.3 вищевказаних правил - усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
14.12.2015р. станцією Основа Південної залізниці, було складено комерційний акт №064398/27, яким засвідчено, що під час комісійної видачі вантажу було зроблено перевірку маси дизельного палива шляхом визначення маси палива за калібрувальною таблицею, за результатами перевірки маси дизпалива в цистерні було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 40379562 від 10.12.2015р. у графі “маса вантажу, визначена відправником” не відповідає фактичній масі вантажу, а саме: маса нетто у вагоні № 73948770 згідно накладної № 40379562 складає 64 481 кг, маса нетто у вагоні № 73948770 при перевірці склала 62 359 кг., тобто різниця ваги проти документа в сторону зменшення складає 2 122 кг.
Відповідно до Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтранса від 20.08.2001 № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 10 вересня 2001р. за № 796/5987, п. 6: з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що було виконано відповідачем.
А відповідно до пункту 1.2, частини 1, розділу 1 Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів - як розкрадання підлягають обліку втрати та недостачі вантажів, виявлені за таких обставин: на наявність ознак крадіжки вантажу, що перевозиться у відкритих вагонах - виїмки, порушення маркування та ін. Тобто, враховуючи дані, які були вказані у комерційному акті, таких ознак, як розкрадання не виявлено.
Згідно абз. 3 ст. 32 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 06.04.1998 р. № 457, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п. 5, 8, 11, Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 № 542, а також Технічних умов навантаження та кріплення вантажів виданих у відповідності до Статуту залізниць України, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
Також відповідно до ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
Відповідно до Правил складання актів затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 08 липня 2002 р. за № 567/6855, п. 1 - При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Це також вказано у ст. 129 Статуту залізниць України; п. 2 - Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. п. 9 - У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. п. 10 - Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.
Так ст. 118 Статуту залізниць України, передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем зазначено, що в залізничній накладній № 40379562 вказана провізна плата в сумі 32 264,60 грн. По факту невірно вказаної маси вантажу в залізничній накладній, було складено комерційний акт № 064398/27 від 14.12.2015р., в якому встановлено, що у вагоні № 73948770 в цистерні зазначена - невірна маса вантажу. Відповідно до накладної - провізна плата вагону складає 32 264,60 грн., а відповідно до ст. 118, 122 Статуту: 32 264,60 грн. X 5 = 161 323 грн.
Відповідно до Оглядового листа Вищого господарського Суду України від 29.11.2007 N 01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства, п. 21: Залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.
Пункт 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту.
При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
При розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказано має бути хоча б одна відомість; при цьому код та адреса вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
У застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у пунктах 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082 (Правил приймання), п. 5, 7, 10, 15: Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагах указується у накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, п. 2.1. - відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком №3 до цих правил, а саме: пункти накладної №20 - найменування вантажу, №24 - маса вантажу визначена відправником, №26 - спосіб визначення маси (вказується відправником).
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, позивачем правомірно було нараховано відповідачу штраф у розмірі 161 323 грн., у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Серед іншого, суд не приймає до уваги посилання відповідача на 26.06.2015р. між товариством (вантажовласником) та ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” укладено договір № 1185237 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги від 26.06.2015р.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К” (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, буд. 3, код ЄДРПОУ 31154105) на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Південна залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (61052, м. Харків, вул. Конарєва, 7, код ЄДРПОУ 40081216) 161 323 (сто шістдесят одну тисячу триста двадцять три) грн. - штрафу, 2 419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 84 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 12 вересня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко