донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2016 справа №905/3147/14-908/4637/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від ВДВС:не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився ОСОБА_4, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від25.05.2016р.
у справі№ 905/3147/14-908/4637/14 /суддя Колодій Н.А./
за позовомПублічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”, м. Київ
до1.Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь”, м.Маріуполь Донецької області; 2.Приватного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”, м. Маріуполь Донецької області; 3.Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш”, м.Полтава
простягнення солідарно з відповідачів 1 580 490,41 грн. та 12045830,71 дол. США
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14 частково задоволено скаргу Приватного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”, м. Маріуполь Донецької області на дії державного виконавця. Припинено провадження за скаргою в частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням № 49455773 щодо арешту рахунку ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо зняття арешту з коштів, ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”, що знаходяться на р/р №26009001322460 у ПАТ “Універсалбанк”.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14, скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. порушено апеляційне провадження у справі № 905/3147/14-908/4637/14.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Дучал Н.М. у відпустці на день розгляду справи Розпорядженням керівника апарата Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. № 951 було призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/3147/14-908/4637/14.
Згідно протоколу повторного автоматичного судової справи між суддями від 08.08.2016р. було сформовано склад колегії судді: Склярук О.І. - головуючий суддя та члени колегії суддів - Агапов О.Л. та Малашкевич С.А.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Склярук О.І., судді Агапов О.Л. та Малашкевич С.А.) від08.08.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою апеляційного суду від 09.08.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено.
У зв'язку з перебуванням у відпустках членів колегії суддів Агапова О.Л., Малашкевича С.А., протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів від 19.08.2016р. визначено наступний склад суду: головуючий суддя Склярук О.І., судді: М'ясищев А.М., Ушенко Л.В.
Ухвалою від 22.08.2016р. апеляційний суд зобов'язав заявника апеляційної скарги надати письмові пояснення.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді М'ясищева А.М., протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів від 02.09.2016р. введено суддю Дучал Н.М.
В судовому засіданні присутній представник органу державної виконавчої служби наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Інші представник сторін у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2016р., 22.08.2016р. явка сторін не була визнана обов'язковою.
Відповідно до приписів ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
З огляду на наведене, враховуючи скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, а також приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та відповідачів.
У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст.101 ГПК України).
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (106 ГПК України).
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, судова колегія зазначає наступне.
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" про стягнення солідарно з відповідачів 1 580 490,41 грн. та 12 045 830,71 дол. США за договором про відкриття кредитної лінії № 313-МВ/07 від 06.09.2007р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2014р. задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачам, що буде виявлено в ході виконання ухвали господарського суду - на суму заявлених позовних вимог, а саме - 12 045 830,71 дол. США та 1 580 490,41 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. вказана ухвала суду скасована та відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2015р. скасовано постанову апеляційного суду. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.12.2014р. змінено та резолютивну частину цієї ухвали викладено у новій редакції. Частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк". Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" в банківських або інших кредитно-фінансових установах, які буде виявлено під час виконання ухвали суду - на суму заявлених позовних вимог - 1 580 490,41 грн. та 12 045 830,71 дол. США. Визначено, що стягувачем є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", а боржниками: Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь", Приватне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш".
24.11.2015р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49455773 з виконання ухвали № 905/3147/14-908/4637/14 від 04.12.2014р. та вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності боржників, з урахуванням змін постановлених Вищим господарським судом України від 14.09.2015р. у справі № 905/3147/14-908/4637/14.
24.11.2015р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою зокрема, накрадено на рахунок Приватного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” № 2600900132246 відкритого у ПАТ «Уневірал Банк».
Не погодившись з прийнятою постановою державного виконавця про арешт коштів, Приватне акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 15.03.2016р. № 523/108, в якій просить:
- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням №49455773 щодо арешту рахунку ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” №26009001322460 у ПАТ “Універсал Банк”;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.11.2015р. ВП № 49455773 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” № 26009001322460 у ПАТ “Універсал Банк”.
Скарга боржника обґрунтована безпідставністю накладення арешту на вказаний рахунок, оскільки він використовується товариством для виплати заробітної плати трудовому колективу. Також скаржник посилається про надіслання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України клопотання від 01.03.2016р. №523/97 про зняття з зазначеного рахунку, але відповіді не момент звернення із цією скаргою не отримав.
Заявою від 10.05.2016р. № 523/218 ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” просив господарський суд прийняти відмову від пункту 1 скарги на дії ВПВР Департаменту ДВС, але підтримав свої вимоги щодо скасування постанови від 24.11.2015р. в частині накладення арешту на рахунок ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” № 26009001322460 у ПАТ “Універсал Банк” (а.с.78 т.9).
Розглянувши вказану скаргу та заяву про часткову відмову, ухвалою господарського суду від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14 частково задоволено скаргу боржника, припинено провадження за скаргою в частині визнання незаконними дії ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням ВП №49455773 та зобов'язано державного виконавця вжити заходів щодо зняття арешту з коштів, ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”, що знаходяться на рахунку № 26009001322460 у ПАТ “Універсал Банк”.
Ухвала обґрунтована доведеністю скарги в частині її задоволення.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом , про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною другою ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною третьої вказаної статті визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 1 ст.46, ч. 7 ст.43 Конституцією України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці", кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом. Отримання заробітної плати працівниками гарантовано Основним законом держави - Конституцією України.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Як вбачається з абзацу третього пункту першого резолютивної частини постанови про накладення арешту коштів боржника від 24.11.2015р. ВП №49455773 накладено арешт на кошти ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”, що містяться на рахунку №2600900132246 у ПАТ «Універсал Банк».
З наявних матеріалів виконавчого провадження № 49455773 вбачається, що державним виконавцем було здійснено запит № 16171366 від 19.01.2016р. до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичним особам та/або фізичним особам-підприємцям, за яким отримано відповідь № НОМЕР_1 від 20.01.2016р., де зокрема, зазначено про відкритий ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (код ЄДРПОУ: 20355550) у ПАТ «Універсал Банк» № 26009001322460 (а.с.66 т.9).
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки ПАТ «Універсал Банк» від 24.02.2016р. № 103/203 вбачається, що на рахунок № 26009001322460 було накладено арешт згідно постанови про арешт коштів боржника, виданою ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 24.11.2015р. Також банк вказує на те, що належний ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» використовується для перерахування заробітної плати, сплати обов'язкових платежів і зборів до бюджету усіх рівнів, перерахування аліментів і інших соціальних виплат та інших платежів (а.с.17 т. 9).
Боржник до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив клопотання від 01.03.2016р. № 523/97 про зняття арешту з соціального рахунку, що підтверджується копією фіскального чеку від 01.03.2016р. (а.с.21 т.9).
Однак, відповіді щодо розгляду вказаного клопотання та прийняття відповідних мір реагування Департаментом державної виконавчої служби Мінюста України матеріали справи не містять.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що додатковою угодою № 1 від 18.04.2016р. до договору банківського рахунку № 010777303 від 01.12.2014р., укладеної між ПАТ «Універсал Банк» та ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», визначили, що рахунок №26009001322460 використовується виключно для перерахування заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату, в тому числі єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України , податку з доходів фізичних осіб, військового збору (а.с.97 т.9).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що боржником (відповідачем 2) доведено належними та допустимими доказами про накладення державним виконавцем постановою від 24.11.2015р. арешту саме на рахунок №26009001322460 у ПАТ «Універсал Банк». Крім того, присутній у судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтвердив про накладення арешту на цей рахунок та вказав на недостатність в оскаржуваній постанові державного виконавця цифри нуль, замість якої стоїть двокрапка.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що в свою чергу призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві.
Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Доказів на виконання вимог ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» до суду не надано.
Крім того, у п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зняття арешту з рахунку боржника в межах виконавчого провадження № 49455773 у справі № 905/3147/14-908/4637/14 здійснюється виключно державною виконавчою службою, оскільки господарський суд при розгляді таких заяв не наділений повноваженнями по вчиненню дій, пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження. А тому суд правомірно зобов'язав відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо зняття арешту з коштів ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”, що знаходяться на рахунку № 26009001322460 у ПАТ “Універсал Банк”.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження за скаргою ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України на дії державного виконавця, оскільки заявник просив суд прийняти відмову від скарги в частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням № 49455773 щодо арешту рахунку.
За таких обставин, висновки господарського суду Запорізької області, викладені в ухвалі від 25.05.2016р. у справі № 905/3147/14-908/4637/14, є обґрунтованими, які прийняті у відповідності до норм матеріального права. Тому апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14 підлягає залишенню без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника цієї скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 106, 122-2 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2016р. у справі №905/3147/14-908/4637/14 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Судді: Н.М. Дучал
ОСОБА_3
Надруковано: 8 прим.
1. позивачу
3.відповідачам
1. ВДВС
1. у справу
1.ДАГС
1. ГСЗО