61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
06.09.2016 Справа № 905/2285/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартрейд»
про стягнення 1259823,24 рос. руб. (еквівалент 483683,94грн. по курсу НБУ)
Представники сторін: від позивача: від відповідача: не з'явився; не з'явився.
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартрейд" про стягнення 1259823,24 рос. руб. (еквівалент 483683,94грн. по курсу НБУ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови контракту BЕД №18 від 10.12.2009 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 1259823,24 рос. руб.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав, належним чином завірені копії: контракту BЕД №18 від 10.12.2009, додаткової угоди №4 від 22.04.2013 до контракту, додаткової угоди №5 від 20.05.2013 до контракту, декларації №700020000/2016/002248 від 26.04.2016, ТТН (CMR) №052610 від 26.04.2016, рахунку-фактури №326 від 22.04.2016, специфікації №150 від 22.04.2016.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2016 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.09.2016 з метою витребування від позивача необхідного пакету документів для підготовки судового доручення про вручення документів відповідачу у порядку передбаченому міжнародними угодами.
В судове засідання 06.09.2016 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява про визнання позову, разом з документами, які залучені до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи та із змісту позовних вимог, даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по контракту ВЕД №18 від 10.12.2009.
Відповідно до додаткової угоди №5 від 20.05.2013 до контракту ВЕД №18 від 10.12.2009 п. 9.2 контракту ВЕД №18 усі суперечки сторін, по яким сторони не можуть достягнути згоди шляхом переговорів один з одним, підлягають розгляду в господарському суді Донецької області.
По відношенню до сторін, що випливає з даного контракту, застосовується матеріальне право України (п. 9.3 контракту).
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати, будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Враховуючи викладене, умови п.9.2, в редакції додаткової угоди №5 від 20.05.2013, п.9.3 контракту від 10.12.2009, а також те, що позивач знаходиться за адресою: м. Дружківка, Донецької області, то дана справа підвідомча та підсудна господарському суду Донецької області.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
10.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод", як продавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фартрейд", як покупцем (відповідач) укладено контракт ВЕД .
Між сторонами підписані додаткові угоди до договору №4 від 22.04.2013 та №5 від 20.05.2013.
Відповідно до п. 1.1 контракту продавець продає посуду фарфорову (далі - товар) в асортименті згідно попередньої заявки, а покупець придбаває та оплачує товар на умовах даного контракту.
Згідно п.2.1 контракту, в редакції додаткової угоди №4 від 22.04.2013, загальна сума контракту складає 200 000 000 (двісті мільйонів) російських рублів.
Асортимент, кількість та ціна продукції зазначені у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору та узгоджуються на кожну окрему партію товару (п.2.2 контракту).
Між сторонами підписана специфікація до контракту №150 від 22.04.2016 на суму 1259823,24 рос.руб., якою визначена кількість, назва та ціна поставляємого товару.
Пунктом 3.5 контракту визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA - м.Дружківка (Інкотермс 2000).
Валютою платежу є: російський рубль (п. 6.1 контракту).
Пунктом 6.2 контракту, в редакції додаткової угоди №4 від 22.04.2013, встановлено, що покупець зобов'язаний зробити 100% оплату вартості кожної партії товару протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту відвантаження товару продавцем на транспортний засіб наданий покупцем, згідно специфікації на партію товару або рахунку-фактури. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця. Датою відвантаження партії товару вважається дата повного митного оформлення на території України.
На виконання умов контракту, позивач поставив відповідачу продукцію, визначену у специфікації №150 на загальну суму 125823,24 рос. рубл., що підтверджується декларацією №700020000/2016/002248 від 26.04.2016 та міжнародною товаротранспортною накладною СМR №526106 від 26.04.2016.
Таким чином, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за контрактом виконав належним чином.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі контракту, не надано. Проте відповідачем не надано доказів виконання контракту в частині здійснення розрахунків за отриманий товар.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, в порушення умов договору, вартість отриманого від позивача товару, у розмірі 1259823,24рос. руб. позивачу не оплатив. Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1259823,24рос. руб., яка повністю визнана відповідачем у заяві про визнання позовних вимог.
Заява відповідача про визнання позовних вимог підписана директором, на підтвердження його повноважень відповідачем надані відповідні документи, які є в матеріалах справи.
Окрім того, відповідачем до матеріалів справи разом із заявою про визнання позовних вимог наданий акт звірки взаєморозрахунків від 01.08.2016, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. В зазначеному акті звірки взаєморозрахунків у відповідача наявне сальдо станом на 01.08.2016 у розмірі 1259823,24 рос. руб.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Дослідивши зміст заяви відповідача про визнання позову та встановивши дійсні правовідносини між сторонами, судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї- небудь права і охоронювані законом інтереси.
За таких обставин, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1259823,24 рос. руб. суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 06.09.2016 заборгованість в сумі 1259823,24 російських рублів за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 4,1361грн. за 10 рос. рублів) на цю дату складає 521075,49грн. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 Цивільного кодексу України, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Враховуючи те, що боржником за позовом є особа нерезидент України, то задоволення позовних вимог можливе шляхом стягнення іноземною валюти, а саме російських рублів.
Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судові документи складаються державною мовою.
За таких обставин, рішення по справі складено українською мовою.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 7255,27грн., який підлягав сплаті на день подання позову до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартрейд" (вул. 40-ліття Перемоги, буд. 9, м.Ульянівськ, Російська федерація, 432072, ОГРН 1077328007085, ІНН НОМЕР_1, КПП 732801001, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський фарфоровий завод " (вул.Педагогічна, 18, м.Дружківка, Донецька область, 84205, ЄДРПОУ 32616997) основний борг в розмірі 1259823 (один мільйон двісті п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять три) російських рублів, 24 коп. (еквівалент 521075,49грн.), судовий збір у розмірі 7255(сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять)грн. 26коп.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Д.М. Огороднік