06.09.16р. Справа № 904/5178/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро
до Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ", м. Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Княжа Вієнна ОСОБА_1", м. Київ
про стягнення заборгованості
за зустрічним позовом Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро
про визнання договору № 680131268 від 15.07.2013 року діючим
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): представник ОСОБА_2, дов. № 24-5-02 від 31.12.2015 року;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): представник ОСОБА_3, дов. № 230516 від 23.05.2016 року; представник ОСОБА_4, дов. від 18.05.2016 року, директор Тріпатхі ОСОБА_5, наказ № 1 від 18.10.1998 року, посвідка на постійне проживання №ІН96741 від 30.12.2015;
від третьої особи: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ", м. Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 44880грн. та неустойки в сумі 44928 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №680131268 від 15.07.2013 року в частині сплати орендної плати та несвоєчасним поверненням об'єкту оренди.
Відповідач надав відзив на позов, в задоволені позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що у позивача були відсутні підстави для відмови у продовженні дії договору оренди, оскільки його дія була продовжена відповідно до умов п. 7.1. договору. Також відповідач зазначає, що додаткову угоду №4, на яку посилається позивач, відповідач не підписував.
Ухвалою господарського суду від 18.07.2016 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Княжа Вієнна ОСОБА_1".
12.08.2016 року електронною поштою до господарського суду надійшли пояснення третьої особи, з яких вбачається, що в процесі господарської діяльності ПАТ "Княжа Вієнна ОСОБА_1" було запропоновано більш вигідні умови співпраці, внаслідок чого співпрацю з відповідачем було припинено.
16.08.2016 року Українсько-Індійським товариством з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" подано зустрічну позовну заяву про визнання договору №68131268 від 15.07.2013 року діючим.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2016 року зустрічний позов було прийнято до розгляду з первісним позовом.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом позивач (відповідач за первісним позовом) посилається на те, що відповідач (позивач за первісним позовом) безпідставно отримував орендну плату за неіснуючу площу, оскільки як стало відомо позивачу (відповідач за первісним позовом) площа орендованого приміщення складає 10,9 кв.м., замість 18кв.м. Таким чином позивач (відповідач за первісним позовом) зазначає, що внаслідок неперерахування суми орендної плати у відповідача (позивач за первісним позовом) були відсутні підстави для відмови від договору, а відтак договір№680131268 від 15.07.2013 року слід визнати діючим.
Відповідач (позивач за первісним позовом) надав заперечення на зустрічний позов, з якого вбачається, що саме внаслідок несплати орендної плати протягом 3-х місяців, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 44880 грн., відповідно до п. 7.1. спірного договору у відповідача (позивача за первісним позовом) були підстави достроково припинити дію договору №680131268 від 15.07.2013 року.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2016 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 06.09.2016 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
15.07.2013 року між УКРАЇНСЬКО-ІНДІЙСЬКИМ ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ «МАГАДФАРМ» (далі -Відповідач за первісним позовом) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІНТЕРПАИП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» (далі -Позивач за первісним позовом), було підписано Договір №680131268 (далі - Договір), згідно з яким Позивач зобов'язався передати, а Відповідач прийняти у тимчасове платне користування приміщення (інв. №10310347) далі - Об'єкт оренди відповідно до Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.7. договору, орендна плата щомісячно перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі рахунків, що пред'являються Орендодавцем, на оплату.
Об'єкт оренди передається комісією з представників сторін по Договору про що складається Акт приймання-передачі (п.2.1. Договору).
Пунктом 1.5. договору передбачено, що орендна плата за користування об'єктом оренди складає 6000 грн. в місяць з урахуванням ПДВ.
01.08.2013 року представниками сторін по Договору було підписано Акт приймання-передачі Об'єкта оренди, згідно якого передано приміщення розташоване на першому поверсі в холі поліклініки. Орендоване приміщення складає 18 кв.м.
Пунктом 1.7. Договору передбачено, що до 5 числа місяця наступного за звітним Позивач надає Відповідачу акт виконаних робіт. Відповідач протягом 5 днів з дня отримання акту виконаних робіт повинен направити Позивачу підписаний Відповідачем акт.
В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт до договору оренди, які підписані сторонами без зауважень
Відповідач за первісним позовом частково розрахувався з позивачем за первісним позовом, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 44880грн.
Відповідно до п.2 додаткової угоди №4 від 12.03.2015 року з 01.03.2015 року орендна плата за користування об'єктом оренди складає 7488 грн. на місяць, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 7.1. Договору, Договір діє до кінця року та пролонгується автоматично ще на рік якщо за 15 днів до закінчення терміну оренди жодна зі сторін не заявила про припинення дії Договору.
Відповідно до п. 7.2. договору, Договір оренди може бути припинений достроково у випадку: за згодою сторін; ліквідації підприємства Орендаря; несплати Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд; у разі погіршення стану Об'єкта оренди, з вини Орендаря; якщо Орендар користується Об'єктом оренди не за його цільовим призначенням, порушуючи п. 1.2 Договору; якщо Орендар відмовився від перегляду розміру орендної плати, передбаченого п.1.6 Договору; у разі передачі Орендарем Об'єкта оренди в суборенду третім особам без письмової згоди Орендодавця; з інших причин за ініціативою Орендаря
Згідно з ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Листом від 25.11.2015 року №94/615 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про те, що дія договору закінчується 31.12.2015 року (а.с.84).
22.12.2015 року на адресу Відповідача за первісним позовом було направлено лист №94/663 від 22.12.2015року, яким Позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про те, що дію договору оренди не було продовжено та просив Відповідача за первісним позовом звільнити Об'єкт оренди до 01.01.2016 року в зв'язку з закінченням дії Договору і погасити заборгованість по Договору (а.с.86).
Зі змісту листа позивача за первісним позовом від 25.11.2015 року вбачається, що волевиявлення останнього направлено не на автоматичне продовження дії договору відповідно до п. 7.1. договору, а на припинення орендних відносин з 01.01.2016 року, оскільки позивач зазначає, про те, що термін дії договору закінчується 31.12.2015 року.
Крім того, слід зазначити, що на момент направлення позивачем за первісним позовом листа від 22.12.2015 року у відповідача за первісним позовом вже існувала заборгованість з орендної плати більше ніж за три місяці, що давало право позивачу відповідно до п. 7.2. договору та ст. 782 ЦК України відмовитись від спірного договору оренди. Зі змісту листа від 22.12.2015 року також вбачається, що волевиявлення позивача направлено на припинення орендних відносин з 01.01.2016 року, оскільки вищезазначеному листі позивач вказує, що спірний договір оренди закінчується 31.12.2015 року і не буде продовжуватись та позивач вимагає повернення об'єкту оренди.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що строк спірного договору оренди скінчився 31.12.2015 року і вже починаючи з 01.01.2016 року вказаний договір не діяв.
Позивач за первісним позовом направив на адресу Відповідача за первісним позовом вимогу №24-10-10 від 22.01.2016 року про сплату заборгованості по Договору. Однак, дана вимога залишена останнім без задоволення.
Позивачем за первісним позовом на адресу Відповідача за первісним позовом було направлено лист - вимогу №24-1-103 від 10.03.2016 року в якому Позивач за первісним позовом просив Відповідача за первісним позовом повернути негайно об'єкт оренди у повній цілості відповідно до пункту 3.3.11. Договору та перерахувати суму боргу по Договору на розрахунковий розрахунок Позивача.
28.03.2016 року Відповідач за первісним позовом звільнив приміщення, що підтверджується комісійним актом від 28.03.2016 року, від підпису цього акту повноважний представник відповідача за первісним позовом відмовився, про що міститься вказівка в тексті акту. При цьому, відповідач за первісним позовом не спростовує те, що звільнив приміщення саме 28.03.2016 року.
Доказів погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 44 880,00 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п. 3.3.11 договору, після закінчення терміну дії договору орендар зобов'язується повернути об'єкт оренди орендодавцю у повній цілості за актом приймання-передачі в день закінчення дії договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
В зв'язку з тим, що строк дії Договору закінчився 31.12.2015 року, а Відповідач за первісним позовом своєчасно не виконав свій обов'язок стосовно повернення об'єкту оренди, останній має сплатити Позивачу за первісним позовом неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення яка за період січень-березень 2016 року.
Однак, зважаючи на те, що орендоване приміщення було звільнено відповідачем за первісним позовом 28.03.2016 року, підстави для на нарахування неустойки за повний березень 2016 року відсутні, а відтак господарським судом здійснено перерахунок неустойки та встановлено, що остання складає 43478,70 грн. за період січень 2016 по 28.03.2016 року, яка і підлягає стягненню.
Щодо посилань відповідача на те, що його діяльність була безпосередньо пов'язана зі співпрацею з медичними працівниками поліклініки та третьої особи по справі, то слід зазначити, що в договорі оренди №680131268 від 15.07.2013 року ніяких посилань на взаємозв'язок діяльності відповідача з медичними працівниками поліклініки та денного стаціонару, а також посилань на договір №А/12015 про надання послуг аптеки з приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна ОСОБА_1 не вказано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємництво" підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, відповідач за первісним позовом на свій власний ризик орендував приміщення позивача за первісним позовом для здійснення підприємницької діяльності по розповсюдженню медикаментів на території поліклініки останнього.
Щодо посилань відповідача за первісним позовом на те, що він не підписував додаткову угоду від 12.03.2015 року, якою було збільшено розмір орендної плати до 7488 грн. в місяць, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Зважаючи на те, що починаючи з березня 2015 року директором відповідача за первісним позовом акти до спірного договору підписувалися із зазначенням орендної плати в розмірі 7488 грн., відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди від 12.03.2015 року, навіть якщо вона і не була підписана директором відповідача за первісним позовом, оскільки його наступні дії свідчать про схвалення вищевказаної додаткової угоди.
Щодо посилань відповідача за первісним позовом на те, що фактична площа орендованого приміщення складає 10,9 кв.м., а не 18 кв.м., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В пункті 1.5 спірного договору, сторони встановили розмір орендної плати за орендоване приміщення вцілому в розмірі 6000 грн. (7488 грн. з 01.03.2015 року) при цьому в акті прийому - передачі об'єкту оренди від 01.08.2013 року сторони вказали, що в оренду передається приміщення, орендована площа якого складає 18 кв.м., крім того, за весь час дії договору, за результатами оренди за кожний місяць, сторони підписували акти виконаних робіт в яких було зазначено, що відповідач за первісним позовом користувався орендованим приміщенням площею 18.кв.м.
До спірного договору протягом всього часу його дії не було внесено змін (за згодою сторін або за рішенням суду) щодо зменшення площі орендованого приміщення та відповідного зменшення розміру орендної плати за договором. Тому господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру орендної плати через посилання відповідача за первісним позовом про невідповідність фактичної площі орендованого приміщення зазначеній в договорі.
Крім того, відповідач за первісним позовом належними та допустимими доказами не довів, що йому фактично було передано приміщення меншою площею.
За таких обставин, господарський суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладається на відповідача (позивач за зустрічним позовом), за зустрічним позовом покладаються на позивача (відповідач за первісним позовом).
Керуючись ст.ст.49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" (49081, м. Дніпро, вул. Бажова, 1, код ЄДРПОУ 30166078) на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) заборгованість в розмірі 44880грн., неустойку в розмірі 43478,70 грн. та витрати по сплаті судового збору 1355,76 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складно 12.09.2016року
Суддя ОСОБА_6