06.09.2016
Справа № 664/354/16-ц
Іменем України
06 вересня 2016 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
у складі: суддя Никифоров Є.О.,
секретар судового засідання Імшеницька К.В.,
за участю: представника позивача Горун П.В.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олешки цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за договором № HEXRRC06980012 від 28.07.2007р. за період з 03.02.2011р. по 03.02.2016р. в розмірі 12105,95 грн.
В позові вказано, що між позивачем та відповідачем 28.07.2007р. укладено договір за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит в розмірі 2398,00 грн. на строк з 28.07.2007р. по 28.07.2008р. включно та зобов'язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших виплат згідно з його заявою та умовами надання споживчого кредиту фізичним особам шляхом надання позикодавцю щомісячного платежу в розмірі 251,62 грн. Проте, відповідач порушив умови договору та має прострочену заборгованість в розмірі 2010,12 грн., яку до теперішнього часу добровільно не сплатив. Позивач вказує, що відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості в розмірі, передбаченому п. 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам до яких приєднався споживач шляхом подання заяви про надання кредиту. Враховуючи, що сплата відсотків має періодичний характер, строк позовної давності повинен обчислюватися від дати звернення до суду позивач просить з відповідача вищевказаний відсотки на прострочену заборгованість за останні п'ять років, що відповідно до розрахунку складає 12105,95 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та надав суду пояснення, що аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечення на позов в яких просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відмовити в позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 28.07.2007р. укладено договір за № HEXRRC06980012 за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит в розмірі 2398,00 грн. на строк з 28.07.2007р. по 28.07.2008р. включно та зобов'язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших виплат згідно з його заявою та умовами надання споживчого кредиту фізичним особам шляхом надання позикодавцю щомісячного платежу в розмірі 251,62 грн., що підтверджується копією заяви позичальника та не заперечується представником відповідача. Під час строку дії кредитного договору відповідач порушив умови договору щодо надання щомісячного обов'язкового платежу внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті кредиту, відсотків, комісії, що станом на 29.07.2008р. склала 2010,12 грн. та залишається незмінною. Зазначену заборгованість відповідач добровільно не сплатив. Останній платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитом відповідачем було здійснено 28.09.2007р., що підтверджується розрахунком, після чого відповідач повністю припинив погашення заборгованості.
Правовідносини сторін виникають з кредитного договору. Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а зі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 3.2.2, 3.2.3, 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, до яких приєднався відповідач при підписанні заяви про надання споживчого кредиту, визначено обов'язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2 цих Умов та Тарифів. Відповідач мав повністю повернути кредит до дати, вказаної в заяві. Заборгованість у частині вчасно непогашеної суми вважається простроченою (п. 3.2.2 Умов). Згідно п. 4.7 Умов, при непогашенні кредиту в строки, устанвлені в заяві позичальника та п.п. 3.2.2, 3.3.3 Умов, заборгованість в частні непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2 Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.
Під час розгляду справи встановлено, що з жовтня 2007р. відповідач перестав надавати позивачу кошти на погашення заборгованості за кредитним договором (обов'язковий платіж) та допустив виникнення простроченої заборгованості тим самим відповідач порушив умови договору.
Вищезазначеними умовами договору передбачено право позичальника на стягнення відсотків на суму простроченої заборгованості починаючи з дня виникнення такої заборгованості. Суд звертає увагу, що порядок сплати відсотків на суму простроченої заборгованості Умовами не врегульовано, а визначено лише їх розмір з посиланням на п. 4.2, а тому сплата відсотків на прострочену заборгованість не має періодичного характеру.
Суд погоджується з твердженням представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення відсотків виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1 та 5 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Пункт 5.5 Умов надання споживчого кредиту, яким збільшено строк позовної давності до п'яти років, суд не приймає до уваги, оскільки Умови не підписані відповідачем, а окремої угоди про збільшення строку позовної давності сторони не укладали. Тому суд застосовує загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України.
Враховуючи, що умовами договору передбачено внесення щомісячних платежів перебіг трирічного строку позовної давності має обраховуватись починаючи з дати, наступної після закінчення строку дії договору, тобто з 29.07.2008р. та закінчуватись 29.07.2011р. Отже, позивачем пропущений трирічний строк позовної давності звернення з вимогами про стягнення простроченої заборгованості (основної вимоги) так як позовну заяву подано 17.02.2016р.
Згідно зі статтею 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Зазначене також вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами про стягнення відсотків на прострочену заборгованість (додаткова вимога) так як сплив строк давності щодо основної вимоги.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Таким чином, в задовленні позову слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідачем заявлено в судовому засіданні про застосування строку позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 257, 261, 266, 267, 259, 526, 1054 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 28.07.2007 р. - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.О. Никифоров