про повернення позовної заяви
12.09.16р. Справа № 904/7912/16
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро, в особі Філії "Миколаївського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Миколаїв
про стягнення 114,83 грн безпідставно отриманих грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулося з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Миколаївського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк з вимогами про стягнення 114,83 грн безпідставно отриманих грошових коштів та про зобов'язання надати виписку з рахунку пенсіонера ОСОБА_1 та докази про підтвердження інформації щодо зняття грошових коштів з його рахунку за травень 2016 року.
Разом з позовом заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору,посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва внесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) рішенням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № 95/2 від 24.07.1998. Окрім цього, заявник посилається на положення ч.1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та кошторис Управління на 2016 рік, відповідно до якого видатки на судові витрати не передбачені.
Під час перевірки та підготовки даного позовного матеріалу до розгляду, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням правил подання позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України).
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати або відстрочити на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15).
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній статті Закону дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. До того ж, звільнення від сплати судового збору або його відстрочення є правом суду, а не його обов'язком.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксовану розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2016 рік", яким мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року встановлена у розмірі 1378,00 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позивач посилається на положення ч.1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якого кошти Пенсійного фонду використовуються на:
1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;
2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Виходячи з логічного аналізу приписів п.3 ч.1 ст. 73 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати по сплаті судового збору відносяться до адміністративних витрат. При цьому у клопотанні позивача відсутні посилання на його тяжкий майновий стан, а також докази останнього.
Враховуючи приписи ст. 5 Закону України "Про судовий збір", Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва не звільнене від сплати судового збору, тобто є платником судового збору на загальних підставах.
З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового та одну - немайнового характеру.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. (п.2.10 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13 № 7).
Отже, за одну майнову та одну немайнову вимоги судовий збір повинен бути сплачений на загальну суму 2756,00 грн (1378,00 + 1378,00), тобто по 1378,00 грн за кожну вимогу окремо.
За таких обставин, у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, як підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. За змістом ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, з урахуванням вимог ст.ст. 34, 56 ГПК України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві як відповідача вказано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" в особі Філії "Миколаївського регіонального управління", однак до позовної заяви не додано доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відокремленого підрозділу. Вказаний факт є порушенням приписів п.2 ч.1 ст 57 ГПК України і є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштовий адрес, до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, прямо передбачено господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пп. 4,6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатками на 17-ти аркушах, конверт.
Суддя ОСОБА_2