Справа № 202/3667/16-ц
Іменем України
23 серпня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Шклярука Д.С.,
при секретарі - Вітько Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб в якому вона перебуває з відповідачем. Також позивачка просить відновити за нею її дошлюбне прізвище «Савченко».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 2009 року. Від шлюбу дітей не мають.
Сімейне життя з відповідачем не склалося, між ними втрачено взаєморозуміння, почуття любові та поваги.
Вони з відповідачем припинили подружні відносини.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та пред'явлений позов просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача сповістила суд про визнання відповідачем позовних вимог про розірвання шлюбу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
18 липня 2009 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між сторонами було зареєстровано шлюб, про що було складено актовий запис за № 284.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Подружні стосунки сторони припинили через втрату взаєморозуміння, почуттів любові та поваги.
Сторони спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету, що не дозволяє зберегти відносини притаманні подружжю, у зв'язку з чим подальше примирення поміж ними неможливе.
Спір про поділ майна сторони вирішуватимуть окремо від питання про розірвання шлюбу.
Суд вважає, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім'ї неможливо, їхній шлюб існує формально.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
З огляду на ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поміж сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, їхня сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя їхнього подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка заявила вимогу про заміну прізвища після розірвання шлюбу, а саме з прізвища «Червона» на її дошлюбне прізвище «Савченко».
Стаття 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 215, 218 ЦПК України і на підставі ст.ст.104-105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 18 липня 2009 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 284 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, її дошлюбне прізвище “ Савченко”.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.С. Шклярук