08 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1350/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Кутукова С.О.,
представника відповідачів Супруна Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , військової частини - польова пошта НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 05.05.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, від 18.05.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, від 24.05.2016 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; зобов'язання військової частини - польової пошти НОМЕР_1 нарахувати та виплатити всі належні премії, надбавки та винагороди, яких він був позбавлений за травень 2016 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, офіцером у званні капітана та проходить військову службу за контрактом у військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 на посаді інженера ІТВ. У червні 2016 року він отримав низьке грошове забезпечення за травень 2016 року, в декілька разів менше, ніж отримали інші військовослужбовці цієї частини з рівноцінними посадами та званнями. Проте, під час проходження служби за травень 2016 року командування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 жодних зауважень до позивача не висловлювало та не оголошувало ніяких дисциплінарних стягнень. Позивач 23.05.2016 звернувся із заявою до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку з ініціативою проведення відповідної перевірки щодо накладення на нього дисциплінарних стягнень. Листом від 24.06.2016 вих. № 1953 позивача будо повідомлено про те, що було проведено перевірку, в ході якої встановлено, що на позивача за невихід на службу без поважних причин було накладено три дисциплінарні стягнення у вигляді догани та суворих доган наказами: від 05 травня 2016 року, від 18 травня 2016 року, від 24 травня 2016 року. Зазначені дисциплінарні стягнення були накладені за результатами службових розслідувань командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , але ні про початок, ні про результати службового розслідування позивача не було повідомлено, таким чином він був позбавлений можливості та права давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій. У позивача не було з'ясовано та не запропоновано надати відповідні докази про причини його відсутності на службі у відповідний період, що прямо суперечить ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При проведенні цього службового розслідування щодо ОСОБА_1 командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 було порушено п.п. 2.2. 2.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82. З огляду на викладені вище обставини, позивач вважає дії військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо проведення службових розслідувань протиправними, а накази про накладення дисциплінарного стягнення такими, що підлягають скасуванню.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що дії позивача, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності є грубим порушенням закону, військової дисципліни та підриву бойової готовності військової частини, що завдає істотної шкоди інтересам держави, а тому дисциплінарні стягнення у вигляді догани та суворих доган, накладених відповідними наказами, застосовані правомірно, без порушень чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією контракту, який набрав чинності з 21.06.2010 (а.с. 5-6).
17.02.2016 за розпорядженням ТВО командира військової частини НОМЕР_1 № 1217 військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 (далі-ВЛК) провела огляд позивача для визначення стану здоров'я та придатності до подальшої служби комісії у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова ВЛК, якою капітана ОСОБА_1 на підставі статей 64-В, 23-Б, 53-В, графи ІІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби, оформлена свідоцтвом про хворобу від 10.03.2016 № 299 (а.с. 31).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рапорту від 27.04.2016 (а.с. 40) було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено відповідний акт службового розслідування від 05.05.2016 (а.с. 42-43), яким встановлено, що капітан ОСОБА_1 , інженер ІТВ був відсутній на службі без поважних причин. За результатами вказаного акту, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2016 (а.с. 75) ОСОБА_1 , за невихід на службу без поважних причин, оголошена догана.
На підставі рапорту від 11.05.2016 (а.с. 33) було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено відповідний акт службового розслідування від 18.05.2016 (а.с. 32), яким встановлено, що капітан ОСОБА_1 , інженер ІТВ був відсутній на службі без поважних причин 11.05.2016 з 08:00 год. до 13:20 год. За результатами вказаного акту, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2016 (а.с. 74) ОСОБА_1 , за невихід на службу без поважних причин, оголошена сувора догана.
На підставі рапорту від 13.05.2016 (а.с. 47) було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено відповідний акт службового розслідування від 24.05.2016 (а.с. 48), яким встановлено, що капітан ОСОБА_1 , інженер ІТВ був відсутній на службі без поважних причин 12.05.2016. За результатами вказаного акту, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2016 (а.с. 73) ОСОБА_1 , за невихід на службу без поважних причин, оголошена сувора догана.
Позивач 23.05.2016 звернувся із заявою до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку з ініціативою проведення відповідної перевірки щодо накладення на нього дисциплінарних стягнень.
Листом від 24.06.2016 вих. № 1953 (а.с. 7) позивача повідомлено про те, що було проведено перевірку, в ході якої встановлено, що відповідно до службової картки на позивача, за відсутність на службі без поважних причин, наказами: від 05 травня 2016 року, від 18 травня 2016 року, від 24 травня 2016 року було накладено три дисциплінарні стягнення у вигляді догани та двох суворих доган. Також, в листі зазначено, що вказані дисциплінарні стягнення були накладені за результатами службових розслідувань командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , але в порушення вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після розгляду службового розслідування командир військової частини - польова пошта НОМЕР_1 бесід про накладення дисциплінарних стягнень з ОСОБА_1 не проводив.
З пояснень сторін вбачається, що ні про початок, ні про результати службового розслідування позивача не було повідомлено.
Таким чином позивач був позбавлений можливості та права давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій. У позивача не було з'ясовано та не запропоновано надати відповідні докази про причини його відсутності на службі у відповідний період, що прямо суперечить ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно з вимогами п. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV(далі - Статут внутрішньої служби).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно з вимогами ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Як убачається з ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Згідно з вимогами ст. 83 Дисциплінарного статут на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до вимог ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Як убачається з ст. 85 названого Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
У відповідності п.п. 2.2. 2.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (далі - Інструкція № 82) посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ні про початок, ні про результати згаданих службових розслідувань позивача не було повідомлено. Тому останній був позбавлений можливості та права давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій, також, позивачу не було запропоновано надати пояснення у ході службового розслідування.
Суд приходить до висновку, що при проведенні службових розслідувань щодо ОСОБА_1 командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 було порушено п.п. 2.2. 2.3 Інструкції № 82.
Згідно з вимогами ст. 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Наведене свідчить про те, що вирішальним при накладення дисциплінарної відповідальності за скоєний проступок військовослужбовцем є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини, попередня поведінка порушника та розмір завданих державі та іншим особам збитків.
У відповідності до п. 4.3 Інструкції № 82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що в порушення вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.3 Інструкції № 82, після розгляду службових розслідувань командир військової частини - польова пошта НОМЕР_1 бесід про накладення дисциплінарних стягнень з ОСОБА_1 не проводив (а.с. 7).
Згідно з вимогами п. 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби).
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Підпунктом 22.4 пункту 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі-Положення № 402), передбачено, що свідоцтво про хворобу в мирний час складається на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби. У всіх інших випадках у мирний час постанова військово-лікарської комісії оформляється довідкою.
З положень пункту 22 розділу ІІ Положення № 402 вбачається, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова військово-лікарської комісії затвердженню на всіх військовослужбовців - військово-лікарською комісією регіону.
З матеріалів справи вбачається, що постанова ВЛК, якою капітана ОСОБА_1 на підставі статей 64-В, 23-Б, 53-В, графи ІІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби, оформлена свідоцтвом про хворобу від 10.03.2016 № 299 (а.с. 31).
Судом звертається увага на те, що ОСОБА_1 по поважним причинам був відсутній на службі 27.04.2016, 11.05.2016 та 12.05.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи процедурними картками (а.с. 46, 52), згідно яких ОСОБА_1 проводилися відповідні лікувальні процедури, з визначенням дози та часу їх проведення, та направленням від 11.05.2016 ОСОБА_1 на медичний огляд, який він відвідав (а.с. 72).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання військової частини - польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 всі належні премії, надбавки та винагороди за травень 2015 року, яких він був позбавлений, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 31.1 Інструкції № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження щодо преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби є виключно правом та компетенцією командира військової частини.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведений факт правомірного винесення оскаржуваних наказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 05.05.2016 № 668 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, від 18.05.2016 № 720 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, від 24.05.2016 № 733 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан