07 вересня 2016 р.Справа № 643/1385/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2016р. по справі № 643/1385/16-а
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати стаж роботи ОСОБА_4 в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності на посаді медсестри-анестезиста операційно-анестезіологічної служби за період роботи з 26.10.1983 року по 25.10.2002 року у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, нарахувати та виплатити заборгованість за пенсією позивачу.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_4 стаж роботи за періоди з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. на посаді медсестри-анестезиста операційно-анестезіологічної служби в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення, нарахувати та виплатити заборгованість пенсії.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2016 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2015 р. ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою для проведення перерахунку пенсії із зарахуванням стажу роботи в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності за періоди з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. на посаді медсестри-анестезиста операційно-анестезіологічної служби у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до протоколу засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по розгляду спірних питань від 05.03.2015 року позивачу було відмовлено в зарахуванні стажу роботи в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності за періоди з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. на посаді медсестри-анестезиста операційно-анестезіологічної служби у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.31-32).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності права у ОСОБА_4 на зарахування стажу роботи за період з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що набрав чинності з 01.01.1992 р., робота у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_4, внесених на підставі наказу № 209-к від 26.10.1983 р., позивач у період з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. працювала на посаді медсестри-анестезіста операційно-анестезіологічної служби Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (а.с.11-13).
02.03.2015 р. ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою для проведення перерахунку пенсії із зарахуванням стажу роботи в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності за періоди з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. на посаді медсестри-анестезиста операційно-анестезіологічної служби у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно до протоколу засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по розгляду спірних питань від 05.03.2016 року позивачу було відмовлено. Відмову в зарахуванні стажу роботи за період з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. у подвійному розмірі, відповідач обґрунтував тим, що позивач працювала у операційно-анестезіологічної службі, а не у реанімаційному відділенні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась із заявою щодо визначення права на зарахування до страхового стажу періоду роботи в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності у подвійному розмірі.
Листом Пенсійного фонду України від 06.08.2015 року № 8126/Р-11 позивача повідомлено, що згідно спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Міністерства охорони здоров'я України від 02.08.2002 року №03-2/1751-02-4 робота у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії і відділеннях інтенсивної терапії зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі при умові збереження за ними функціональних повноважень відділень реанімації (а.с.35).
Як вбачається з листа Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності від 05.09.2016 р. № 712/15/642 з моменту створення УкрНДІпротезування в структурі клініки інституту функціонувала операційно-анестезіологічна служба, а з 01.01.1999 року по теперішній час в структурі клініки інституту функціонує операційно-анестезіологічна служба з палатою інтенсивної терапії. При проведенні хірургічних операцій в період з 01.08.1983 року по 25.10.2002 рік, в яких приймала участь медсестра-анестезист ОСОБА_4, застосовувались декілька видів анестезії. У випадку коли в процесі хірургічної операції або по її закінченні виникали ускладнення, що проявлялись у вигляді порушень функції життєво важливих органів та систем, а саме дихальної та серцево-судинної систем, лікар-анестезіолог та медсестра-анестезист операційно-анестезіологічної служби надавали невідкладну допомогу, застосовуючи до хворого невідкладні та необхідні реанімаційні заходи. Таким чином, операційно-анестезіологічна служба маючи в наявності необхідну апаратуру, а також кваліфікованих фахівців в особі лікарів-анестезіологів та медсестер-анестезистів, під час проведення анестезії та виникаючих ускладнень фактично проводила реанімаційні заходи, що притаманні відділенням реанімації, в тому числі в період з 01.08.1983 р. по 25.10.2002 рік.
Отже, операційно-анестезіологічна служба, в якій працювала позивач, виконувала реанімаційну функцію, а таким чином робота ОСОБА_4 в період з 26.10.1983 р по 25.10.2002 р. підлягаю зарахуванню до стажу у подвійному розмірі, незалежно від назви структурного підрозділу охорони здоров'я.
Посилання відповідача на те, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 року за № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» проведено реорганізацію анестезіологічної служби та у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я повинні створюватися відповідні відділення анестезіології та інтенсивної терапії, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 19.11.2014 р. №866 з метою дотримання Міністерством охорони здоров'я України законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, скасовано наказ Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 1997 року № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України", як такий, що підлягав державній реєстрації, але не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших органiв виконавчої влади" з 1 сiчня 1993 року нормативно-правовi акти, якi видаються мiнiстерствами, iншими органами виконавчої влади, органами господарського управлiння та контролю i якi зачiпають права, свободи й законнi iнтереси громадян або мають мiжвiдомчий характер, пiдлягають державнiй реєстрацiї, нормативно-правовi акти, зазначенi в статтi 1 цього Указу, набувають чинностi через 10 днiв пiсля їх реєстрацiї, якщо в них не встановлено пiзнiшого строку надання їм чинностi.
За таких обставин, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 1997 року № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" не підлягає застосуванню, як такий, що не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо зарахування ОСОБА_4 періоду з 01.01.1990 р. по 24.04.1993 р. в одинарному розмірі, у зв'язку з тим, що вона знаходилась у відпустці по догляду за дитиною та у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
На підставі цього, колегія суддів приходить до висновку, що період з 01.01.1990 р. по 24.04.1993 р. має зараховуватись позивачу до стажу у подвійному розмірі.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_4, за період з 26.10.1983 р. по 25.10.2002 р. у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є неправомірною.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, підтверджує що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року органи Пенсійного фонду України не звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.
В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу - суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2016р. по справі № 643/1385/16-а залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2016 р.