04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" вересня 2016 р. Справа№ 925/1770/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,
за участю представників сторін:
від ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА": Черноуз Б.І. - довіреність № 004 від 20.02.2015.
від прокуратури м. Києва: Лиховид О.С. - посвідчення № 041073 від 03.02.2016.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ГРУП СА", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року
у справі № 925/1770/15 (суддя Боровик С.С.)
за заявою Державного підприємства „Златодар"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі № 925/1770/15 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги ОСОБА_5, УПФУ у Золотоніському районі Черкаської області, Державного агентства резерву України, ПП „Славіта", Золотоніської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області. Крім того, відмовлено у визнанні заявлених вимог ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА", ДП „Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" та ФОП ОСОБА_4; вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року в частині відмови у задоволенні заявлених кредиторських вимог ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" до ДП „Златодар" та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" до боржника, що складаються з суми 4 668 707,49 грн. основного боргу, 2 756,00 грн. судових витрат, що загалом становить 4 671 463,49 грн. та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Доманської М.Л., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року в частині відмови у задоволенні заявлених ним кредиторських вимог до ДП „Златодар" та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ФОП ОСОБА_4 до боржника у розмірі 1 110 000,00 грн. основного боргу та 2 436,00 грн. судових витрат, а всього на суму 1 112 436,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідної черги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Також не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року в частині відмови у визнанні заявлених вимог ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" до боржника на суму 15 049 382,27 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколів передачі апеляційних скарг раніше визначеному складу суду вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ФОП ОСОБА_4 та ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 прийнято до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у даній справі, об'єднавши в одне апеляційне провадження, та призначено до розгляду на 26.07.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.08.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням суддів Доманської М.Л. та Шипка В.В. у відпустці протоколом автоматизованої заміни складу суду від 09.08.2016 року для розгляду справи № 925/1770/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Разіна Т.І.
Ухвалою суду від 09.08.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 09.08.2016 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 06.09.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 06.09.2016 року оголошено перерву у справі до 08.09.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.
Представник ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" в судовому засіданні 08.09.2016 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року в частині відмови у визнанні заявлених вимог ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" до боржника на суму 15 049 382,27 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів.
З приводу вимог, викладених в апеляційних скаргах ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" та ФОП ОСОБА_4, поклався на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.
08.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА", та ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" підлягають задоволенню, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 - частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа № 925/1770/15 про банкрутство ДП „Златодар", провадження у якій порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.12.2015 року. Вказаною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Новосельцева В.П.
Відповідне оголошення про порушення справи про банкрутство ДП „Златодар" опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 07.12.2015 року № 25948.
Після офіційного оприлюднення відповідного оголошення, згідно статті 25 Закону про банкрутство, судом розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які розпорядником майна розглянуто та включено до реєстру вимог кредиторів та ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі № 925/1770/15 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги ОСОБА_5, УПФУ у Золотоніському районі Черкаської області, Державного агентства резерву України, ПП „Славіта", Золотоніської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.
Окрім того, вказаною ухвалою суду, зокрема, відмовлено у визнанні заявлених вимог ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА".
В силу абз. 7 ч. 25 Закону про банкрутство внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 06.06.2016 року у справі № 927/1770/15 переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині вимог, що оскаржують ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА", ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" та ФОП ОСОБА_4
Перевіряючи законність винесення вказаної ухвали в частині, що оскаржується ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА", колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається із заяви кредитора та підтверджується матеріалами справи, 03.07.2014 року між ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" (Новий кредитор) та ТОВ „Продагроальянс" (Первісний кредитор) укладено договір № 03-07/1 про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги сплати заборгованості в сумі 5 268 707,49 грн. належне первісному кредиторові, що підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2013 року по справі № 910/6257/13 за позовом ТОВ „Продагроальянс" до ДП „Златодар".
Пунктом 1.2 договору передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань, а саме сплати зазначеної в пункті 1.1 заборгованості.
Відповідно до п. 6.5. договору, він набуває чинності з моменту його підписання.
Листом № 04/07-2014 від 04.07.2014 року Первісний кредитор повідомив боржника про відступлення права вимоги Новому кредитору - ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА".
Листом № 314 від 24.09.2015 року „Про зарахування зустрічних вимог" боржник повідомив ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" про здійснення зарахування заборгованості в розмірі 100 000,00 грн. за операцією з поставки зерна згідно рах. 29 від 27.11.2014 року, а відтак після зарахування кредиторська заборгованість ДП "Златодар" перед ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" складає 5 168 707,49 грн.
Крім того, 18.09.2015 року між ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" (Первісний кредитор) та ТОВ „ЕЛІТТРЕЙД" (Новий кредитор) укладено договір № 18-09/1-15 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги до боржника - ДП "Златодар" у сумі 500 000,00 грн.
Таким чином, за твердженням скаржника, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство боржника заборгованість ДП "Златодар" перед ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" становить 4 668 707,49 грн.
Розпорядником майна боржника заявлені вимоги визнано в повному обсязі та включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Відмовляючи у задоволенні поданої кредитором заяви, місцевий господарський суд зазначив, що при укладенні договору № 03-07/1 про відступлення права вимоги сторони договору, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
Натомість, колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону про банкрутство, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або від імені особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь які стадії провадження у справі її правонаступником.
За змістом положень до п. 51 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, оскільки на час укладення відповідного договору про відступлення права вимоги здійснити заміну сторони на стадії виконання судового рішення не було можливим у зв'язку з тим, що відповідне виконавче провадження було зупинено через порушення провадження у справі про банкрутство ДП „Златодар" ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.04.2014 року у справі 925/470/14, то з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що Новий кредитор не позбавлений права заявляти свої вимоги до боржника в межах справи про банкрутство.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" перейшло право вимоги до боржника на підставі договору № 03-07/1 від 03.07.2014 року про відступлення права вимоги і останній має право заявляти свої вимоги до боржника.
Крім того, судова колегія враховує, що договір № 03-07/1 від 03.07.2014 року про відступлення права вимоги не оскаржувався ані Первісним кредитором, ані Новим кредитором, ані боржником. До того ж останній визнав вказаний договір і всі наступні розрахунки між боржником та ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" проходили вже з урахуванням вказаного договору, що підтверджується листом № 314 від 24.09.2015 року „Про зарахування зустрічних вимог".
В доповнення до викладеного, необхідно також зазначити, що заборгованість перед ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" визнана самим боржником в повному обсязі, про що свідчить довідка про кредиторську заборгованість, яку було надано боржником разом із заявою про порушення справи про банкрутство.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" вимоги на суму 4 668 707,49 грн. обґрунтовані та підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи, а відтак наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Щодо вимог ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1 110 000,00 грн., то судом встановлено, що вони ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги № 17/19-11 від 19.11.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та СТОВ „Канівці" на суму 710 000,00 грн., та договорі про відступлення права вимоги №10/13-01 впв від 17.10.2013 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ПП „Агротранс Сігма і К" на суму 400 000,00 грн.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2. договору про відступлення права вимоги №17/19-11 від 19.11.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (новий кредитор) та СТОВ „Канівці" (первісний кредитор) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договорами купівлі-продажу: № 84/5 від 15.11.2013 року, № 10/5 від 14.01.2013 року та № 84/5 від 15.11.2013 року, укладеними між первісним кредитором та ДП „Златодар". За цими договорами новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основними договорами у розмірі 710 000,00 грн.
В пункті 2.1 вказаного договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договорами купівлі-продажу, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
На підтвердження вимог до боржника кредитором до заяви додано вказані договори купівлі продажу, укладені між СТОВ „Канівці" та ДП „Златодар" із специфікаціями на продукцію до цих договорів, видаткові накладні та довіреності на отримання відповідної продукції.
Розпорядник майна боржника заявлені вимоги визнав в повному обсязі.
Місцевий господарський суд, в свою чергу, відмовляючи у визнанні ФОП ОСОБА_4 кредитором боржника в цій частині, виходив з того, що наданих кредитором договорів недостатньо для підтвердження права вимоги, оскільки відсутні докази передачі первинних бухгалтерських документів про право вимоги згідно з укладеним договором про їх відступлення.
Але колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вимоги ФОП ОСОБА_4 у розмірі 710 000,00 грн. обґрунтовані, доведені наявними в матеріалах справи доказами, доданими до заяви, в той час як умови договору та чинне законодавство не вимагає передачу саме первинних бухгалтерських документів про право вимоги, на що послався місцевий суд, так як ст. 517 ЦК України зобов'язує первісного кредитора передати лише документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в цій частині та включення до реєстру вимог кредиторів зазначених вимог у четверту чергу.
Крім того, згідно п.п. 1.1, 1.2. договору №10/13-01 впв про відступлення права вимоги від 17.10.2013 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (новий кредитор) та ПП „АГРОТРАНС СІГМА І К" (первісний кредитор) первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги належні первісному кредитору, що виникли у первісного кредитора по відношенню до боржника (ДП „Златодар") на підставі правочинів (договірних зобов'язань, що виникли між боржником та первісним кредитором на загальну суму 400 000,00 грн.). За цим договором новий кредитор одержує всі права вимоги за правочинами, вчиненими між боржником та первісним кредитором на загальну суму 400 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Умова про предмет договору є істотною.
Істотною умовою договору уступки права вимоги є вказівка на договір, на підставі якого у боржника виник борг перед первісним кредитором.
В той же час, оскільки з тексту договору №10/13-01 впв про відступлення права вимоги від 17.10.2013 року не вбачається, за якими саме договорами відступлено право вимоги, тобто не можна дійти однозначного висновку, по яких договорах передаються вимоги новому кредитору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ФОП ОСОБА_4 в частині 400 000,00 грн. не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, з огляду на що апеляційна скарга апелянта в цій частині задоволенню не підлягає.
Необхідно також зазначити, що за подання заяви з грошовими вимогами до боржника кредитором сплачено 2 756,00 грн. судового збору, що підтверджується доданими квитанціями, проте у своїй заяві та у апеляційній скарзі останній просить визнати відповідні вимоги першої черги у розмірі 2 436,00 грн. За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про включення до реєстру вимог кредиторів боржника першої черги 2 436,00 грн.
Щодо вимог ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" на загальну суму 15 049 382,27 грн., то судом встановлено, що вони складають заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань з повернення із зберігання зерна кукурудзи загальною вагою 7353,58 т. у відповідності до умов укладеного між сторонами договору №14/4 складського зберігання кукурудзи від 21.08.2012 року.
Судом встановлено, що 21.08.2012 року між ДП „Златодар" (зерновий склад) та ТОВ „Полігрейн Агро" (в подальшому найменування товариства було змінено на ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА") (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання кукурудзи за №14/4.
Відповідно до умов пункту 1.1. вищевказаного договору поклажодавець зобов'язався передати зерно кукурудзи з супроводжуючими документами на зерновий склад, а останній зобов'язався прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Згідно пункту 3.1.7. та пункту 7.1. договору від 21.08.2012 року зерновий склад зобов'язаний зберігати кукурудзу до 15.05.2013 року.
Зерновий склад зобов'язаний відвантажити поклажодавцю належну йому кукурудзу. Відвантаження зерна виконується відповідно до письмової заявки поклажодавця та черговості визначеної зерновим складом. Заявка подається поклажодавцем не пізніше 10-ти днів до початку запланованого відвантаження (пункт 3.1.9 договору).
Відповідно до статті 37 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.
Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Згідно доданих до заяви складських квитанцій на зерно №3783 від 26.09.2012 року, № 4800 від 17.12.2012 року, №4865 від 06.02.2013 року, №4879 від 22.03.2013 року, №4897 від 06.06.2013 року боржником було прийнято від заявника зерно кукурудзи 3 класу загальною вагою 7 353,130 т.
Зазначене зерно придбане кредитором на підставі договорів купівлі-продажу №КПА-Z0332 від 20.09.2012 року, №КПА-Z0554 від 11.12.2012 року, №КПА-Z0026 від 05.02.2013 року укладених з ФОП ОСОБА_7 та договору купівлі-продажу №КПА-Z0526 від 03.12.2012 року укладеного з ФГ „Деметра".
Згідно довідки №115 від 05.03.2013 року (виданої боржником) станом на 01.03.2013 року на особовому рахунку поклажодавця, згідно складських квитанцій, на зберіганні знаходиться зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2012 року в кількості 9 629,106 т.
Таким чином, доданими до заяви документами підтверджується факт прийняття боржником на зберігання зерна кукурудзи, що належить кредитору.
Вказані вище обставини підтверджуються також рішенням господарського суду Черкаської області від 13.11.2014 року у справі № 925/1374/13 за позовом ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" до ДП „Златодар", яким встановлено, що вищевказані складські квитанції №3783 від 26.09.2012 року, № 4800 від 17.12.2012 року, № 4865 від 06.02.2013 року, № 4879 від 22.03.2013 року, № 4897 від 06.06.2013 року внесено до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, що підтверджується відповідними витягами. Складські документи не погашені у зв'язку з відвантаженням або переоформленням зерна.
Судом також було встановлено, що на зберігання передавалося зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2012 року ДСТУ 4525:2006, якість якого відображено у відповідних картках аналізу зерна.
Зазначеним рішенням, залишеним без змін постановами судів вищестоящих інстанцій, відмовлено позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків, спричинених втратою переданого на зберігання зерна кукурудзи в сумі 15 049 382,17 грн. у зв'язку з тим, що основним обов'язком зберігача є зобов'язання повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, тобто лише порушення цього зобов'язання тягне за собою правові наслідки, зокрема, у вигляді відшкодування збитків, втім, вимагаючи стягнення збитків, спричинених втратою переданого на зберігання зерна кукурудзи, позивач в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не намагався довести невиконання відповідачем зобов'язання з його повернення.
Отже, судом відмолено в позові з процесуальних підстав, зокрема у способі стягнення, оскільки позивач не звертався до боржника з вимогою про повернення зерна кукурудзи, як і не звертався до суду з вимогою про повернення переданого на зберігання майна.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" з кредиторськими вимогами до боржника у справі, що розглядається, місцевий суд послався на вищевказане рішення господарського суду Черкаської області від 13.11.2014 року у справі № 925/1374/13 та зазначив, що заявником не було надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують втрату боржником речі визначеної родовими ознаками, і, як наслідок, неможливості виконання зобов'язання в натурі щодо повернення поклажодавцю відповідної кількості речей такого самого роду та такої самої якості, а відтак дійшов висновку, що на даний час у боржника відсутнє грошове зобов'язання перед ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" за договором №14/4 складського зберігання кукурудзи від 21.08.2012 року.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, оскільки судом встановлено факт прийняття боржником на зберігання зерна кукурудзи, що належить кредитору, та неповернення його у зазначені договором строки.
Відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство, майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" щодо погашення заборгованості за неповернення із зберігання зерна кукурудзи загальною вагою 7 353,130 т. у розмірі 15 049 382,27 грн. підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ДП „Златодар" четвертої черги.
За вказаних обставин, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в оскаржуваних скаржниками частинах, дослідивши заяви кредиторів на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" у сумі 4 668 707,49 грн. четвертої черги та 2 756,00 грн. першої черги., ФОП ОСОБА_4 на суму 710 000,00 грн. четвертої черги та 2 436,00 грн. першої черги, а також ТОВ „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" у сумі 15 049 382,27 грн. четвертої черги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ГРУП СА" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 в частині відмови у задоволенні заявлених кредиторських вимог ТОВ „ГЛОБАЛ ГРУП СА" до боржника скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ГРУП СА" до Державного підприємства „Златодар" у сумі 4 668 707,49 грн. основного боргу - четвертої черги та 2 756,00 грн. судових витрат - першої черги.
4. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 задовольнити частково.
5. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року в частині відмови у задоволенні заявлених кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 до боржника скасувати частково.
6. Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державного підприємства „Златодар" у розмірі 710 000,00 грн. основного боргу - четвертої черги та 2 436,00 грн. судових витрат - першої черги.
7. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 задовольнити.
8. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 року у справі № 925/1770/15 в частині відмови у задоволенні заявлених кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" до боржника скасувати.
9. Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" до Державного підприємства „Златодар" у сумі 15 049 382,27 грн. основного боргу - четвертої черги.
10. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
11.Справу № 925/1770/15 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
Т.І. Разіна