07 вересня 2016 р.Справа № 641/5614/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.07.2016р. по справі № 641/5614/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова при відмові ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, як особі льотного складу, з 14.12.2015 року.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.07.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, як особі льотного складу з 14.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 року.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.07.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
01 серпня 2016 року до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду позивачем було надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 18.04.1980 р. по 27.05.1982 ОСОБА_1 служив в повітряно-десантних військах Радянської Армії в в/ч 25293 за ВУС-068 оператором спец мінування особливо важливих об'єктів (диверсійна діяльність) та був допущений до стрибків з парашутом та виконав 14 стрибків з парашутом з літаків АН-2, АН-12, Іл-76.
22.06.1982 року наказом ХОАСК від 22.06.1982 № 113-0 позивач був зарахований парашутистом-рятівником до складу позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ СРСР. Також, в період з 19.11.1985 по 23.12.1987 року позивач за сумісництвом працював на посаді тренера-викладача парашутного спорту Середнього професійно-технічного училища № 18 м. Харкова. З 04.04.1986 р. по 30.05.1986 р. як парашутист-рятувальник позивач виконував роботи в районі Північного полюсу по забезпеченню полярних станцій СП-26, СП-27, та створення новим авіа парашутним способом нової Комсомольсько-молодіжної станції СП-28.
Як парашутист-рятувальник позивач в період з 1987 по 2003 р. щорічно виконував план навчально-льотної підготовки бортового оператора по випуску парашутистів.
З 23.10.2003 р. позивач був виведений із складу позаштатної парашутно-десантної групи.
В період з 10.11.2004 р. по 11.03.2013 р. ОСОБА_1 працював на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві на посаді авіатехніка по парашутним і аварійно-рятувальним засобам та відповідно до функціональних обов'язків також щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів.
28.12.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику льотного складу.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 22.12.2015 р. ОСОБА_1 було відмовлено, з посиланням на те, що у позивача відсутній спеціальний стаж, який можливо зарахувати як пільговий для призначення пенсії за вислугу років (а.с.16).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності права у ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугою років, як працівнику льотного складу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено: «Право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті:
а) працівники льотного і льотно-випробного складу за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок».
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсії, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджується в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Пунктом 4 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років визначені парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.
Як вбачається із записів трудової книжки, позивач у період роботи з 22.06.1982 р. по 23.10.2003 р. працював парашутистом-рятувальником в складі позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ СРСР, який у жовтні 1996 р. змінив назву на Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України.
Згідно з підпунктом "г" пункту 1 ", Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України, рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу за два роки вислуги.
Таким чином, посада, яку обіймав позивач у Харківському обласному авіаційно-спортивному клубі ДТСААФ та Харківському аероклубі ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України є підставою для зарахування періоду роботи з 22.06.1982 р. по 23.10.2003 р. до вислуги років, як особі льотного складу, відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 08/143 від 24.06.2008 р.
Отже, до вислуги років позивача, як парашутиста-рятувальника зараховується час роботи з 22.06.1982 р. по 23.10.2003 р. в Харківському обласному авіаційно-спортивному клубі ДТСААФ (Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України).
Щодо доводів апеляційної скарги про обґрунтованість відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії як працівнику льотного складу у зв'язку з тим, що до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років парашутистам зараховується лише періоди роботи на штатних посадах, колегія суддів зазначає наступне.
Поняття «позаштатний працівник», тобто працівник який виконує роботу без зарахування його до штатного (спискового) складу підприємства, установи чи організації у законодавстві про працю України не передбачено, відповідно відсутні вимоги до процедури оформлення з ними трудових відносин.
Статтею 24 КЗпП України (в редакції, що діяла станом на 05.02.1982 року) передбачалось, що трудовий договір укладається, як в усній так і в письмовій формі.
Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України (в редакції, що діяла станом на 05.02.1982 року) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця (ч. 1 ст. 48). Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (ч. 2 ст. 48).
Відповідно до п. п. 1 п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позаштатний працівник відповідно до діючого у період з 22.06.1982 р. по 23.10.2003 р. законодавства мав можливість перебувати у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями, в тому числі з Харківським обласним авіаційно-спортивним клубом ДТСААФ СРСР (Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю у позивача відповідного трудового стажу є неправомірною.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року органи Пенсійного фонду України не звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.08.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.
Враховуючи, що апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, залишена без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова судовий збір за подання апеляційної скарги по даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.07.2016р. по справі № 641/5614/16-а залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова ( 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 8, код ЄДРПОУ 22682715) судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2016 р.