14.09.2016 Справа № 904/117/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №904/117/15
за заявою Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" про забезпечення скарги на дії державного виконавця (в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК", м.Київ
до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", м.Дніпро
про стягнення 43748734,02 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №904/117/15 (суддя Рудовська І.А.) заяву Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" про забезпечення скарги на дії державного виконавця (в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України) задоволено.
Вжито заходів забезпечення скарги Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.07.2016 року про арешт коштів боржника шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 26.07.2016 року у виконавчому провадженні ВП №51443789 винесеної старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем.
Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд першої інстанції не вправі був вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №904/117/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2016р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду апелянтом повинен бути сплачений судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Однак, до апеляційної скарги не додані підтверджуючі документи про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, в апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення у справі, мотивуючи це тим, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, посилається також на досить стислі строки виготовлення і подачі апеляційної скарги на ухвалу суду.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України №484-VIII від 22.05.2015р.)).
Оскільки відстрочка сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин та яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору.
До того ж скаржником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За вищевказаних обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне довести до відома скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Скаржником у тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У зв'язку з допущеними недоліками при підготовці апеляційної скарги та наявністю підстав для її повернення, питання про вирішення клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку судом не розглядається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочку сплати судового збору відхилити.
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №904/117/15 повернути без розгляду.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна