04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" вересня 2016 р. Справа№ 910/5678/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Ропій Л.М.
Калатай Н.Ф.
при секретарі судового засідання Бовсунівська Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Кирищук В.П.
від відповідача - Загорська А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Дочірнього підприємства "Дарниця - 1"
про стягнення 177687,68 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2016 по справі №910/5678/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 7416,13 грн. - основного боргу, 13113,79 грн. - 3 % річних, 157157, 59 грн. - інфляційних втрат та 2665,31 грн. - судового збору.
Повернуто Публічному акціонерному товариству "Київенерго" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2231,32 грн., який сплачено платіжним дорученням №663619 від 18.02.2016 року на суму 4 896,63 грн., оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Дарниця - 1" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2016 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 30.08.2016
22 липня 2016 року представником позивача, через відділ документального забезпечення суду, подано відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням від 29.08.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці та судді Пашкіної С.А. на лікарняному.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 29.08.2016, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці та судді Пашкіної С.А. на лікарняному, які не є головуючими суддями, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 до свого провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 відкладено розгляд справи до 13.09.2016.
В судове засідання 13.09.2016 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
04 січня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Дарниця - 1" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №7560246 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Згідно з п. 10 додатка 2 до Договору, споживач щомісячно забезпечує:
- не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України).
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками споживання теплової енергії та відомостями обліку споживання теплової енергії за період з 01.09.2013 по 01.09.2015.
Задовольняючи позовні вимоги (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач свої зобов'язання за договором, в частині оплати наданих послуг, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7416,13 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заяву про зменшення позовних вимог позивач зазначив про часткову оплату відповідачем заборгованості за надані послуги теплопостачання в сумі 148754,17 грн., на підтвердження чого надав довідку про надходження коштів за період з січня 2016 по квітень 2016. Таким чином залишок заборгованості становив 7416,13 грн.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що в довідці про надходження коштів зазначено, що суму в розмірі 7416,13 грн. сплачено Управлінням Державної казначейської служби в м. Києві, в рахунок субсидій, за договором №7560246.
Крім того, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за спожиту теплову енергію по договору №7560246 від 04.02.2010, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2016 - відсутня. Зазначене також підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для стягнення основного боргу.
Доводи апелянта, що відповідач не є кінцевим споживачем, колегіє суддів визнано безпідставними, з огляду не наступне.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», при цьому, виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Як вбачається з Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді споживачем за даним договором є відповідач. За умовами даного договору на споживача покладені обов'язки щодо оплати вартості спожитої теплової енергії.
Так, відповідно до п. 2.3.5. та пункту 10 додатку №2 до Договору та на виконання ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов'язаний забезпечити своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.
Таким чином, стороною договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є саме відповідач, а не кінцеві споживачі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, які складено арифметично вірно, з врахуванням того, що зазначені суми нараховано позивачем до моменту здійснення відповідачем оплат, прийшла до висновку про його обґрунтованість.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2016 по справі №910/5678/16 - зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" на рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2016 по справі №910/5678/16 задовольнити частково.
2.Змінити рішення Господарського м. Києва від 13.06.2016 по справі №910/5678/16. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" (02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26-Б; код 30108660) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код 00131305) 13113 (тринадцять тисяч сто тринадцять) грн. 79 коп. - 3 % річних, 157157 (сто п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 59 коп. - інфляційних втрат та 2554 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 07 коп. - судового збору. Припинити провадження, в частині стягнення 7416,13 грн. - основного боргу».
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код 00131305) на користь Дочірнього підприємства "Дарниця - 1" (02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26-Б; код 30108660) 122 (сто двадцять дві) грн. 36 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
5.Матеріали справи №910/5678/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Л.М. Ропій
Н.Ф. Калатай