79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.09.2016р. Справа№ 914/2130/16
За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Жуків, Тернопільська область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод», смт. Івано-Франкове, Львівська область
про стягнення 145 190 грн. 00 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.Жуків, Тернопільська область звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод», смт. Івано-Франкове, Львівська область про стягнення 145 190 грн. 00коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 17.08.2016р. призначив справу до розгляду на 05.09.2016 р.
Позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг. Позивачем узгоджені сторонами послуги були надані в повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами актом. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості послуг у строки, визначені договором, не виконав, заборгованість становить 145 190 грн. 00 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 145 190 грн. 00 коп. та судові витрати.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
20.03.2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Ремонтно-інструментальний завод» (замовник) було укладено договір №70
За цим договором замовник (відповідач) доручає, в виконавець (позивач) зобов'язується виконати роботи, пов'язані з проведенням обстеження та дослідження технічного стану конструкцій механічної майстерні під літерою К-2, загальною площею 1600,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить замовнику на праві власності; проведенням натурних обмірів приміщень механічної майстерні під літерою К-2, загальною площею 1600,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить замовнику на праві власності; проведенням натурних обмірів будівлі ремонтно-механічної дільниці під літерою Л-1, загальною площею 1247,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить замовнику на праві власності; проведенням обстеження та дослідження технічного стану конструкцій будівлі під літерою А-5, цеху №25, загальною площею 2319,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать замовнику на праві власності.
Згідно п. 4.1. договору загальна вартість робіт становить 145 190 грн. 00коп.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 145 190 грн. 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом здавання-приймання робіт від 21.05.2015 р.
Відповідно до п. 4.2. договору оплату замовник проводить протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту про приймання виконаних робіт
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 145 190 грн. 00 коп.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 145190грн. 00 коп. основного боргу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-інструментальний завод», смт. Івано-Франкове, вул. Львівська, 55, Яворівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 32673479) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Жуків, Бережанський район, Тернопільська область (реєстраційний номер НОМЕР_1) 145 190 грн. 00 коп. основного боргу, 2 177 грн. 85 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 05.09.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.09.2016 р.
Суддя Мазовіта А.Б.