ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
13.09.2016Справа № 910/16808/16
Суддя Грєхова О.А., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"
про стягнення 49 000,00 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» про стягнення грошових коштів у розмірі 49 000,00 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню позивачу без розгляду, з наступних підстав.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до абзаців другого та шостого п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Отже, належним доказом виконання позивачем обов'язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
На підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до позовної заяви долучено опис вкладення у цінний лист від 09.09.2016, з якого вбачається, що копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена відповідачу - Приватному акціонерному товариству «Європейський страховий союз» на адресу: 03056, м. Київ, вул. Дашавська, 25, оф. 89.
Однак, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» є: 01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 6.
За таких обставин, опис вкладення у цінний лист від 09.09.2016 та фіскальний чек не можуть вважатися належними доказами направлення позивачем на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Суд дійшов висновку, що позивачем на адресу відповідача не направлено позовну заяву з доданими до неї документами, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Вищезазначене порушення є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ст. 63 ГПК України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Звернути увагу позивача на те, що після усунення допущеного порушення, яке стало підставою повернення позовної заяви, він має право повторно звернутися з позовом до суду.
Суддя О.А. Грєхова