"13" вересня 2016 р. Справа № 907/541/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Український будівельно - інвестиційний банк", м. Київ;
до Астейська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, с. Астей, Берегівський район;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН - ІНТЕНСИВ", м. Київ
про визнання права на оренду земельної ділянки та про визнання Договору оренди земельної ділянки, таким, що припинив свою дію.
Суддя господарського суду Кривка В.П.
представники:
Позивача - ОСОБА_1С,довіреність №1 від 11.01.2016 року;
Відповідача - не з'явився ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством "Український будівельно - інвестиційний банк", м. Київ заявлено позов до Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, с. Астей, Берегівський район про визнання права на оренду земельної ділянки та про визнання Договору оренди земельної ділянки, таким, що припинив свою дію.
До початку судового засідання уповноваженим представником заявника подано письмову заяву про доповнення заявлених позовних вимог по даній справі, додатковою вимогою про зобов'язання Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області укласти з Публічним акціонерним товариством "Український будівельно - інвестиційний банк договір оренди земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, с. Астей, вул. Дружби Народів, буд. 4а. Вказана заява подана без дотримання ст.ст. 54 -57 ГПК України та не містить жодних додатків, при цьому представник позивача вказує, що зазначену заяву слід розцінювати як збільшення кількості позовних вимог у даному провадженні.
Згідно положень п.п. 3.10., 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
За таких обставин вищезазначена заява судом відхилена та розцінена, як подання заявником іншого (ще одного) позову без дотримання встановленого законом порядку, тому таку заяву судом повернуто без розгляду у відповідності до положень ст. 63 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу.
Уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на розгляді справи по суті заявлених вимог. Між тим, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у даній справі матеріали не подав. Водночас у ході розгляду справи по суті, заявив усне клопотання про відкладення її розгляду на інший термін для уточнення правової позиції щодо заявлених вимог та подальшого розгляду справи.
Поряд з цим, до початку судового засідання від уповноваженого представника відповідача факсограмою надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду по суті справи 907/177/16. Між тим, вказане клопотання не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи (справа № 907/177/16). У клопотанні не вказано дійсний суб'єктний склад спору по справі № 907/177/16, предмет, суть спірних правовідносин тощо, не долучено жодних належних і допустимих доказів в підтвердження заявленого клопотання, які могли б бути оцінені судом. Тому питання вирішення вказаного клопотання судом відкладено до наступного судового засідання та подання відповідачем додаткових обґрунтувань та доказів в підтвердження заявленого клопотання.
Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, витребувані судом матеріали та докази не подали, причини неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомлено.
Враховуючи наведене та з метою додаткового забезпечення процесуальних прав сторін на представлення своїх доводів та заперечень, необхідності витребування додаткових документів, розгляд справи належить відкласти. Звернути увагу сторін на передбачені господарським процесуальним законом правові наслідки неявки в судові засідання та невиконання вимог ухвали суду, зокрема ст. 75, 81 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. Розгляд справи відкласти та призначити на "28" вересня 2016 р. на 12:00 год.
2. Зобов'язати сторони подати суду до призначеної до слухання справи дати:
Позивача:
• додаткові письмові обґрунтування заявлених вимог та предмету спору виходячи з викладених у позові обставин та нормативного обґрунтування, на яке міститься покликання у позові (належні докази виконання приписів ст. 125 ЗК України після набуття права власності на іпотечне майно, тощо).
Відповідача:
• письмові пояснення по суті позову з доданням підтверджуючих документів;
• додаткові письмові обґрунтування в підтвердження заявленого клопотання з доданням підтверджуючих документів.
Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
• письмові пояснення по суті позову з доданням підтверджуючих документів;
Зобов'язати сторони:
• у разі врегулювання спору в позасудовому порядку подати суду належні докази та письмову правову позицію щодо подальшого розгляду справи.
Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.
Звернути увагу на те, що відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягувати в доход державного бюджету з винної сторони штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Суддя В. Кривка