ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.09.2016Справа №910/14607/16
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ"
про: стягнення 233.219,12 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Литвин І.О. - за довіреністю від 15.12.2015 № б/н.
відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" про стягнення з останнього 233.219,12 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором купівлі-продажу від 01.08.2014 № 514/КП/14. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 233.219,12 грн., з яких: основна заборгованість складає 122.384,85 грн.; пеня в сумі - 33.203,93 грн., 3 % річних в сумі 6.450,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 71.180,33 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14607/16. Розгляд справи призначений на 12.09.2016.
Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА", як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2014 № 514/КП/14 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар (водостічну систему та софіт "BRYZA") в кількості і номенклатурі відносно до накладних оформлених позивачем, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що ціни на товар, що поставляється, визначаються у гривнях відповідно до специфікації. Ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюється окремо на кожну партію товару, згідно з виставленим рахунком-фактурою.
Положеннями п. 5.3, 5.4 Договору передбачено, що датою постачання вважається дата безпосередньої передачі товару позивачем відповідачу на умовах Договору. Право власності на товар переходить від позивача відповідачу після оформлення належним чином всіх необхідних документів і вантаження товару відповідачу, з цієї миті відповідач несе відповідальність випадкового пошкодження або знищення товару. Прийом товару по кількості та якості здійснюється сторонами відповідно до накладних, в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.
Відповідно до п. 4.1 Договору, відповідач здійснює передплату у розмірі 100 % від загальної вартості товару. Повний розрахунок відповідач здійснює впродовж тридцяти календарних днів.
У п. 6.3 Договору сторонами спору визначено, що у разі недотримання відповідачем термінів оплати товару, останній сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 870.510,71 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який закріплений у п. 4.1 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 748.125,86 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 122.384,85 грн., що водночас підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 33.203,93 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 6.450,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 71.180,33 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.
Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 122.384,85 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 122.384,85 грн.
З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 33.203,93 грн., 3 % річних в сумі 6.450,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 71.180,33 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10, корп. В; ідентифікаційний код 13816938, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ-ФАСТ УКРАЇНА" (03118, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. 115; ідентифікаційний код 34288558, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 122.384 (сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 85 коп.; пеню в сумі 33.203 (тридцять три тисячі двісті три) грн. 93 коп.; 3 % річних в сумі 6.450 (шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 01 коп.; інфляційні втрати в сумі 71.180 (сімдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 33 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.498 (три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 29 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14 вересня 2016 року
Суддя С.В. Балац