13 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Інженерінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України про відновлення становища, -
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2016 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КДД Інженерінг», ТОВ «Оболоньторгстандарт», ПрАТ «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України про відновлення становища.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Проте, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.
Справа № 752/13012/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/12811/16
Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 295 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження.
Як вбачається з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2016 року у справі беруть участь відповідачі ТОВ «КДД Інженерінг», ТОВ «Оболоньторгстандарт», ПрАТ «Київміськбуд-1», Генеральна прокуратура України, які не зазначені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 295 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам зазначеної норми.
Виходячи з викладеного апелянту слід зазначити в чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали суду та викласти апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу застосовується положення ст. 121 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків.
На виконання даної ухвали апелянту запропонувати подати апеляційну скаргу у новій редакції, із виправленими недолікам.
Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у наданий строк, апеляційну скаргу буде визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.
Суддя