Рядок 4
№ 2042/2-246/11
іменем України
10 березня 2011 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого-судді Вергун І.В
при секретарі Козловій Ю.В.
за участю судового розпорядника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
В лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ізюмської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з грудня 1965 року їй разом з чоловіком було надано житлове приміщення на території " водозабору" залізничної станції ОСОБА_1, в якому вона проживає до теперішнього часу.
Просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю, оскільки відкрито, безперервно користується ним на протязі 45 років.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується наявними доказами і не заперечується сторонами, що рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0959 від 24.09.2008 року будівлю " водозбуту", де мешкає позивач, загальною площею 88, 4 кв.м. визнано житловим будинком, надано статус садибного індивідуального житлового будинку, орієнтованою площею 1000 квадратних метрів з надвірними господарськими спорудами ( два сараї, погріб, вбиральня).
Присвоєна поштова адреса житлового будинку: м. Ізюм, вулиця Комсомольська, 100 ( а.с.7,8).
17 листопада 2008 року комунальним підприємство " Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлений технічний паспорт на будинок № 100 по вулиці Комсомольській в місті Ізюм на ім'я ОСОБА_2. Згідно плану земельної ділянки на вулиці Комсомольській, 100 в м. Ізюм, вбачається, що на ній розташований житловий будинок А-1-ж, сараї - Б,В, Г- вбиральня, Д-погріб. Загальна площа земельної ділянки складає 1000 квадратних метрів ( а.с.11-13).
Згідно довідки від 05 серпня 1969 року, яка була видана Південною залізницею, на ім'я доньки позивачки про склад сім'ї і прописки вбачається, що спірний будинок є службовим житлом, в якому ОСОБА_3, ОСОБА_2, їхня донька ОСОБА_4 були постійно прописані з 03 березня 1963 року.
ОСОБА_3 помер 10 січня 1993 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, що її батьками є ОСОБА_3 і позивачка по справі.
Частина 1 статті 344 ЦК України відповідно до якої особа, котра добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років , набуває право власності на це майно ( набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом, право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальної давності з моменту державної реєстрації.
При цьому п.8 " Прикінцевих та перехідних положень " ЦК України встановлено, що норми статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим законом.
Враховуючи, що ЦК набрав чинності з 01.01.2004 року ( п.1 " Прикінцевих та перехідних положень" ЦК ), норми статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивачка відкрито, безперервно користується спірним будинком і земельною ділянкою по вулиці Комсомольській, 100 в м. Ізюм з 1963 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, частиною 1 статті 344 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 100 по вулиці Комсомольській в місті Ізюмі Харківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду
Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: