Справа № 638/14871/16-к
Провадження № 1-кс/638/3090/16
13.09.2016 року м. Харків
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
13.09.2016 року в провадження слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу обґрунтовує тим, що 18.07.2016 року ним було подано заяву до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області про вчинення дій, що містять ознаки злочину, передбаченого частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України та частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, та яка була прийнята черговою службою поліції. Проте, в порушення вимог статті 214 КПК України, відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, натомість він отримав висновок старшого інспектора Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 (матеріал ЕО №21751 від 18.07.2016 року), затвердженим начальником Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 09.08.2016 року, згідно якого грубого порушення громадського порядку встановлено не було, у ході розгляду матеріалу об'єктивних даних, які б вказували на те, що автомобіль було пошкоджено унаслідок навмисних дій, отримано не було. Просить суд скаргу задовольнити, зобов'язати Шевченківське ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області внести відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скаргу необхідно повернути скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк.
Як вбачається з матеріалів скарги, 18.07.2016 року ОСОБА_2 подав заяву до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області про вчинення дій, що містять ознаки злочину, передбаченого частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України та частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України.
Із висновку старшого інспектора Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 (матеріал ЕО №21751 від 18.07.2016 року), затвердженого начальником Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 09.08.2016 року, вбачається, що грубого порушення громадського порядку встановлено не було, у ході розгляду матеріалу об'єктивних даних, які б вказували на те, що автомобіль було пошкоджено унаслідок навмисних дій, отримано не було.
Відповідно до вимог частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Відповідно до статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Частиною 2, 3 цієї статті передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виходячи з вимог частини 1 статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заява про злочин була подана 18 липня 2016 року, до Дзержинського районного суду м. Харкова із зазначеною скаргою заявник звернувся 13 вересня 2016 року, тобто після спливу 10 днів з моменту бездіяльності слідчого.
Водночас заявник не ставить питання про поновлення строку звернення до суду та не обґрунтовує причини поважності пропущення такого строку.
Згідно статті 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у кримінальному провадженні є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).
Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб'єктів кримінального процесу. Приписи КПК про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов'язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що для особи, яка оспорює бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання скарги була дата 19 липня 2016 року, адже із повідомленням про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення-злочину заявник звернувся 18 липня 2016 року. Про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення заявник дізнався, отримавши висновок старшого інспектора Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 (матеріал ЕО №21751 від 18.07.2016 року).
Відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що скаргу подано після закінчення встановлених законом строків, тобто після закінчення 10 денного строку, який починається після спливу 24 годин з моменту подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, при цьому також слід зазначити, що скаржник не був позбавлений права оскаржити бездіяльність у встановлені законом строки, а тому скаргу необхідно повернути.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 214, 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: