Справа № 569/11571/16-к
14 вересня 2016 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_4 , (далі слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ,-
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_3 , з якого вбачається, що в провадженні військової прокуратури Рівненського гарнізону перебуває кримінальне провадження за №12016180080000042 від 22 січня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст.263, ч. 4 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5
13 вересня 2016 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 407 КК України, згідно якої він підозрюється у тому, що 04 лютого 2015 року ОСОБА_5 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_5 , покинув військову частину та привласнив бойові припаси, а саме: 15 корпусів ручних осколкових гранат «РГД-5», 19 корпусів ручних осколкових гранат «Ф-1» та 35 уніфікованих запалів ручних гранат та перевіз їх до Рівненської обл., Гощанського р-н., с. Бочаниця, де зберігав їх до 22 січня 2016 року.
13 вересня 2016 року ОСОБА_5 з'явився до військової прокуратури Рівненського гарнізону повідомив, що служити бажає, однак за станом здоров'я не може.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчий обґрунтовує зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту в якості свідка командира першої мотопіхотної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_7 , який повідомив, що о 20 год. 00 хв. 26.10.2015 року під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність старшого солдата військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_5 ..
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 будучи раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що вказує на наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме перебуваючи на волі він в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином, затягуючи хід досудового розслідування.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що військовою прокуратурою Рівненського гарнізону проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016180080000042 від 22 січня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст.263, ч. 4 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5
13 вересня 2016 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 407 КК України.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочини в якому підозрюється ОСОБА_5 (ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 407 КК України) відноситься до тяжких.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Враховуючи, що підозрюваний раніше судимий, самовільно покинув військову частину, неодружений, тобто не має соціальних зв"язків існує ризик передбачений пунктом 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так як підозрюваний зі слів слідчого прибув до слідчого добровільно, як стверджує слідчий підозрюваний добровільно з'являється за викликом до слідчого, для забезпечення кримінального провадження підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби враховуючи, що він має травму ноги і у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу - взяття під варту слід відмовити.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців обов'язки - прибувати до слідчого, суду за викликом , носити електронний засіб контролю..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-194,205,395 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Бочаниця, Гощанського району, Рівненської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, громадянина України, запобіжний захід - домашній арешт, за місцем проживання АДРЕСА_1 , з 22 до 07 години наступного дня, строком до 13 листопада 2016 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки прибувати до слідчого, суду за викликом , носити електронний засіб контролю..
Встановити строк дії ухвали терміном до 13 листопада 2016 року
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 13 листопада 2016 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до Гощанського відділення поліції Острозького ВП ГУНП в Рівненській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала можу бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1