№ 556/1564/16-ц
(заочне)
06.09.2016 року.
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 3000 доларів США, а також судових витрат по справі. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 21 січня 2016 року відповідач позичив у неї 3000 доларів США, які обіцяв повернути до 01.05.2016 р. Разом з тим, повернення боргу відповідач не здійснив, від повернення боргу ухиляється. У зв'язку з викладеним просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики та судові витрати.
В судовому засіданні позивач подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 двічі в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. В зв'язку з викладеним, за згодою позивача, судом проведено заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Так, судом встановлено, що 21.01.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики на суму 3000 доларів США, згідно з яким ОСОБА_2 отримав вказані кошти та зобов'язувався повернути їх до 01 травня 2016 року.
Факт укладення договору позики підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, в т.ч. розпискою від 21.01.2016 року.
Як вбачається зі ст.ст.1046,1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позивач виконав умови договору, а саме передав ОСОБА_2 кошти в сумі 3000 доларів США, що підтверджується власноручними розписками відповідача.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконує, повернення боргу не здійснює.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ст.ст.1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, в разі несвоєчасного повернення борг стягується в порядку виконання зобов'язань. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась неповернутою, та сплати належних йому процентів.
Оскільки своїх зобов'язань щодо повернення боргу відповідач не виконав, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу підставними і такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи, що поверненню підлягає така ж сума грошових коштів (сума позики), та приймаючи до уваги, що у відповідності до ЦК України розрахунки здійснюються в гривнях, суд приходить до висновку, що поверненню підлягає 3000 доларів США, що становить 74340 грн. на день подачі позову за офіційним курсом НБУ.
За прострочення виконання грошового зобов'язання стягненню з відповідача підлягать також відсотки за позикою, обчислені у відповідності до ст.549-551 ЦК України, що становить 562 грн. на день подачі позову за офіційним курсом НБУ.
Також підлягають задоволенню позовні вимог в частині стягнення судових витрат, до складу яких входить сплачений судовий збір в сумі 749,76 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 30, 209, 212 ЦПК України, суд -
вирішив
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_2, заборгованість за договором позики в сумі 74976 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн.. 34 коп., а також судові витрати, понесені позивачем при подачі позову та підтверджені документально в сумі 1249 (одна тисяча двісті сорок девять) грн. 76 коп., а всього стягнути 76226 (сімдесят шість тисяч двісті двадцять шість) грн. 10 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Апеляційна скарга може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.