Справа № 554/1876/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2192/16Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
13 вересня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Дорош А.І.
Суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.
при секретарі: Ачкасовій О.Н.
з участю
представника відповідача Коцького Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту; треті особи: ОСОБА_4, ПАТ КБ "Євробанк" ,-
У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту; треті особи: ОСОБА_4, ПАТ КБ "Євробанк". В своїх позовних вимогах просив суд звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 26.05.2014 року. Мотивує свої вимоги тим, що 26.05.2014 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави визнано мирову угоду, укладену ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за умовами якої ОСОБА_4 передає у власність, а позивач приймає у власність квартиру АДРЕСА_1 , та гараж, площею 24 кв.м, які належать їй на праві власності. 03.09.2015 року представником позивача була подана заява про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру, але було відмовлено, оскільки постановою державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби по м. Полтава Полтавського міськрайонного управління юстиції в Полтавській області накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_4
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту; треті особи: ОСОБА_4, ПАТ КБ "Євробанк" - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку, оскаржив позивач ОСОБА_3, який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 26.05.2014 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави визнано мирову угоду, укладену ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за умовами якої ОСОБА_4 передає у власність, а ОСОБА_3 приймає у власність квартиру АДРЕСА_1, та гараж, площею 24 кв.м, які належать їй на праві власності (а.с.8).
Постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.04.2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_4, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_4; виконавчий лист виданий 27.12.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави, стягувач - ПАТ КБ «Євробанк», борг складає 684 854,38 грн. (а.с.56).
Згідно пояснень представника відповідача станом на час розгляду справи заборгованість боржника не погашена.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації - виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Проте, згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства про виникнення, припинення, захист права власності та інших речових прав Пленум ВССУ у своїй Постанові від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначив, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_1, яка передана у власність позивача згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 26.05.2014 р., якою затверджена мирова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.09.2015 р. відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, на вказану квартиру за суб»єктом ОСОБА_3 з тих підстав, що заява про державну реєстрацію прав, пов»язаних з відчуженням нерухомого майна, подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (а.с. 10).
Як вбачається із матеріалів справи, в Октябрському ВДВС по м. Полтава на виконанні перебуває виконавче провадження № 41881367 з примусового виконання виконавчого листа № 554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 р. Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Євробанк» у розмірі 684 854,38 грн. (а.с. 11).
Постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.04.2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 р. Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_6 684 854,38 грн. на користь ПАТ КБ «Євробанк», накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 56).
Отже, арешт на спірну квартиру було накладено раніше, ніж відбулася її передача у власність ОСОБА_3
Місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що не вбачається порушення прав позивача у зв»язку з накладенням арешту на квартиру.
Доводи позивача про те, що місцевим судом не враховано, що право власності на нерухоме майно у його випадку настало з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а саме 01.06.2014 року, не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина не тягне юридичних наслідків, т.я. обтяження на спірну квартиру встановлені до державної реєстрації прав. У даному випадку має місце не рішення суду, а ухвала суду про визнання мирової угоди, ухвала суду підлягає державній реєстрації.
Доводи позивача про те, що зобов»язання позичальника забезпечені іпотекою, крім цього, кожного місяці з доходу боржника на користь банку проводиться утримання у розмірі 550 грн., не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору, виходять за межі предмету спору.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.