Справа № 605/415/16-ц
Іменем України
"12" вересня 2016 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Ігнатової Г.В. при секретарі Чебан Т.В., за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи без самостійних вимог відділ Держгеокадастру у Підгаєцькому районі про визнання права власності на спадкове майно по заповіту,-
В серпні 2016 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи без самостійних вимог відділ Держгеокадастру у Підгаєцькому районі про визнання права власності в порядку спадкуванням за заповітом. Свої вимоги мотивує тим, що після смерті матері ОСОБА_3, померлої 27.10.2014 року , відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з земельної ділянка площею 0.9158 га, а також на земельну ділянку, площею 1.0208 гащо на території ОСОБА_2 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області. Вона, як спадкоємець за заповітом, звернувшись до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини , отримала відмову в її оформленні через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Оскільки її права на успадкування майна підтверджується іншими доказами ,просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3 право власності на вказану спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги на обґрунтування чого послалася на обставини які викладені в позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради як орган місцевого самоврядування, що може подати заяву про визнання спадщини відумерлою, не з"явився, проте суду надано заяву з проханням розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, тому суд, у відповідності до ч.2 ст. 158 ЦПК України, розглядає справу у відсутності осіб, які заявили про це клопотання.
Треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору відділ Держгеокадастру у Підгаєцькому районі в судове засідання не зявилися, до суду направили заяву про розгляд справи у їх відсутність та вказали, що не заперечують щодо задоволення позову ОСОБА_1
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку. Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до правил ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, відповідно до черг встановлених законом.
Згідно свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_3 померла 27 жовтня 2014 року в с. Шумляни Підгаєцького району Тернопільської області . Після її смерті відкрилася спадщина по заповіту яка складається з двох відокремлених земельних ділянок , що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Підгаєцького району, що належали їй на праві приватної власності.
Згідно заповіту, посвідченого 25.03.2010 року секретарем Завалівської сільської ради Тернопільської області, гр. ОСОБА_3 все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось заповіла ОСОБА_1, позивачці по справі.( а.с.10) Даний заповіт було зареєстровано в реєстрі за № 74, який не змінено і не скасовано про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру ( заповітів)
За таких обставин ОСОБА_4 Ю Д. набула право власності на вказане нерухоме майно, яке за життя ніхто не оспорював
З матеріалів справи встановлено, що 04 серпня 2016 року Підгаєцька державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_3, у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки що на території ОСОБА_2 сільської ради, що підтверджено Листом №886/01-16 від 04.08.2016 року
За інформацією наданою Підгаєцькою державною нотаріальною конторою щодо майна спадкодавця ОСОБА_3 спадкова справа не заведена, свідоцтво про право на спадщину не видавалось
Відповідно до роз'яснень, наданих судам у п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (Правова позиція, висловлена ВСУ при розгляді справи N 6-222цс14 від 04.02.2015 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 2.14 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» державний акт на право приватної власності на земельну ділянку підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів.
У відповідності до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданих відділом Держгеокадастру у Підгаєцькому районі на підставі проведення перевірки документації із землеустрою та обмінних файлів від 23.08.2016 року за № 34-1908-99.5-980/34-16; та № 34-1908-99.5-981/34-16, відомості про земельні ділянки площею 0,9158 га кадастровий номер 6124882500010010647, та площею 1,0208 га кадастровий номер 6124882500010010692, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради належать власнику ОСОБА_3, і ця земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, внесені в автоматизовану систему державного земельного кадастру на підставі правовстановлюючого документа Державний акт на право власності на землю серія ЯЛ № 780440 від 07.10.2011 року на ім'я ОСОБА_3 та інформаційної довідки № 65561866 від 11.08.2016 року.
Вказаний Державний акт на право власності на землю серія ЯЛ № 780440 від 07.10.2011 року спадкодавцем втрачений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки про що свідчать повідомлення поміщені в газету « земля Підгаєцька»
Суд приймає до уваги те, що факт втарти правовстановлюючих документів належних спадкодавиці підтверджується актом складеним комісією від 09.08.2016 року , який затверджений головою підгаєцької РДА та повідомленням поміщеним в газеті « Земля Підгаєцька» № 31 від 19.08.2016 р. і ці обставини не заперечуються сторонами.
У даному випадку право власності спадкодавиці на вищевказані земельні ділянки ніким не оспорюється. Спірні земельні ділянки було закріплено та оформлено у встановленому законом порядку про що свідчить викладені письмові пояснення відділу Держгеокадастру у підгаєцькому районі та ніким із сторін ці обставини не спростовуються.
Оскільки ОСОБА_1., заяву про відмову від спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подала, вона вважається такою, що прийняла спадщину. Суд вважає, що спірні земельні ділянки охоплюється заповітом, оскільки право спадкодавця на них не зникло, у зв'язку з втратою Державного акту на землю і відповідно свідоцтва про право власності серії САК 017522 від 08.05.2013 року видане Реєстраційною службою Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області виданого на підставі свідоцтва про прийняття спадщини і тому спадкоємиця повинна спадкувати майно за заповітом відповідно до розпорядження заповідача банах Є.В.. Також, суд врахував, що спадкодавець заповіла позивачці, все інше майно як таке, але і право на земельні ділянки, право на які належало їй на підставі Державного акта, і цей заповіт не змінювала.
Отже, її волевиявлення полягало у тому, щоб земельні ділянки, на яку вона має право, перейшли у якості спадщини ОСОБА_1., позивачці в справі.
При цьому суд приймає до уваги те. що відповідачі взагалі не оспорювали та визнавали право позивачки на спірні земельні ділянки, які нею були прийняті як спадкоємцем за заповітом, що підтверджується заявами про визнання позову , які долучені до матеріалів справи.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
При вирішенні даного цивільно - правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Відтак, оскільки ОСОБА_3було виданоДержавний акт на право власності на землю серія ЯЛ № 780440 від 07.10.2011 року і відповідно свідоцтва про право власності серії САК 017522 від 08.05.2013 року видане Реєстраційною службою Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області виданого на підставі свідоцтва про прийняття спадщини, то і позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 вправі порушувати питання про успадкування цих земельних часток (паю).
Визнання за позивачем права на земельні ділянки в порядку спадкування по заповіту, як за єдиним спадкоємцем не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в нотаріальному порядку одержати правовстановлюючий документ на земельні ділянки позивачка позбавлена можливості, а право на землю у спадкодавця ніким не оспорюється, відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВС України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» позивачка має право звернутися до суду з позовом про захист свого права і суд дійшов висновку, що позовні вимоги гуменюк Л.Б. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з вищенаведених підстав, тому визнає за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки, які належала спадкодавиці ОСОБА_3
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушено
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328, 1218, 1223, 1225, 1268-1270 ЦК України, враховуючи правові позиції ВССУ, викладені в Постанові Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , ст.ст. 10,60,209, 212-215,218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити . Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3, померлої 27 жовтня 2004 року на спадкове майно : яке складається з земельної ділянки площею 0,9158га (кадастровий номер 6124882500010010647) ; земельної ділянки площею 1,0208 га (кадастровий номер 6124882500010010692), які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державний акт на право власності на землю серія ЯЛ № 780440 від 07.10.2011 року та відповідно свідоцтва про право власності серії САК 017522 від 08.05.2013 року видане Реєстраційною службою Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: підпис ОСОБА_4