Справа № 464/5707/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/959/16 Доповідач: ОСОБА_2
13 вересня 2016 року м. Львів.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області
під головуванням судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Жовква Львівської області та мешканця АДРЕСА_1 , на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,-
з участю прокурора ОСОБА_7
засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, та постановити нову ухвалу, якою задоволити вище зазначене клопотання.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року у задоволенні клопотання адміністрації Львівської виправної колонії (№48) управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області та спостережної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_6 відмовлено.
Апелянт вважає, що дану ухвалу слід скасувати, оскільки вона є неправомірною.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог звертає увагу на те, що на даний час він працевлаштований днювальним у психологічному центрі установи, а також входить до складу волонтерської групи, навчається у Львівському навчальному центрі № 48 по спеціальності «електрозварювальник». Перебуваючи в установі вимог режиму не порушував, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці двічі заохочувався.
При апеляційному розгляді справи прокурор заперечив вимогу та доводи апеляційної скарги засудженого.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги, а також заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений 12.08.2015 року Болехівським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_6 раніше п'ять разів притягувався до кримінальної відповідальності, крім цього засуджений вже звільнявся умовно-достроково. По даній справі засуджений за умисний злочин, за час відбування покарання, двічі йому надавались заохочення, стягнення на нього не накладались.
Ухвалою Сихівського районно суду м. Львова від 22.02.2016р. на підставі Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року ОСОБА_6 зараховано в строк покарання 6 місяців 18 днів, останній відбув 1/2 строку призначеного покарання, а саме на день розгляду справи відбув 1 рік 11 місяців 19 днів, до закінчення відбуття строку покарання залишилось 1 рік 8 місяців 12 днів.
Згідно положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього кримінального Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
З характеристики на засудженого ОСОБА_6 , затвердженої 07.07.2016р. начальником Львівської ВК-48, вбачається, що останній вину у вчиненому злочині визнав, працевлаштований, приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу із засудженими, є членом духовно-освітньої самодіяльності.
17.03.2016 року рішенням адміністративної комісії ЛВК №48 відмовлено у застосуванні заохочувальних норм , передбачених ст.ст. 100, 101 КВК України.
Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, раніше вже звільнявся умовно-достроково та застосовувалась до нього ст.82 КК України, проте, він на шлях виправлення не став та знову скоїв злочин, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що відбуваючи призначене судом покарання, засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, а відтак не заслуговує на застосування до нього ст. 82 КК України.
Наявність в ОСОБА_6 заохочень та позитивної характеристики в процесі відбування покарання, свідчить лише про те, що особа стає на шлях виправлення та прагне довести своє виправлення.
Ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована.
Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_6 та клопотанні про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі є безпідставними.
Керуючись ст. 404, 407 КПК України, ст.82 КК України колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення , а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а для особи яка утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4