Справа № 464/5711/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/958/16 Доповідач: ОСОБА_2
13 вересня 2016 року м. Львів.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області
під головуванням судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,-
з участю прокурора ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_6
засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, та постановити нову ухвалу, якою задоволити вище зазначене клопотання.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року у задоволенні клопотання адміністрації Львівської виправної колонії (№48) управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області та спостережної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_6 відмовлено.
Апелянт вважає, що дану ухвалу слід скасувати, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог звертає увагу на те, що за весь час відбуття покарання він вже усвідомив тяжкість вчиненого злочину та довів своє виправлення.
Засуджений підтримав апеляцію.
При апеляційному розгляді справи прокурор заперечив вимогу та доводи апеляційної скарги засудженого.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги, а також заслухавши засудженого, пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений 25.05.2011 року Косівським районним судом Івано-Франківської області за ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України до 7 років позбавлення волі. Адміністрація ЛВК № 48 та спостережна комісія звернулись до суду з поданням, в якому просять замінити засудженому невідбуту частину покарання більш м'яким.
Згідно положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього кримінального Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
З характеристики на засудженого ОСОБА_6 , затвердженої 07.07.2016р. начальником Львівської ВК-48, вбачається, що останній вину у вчиненому злочині не визнав, працевлаштований різноробочим на дільниці по виготовлені бетону, до професійно-технічного навчання не залучався.
Засуджений ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вже звільнявся умовно-достроково. По даній справі засуджений за особливо тяжкий злочин, за час відбування покарання допустив порушення вимог режиму утримання, за що на нього накладено п'ять стягнень, дев'ять разів йому надавались заохочення, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 09.02.2016р. йому зараховано в строк покарання 10 місяців 7 днів, останній відбув 2/3 строку призначеного покарання, а саме на день розгляду справи відбув 6 років 7 місяців 25 днів, до закінчення відбуття строку покарання залишилось 4 місяці 5 днів.
Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_6 , який раніше судимий за аналогічний злочин, раніше звільнявся умовно-достроково, проте на шлях виправлення не став, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що відбуваючи призначене судом покарання, засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, а відтак не заслуговує на застосування до нього ст. 82 КК України.
Наявність в ОСОБА_6 заохочень та позитивної характеристики в процесі відбування покарання, свідчить лише про те, що особа стає на шлях виправлення та прагне довести своє виправлення.
Ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована.
Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі та клопотанні про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді громадських робіт засудженого ОСОБА_6 є безпідставними.
Керуючись ст. 404, 407 КПК України, ст.82 КК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення , а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а для особи яка утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4