Справа № 445/26/11 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.
Провадження № 22-ц/783/3839/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 81
06 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,
секретаря Бохонко Е.Р.,
з участю представника стягувача ОСОБА_2, представника ВДВС Золочівського РУЮ Матвеюк О.П., представника ТзОВ «Снович» Вовчука Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Снович» на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року у справі за заявою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про зміну способу виконання рішення суду,-
встановила:
В лютому 2016 року державний виконавець ВДВС Золчівського РУЮ Федунчик Ю.В. звернувся в суд із заявою про заміну способу виконання рішення суду.
Вимогу обґрунтовував тим, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 26.04.2013р. зобов»язано СТзОВ «Снович» скликати Загальні збори Об»єднання співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» та вирішити питання про виділення ОСОБА_7 майна в натурі з майна пайового фонду СТзОВ «Снович» , яке знаходиться на зберіганні у Приватного агропідприємства «Галичина» відповідно до розміру належних йому майнових паїв, шляхом прийняття відповідного рішення Зборами співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» і подальшої передачі виділеного майна.
04.06.2013р. судом видано відповідний виконавчий лист № 2-26/2011.
16.12.2015р. державний виконавець відкрив виконавче провадження та надав строк для добровільного виконання до 22.12.2015 року.
13.01.2016р. ОСОБА_7 пред'явив протокол загальних зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» Сновицької сільської ради № 1 від 05.01.2016р., згідно якого стягувачу виділено майно відповідно до розміру майнових паїв в сумі 68279 грн.
В свою чергу, 11.01.2016р. директор ПАП «Галичина» пред'явив акт, згідно якого збори співвласників майнових паїв 05 січня 2016 року не відбулися через відсутність кворуму.
12.01.2016 р. стягувачем пред»явлено акт від 12.01.2016 року, відповідно до якого боржник виділене зборами майно не передав.
Оскільки рішення суду виконати не можливо, державний виконавець просив змінити порядок виконання рішення по справі № 2-26/2011 шляхом вилучення майна, виділеного ОСОБА_7 за рішенням зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович», з майна пайового фонду, переданого на зберігання Приватному агропідприємству «Галичина» та передачі його стягувачу ОСОБА_7 із складанням акту передачі та проставлення відмітки в Свідоцтві про право власності на майновий пай.
Оскаржуваною ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року заяву задоволено.
Змінено порядок виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26.04.2013р. по справі № 2-26/2011 шляхом проведення вилучення майна, виділеного ОСОБА_7 за рішенням Зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович», з майна пайового фонду, переданого на зберігання Приватному агропідприємству «Галичина», за місцем знаходження цього майна - АДРЕСА_1 та передачі його ОСОБА_7 із складанням акту передачі та проставленням відмітки в Свідоцтві про право власності на майновий пай.
Ухвалу суду оскаржив представник боржника СТзОВ «Снович», з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її незаконною та необгрунтованою, прийнятою без повного зясування обставин та з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ні заявником ні стягувачем не надано суду жодних доказів неможливості виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі зазначає, що боржник СТзОВ «Снович» вчинив усі необхідні дії для виконання рішення суду, скликав Загальні збори, однак такі з незалежних від боржника причин не відбулись.
Незважаючи на відсутність кворуму, присутні на зборах співвласники майнових паїв склали документ Протокол № 1 Загальних зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович», який підписали громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9, проте легітимність цього документа судом не досліджувалася, а саме чи мали повноваження 12 співвласників майна у відсутність інших 112 співвласників на розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності.
Звертає увагу на те, що у рішенні суд не зобов»язував повноважний орган виділити майно стягувачу, а лише вирішити питання про виділення, а також не вирішувалось питання з приводу права власності або права користування майном.
Покликається на те, що державний виконавець звернувся в суд з заявою про зміну способу виконання рішення суду, а суд змінив порядок його виконання, оскільки рішенням суду захищено права ОСОБА_7 у спосіб - зобов»язання вчинити певні дії, при цьому, суд міняє порядок виконання рішення, надавши дозвіл на вилучення не визначеного майна, що не узгоджується з ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також, суд вирішив питання про права та інтереси третіх осіб, які не були сторонами виконавчого провадження.
Просить скасувати ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення відмовити.
Представник боржника СТзОВ «Снович» Вовчук Р.М. апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.
Стягувач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_2, а також представник ВДВС Золочівського РУЮ Матвейко О.П. в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення суду районний суд виходив з того, що рішення суду виконано частково, однак в частині передачі майна судове рішення боржником залишається не виконане. Боржник СТзОВ «Снович», яке є зберігачем майна пайового фонду «Снович», майна ОСОБА_7 не передає вже понад 2 роки.
Крім цього, суд звернув увагу на те, що невиконання рішення суду є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Судом встановлено, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 26.04.2013р. зобов»язано СТзОВ «Снович» скликати Загальні збори Об»єднання співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» та вирішити питання про виділення ОСОБА_7 майна в натурі з майна пайового фонду СТзОВ «Снович», яке знаходиться на зберіганні у Приватного агропідприємства «Галичина» відповідно до розміру належних йому майнових паїв, шляхом прийняття відповідного рішення Зборами співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» і подальшої передачі виділеного майна.
На виконання вказаного рішення Золочівським районним судом Львівської області 04.06.2013р. виданий виконавчий лист № 2-26/2011, яким зобов»язано СТзОВ «Снович» скликати Загальні збори Об»єднання співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» та вирішити питання про виділення ОСОБА_7 майна в натурі з майна пайового фонду СТзОВ «Снович» , яке знаходиться на зберіганні у Приватного агропідприємства «Галичина» відповідно до розміру належних йому майнових паїв, шляхом прийняття відповідного рішення Зборами співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» і подальшої передачі виділеного майна.
Заява про примусове виконання подана 14.12.2015 р. (а.с. 4, зворот).
16.12.2015р. державний виконавець відкрив виконавче провадження.
13.01.2016р. ОСОБА_7 пред'явив протокол загальних зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович» Сновицької сільської ради № 1 від 05.01.2016р., згідно якого стягувачу виділено майно відповідно до розміру майнових паїв в сумі 68279 грн. (а.с. 5-10).
11.01.2016р. директор ПАП «Галичина» пред'явив акт, згідно якого збори співвласників майнових паїв 5 січня 2016 року не відбулися через відсутність кворуму (а.с. 14 зворот).
Відповідно до акту стягувача від 12.01.2016 р. виділене майно не було передано (а.с. 15).
За змістом ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2013 р. набрало законної сили, тому підлягає обов'язковому виконанню.
При цьому, на час розгляду даної справи, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2013 р. є невиконаним та перебуває на виконанні у ВДВС.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Виконавчими провадженнями поновлюються майнові та особисті немайнові права осіб шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки у сфері матеріальних правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Аналогічно дане питання врегульовано і ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для застосування правил цієї статті є наявність обставин, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в цивільній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що спосіб виконання рішення може бути змінений чи встановлений у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
В свою чергу, у Постанові Верховного Суду України по справі № 6-1829цс15 від 25.11.2015 року висловлена правова позиція, відповідно до якої поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
В заяві від 10.02.2016 р., адресованій начальнику ВДВС Золочівського РУЮ представник стягувача ОСОБА_2 та заяві державного виконавця про зміну способу виконання рішення, заявники просять суд змінити порядок виконання рішення суду, шляхом проведення вилучення майна, виділеного ОСОБА_7 за рішенням Зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович», з майна пайового фонду, переданого на зберігання Приватному агропідприємству «Галичина», за місцем знаходження цього майна - АДРЕСА_1 та передачі його ОСОБА_7 із складанням акту передачі та проставленням відмітки в Свідоцтві про право власності на майновий пай.
Під час виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2013 р. загальними зборами співвласників СТзОВ «Снович» 05.01.2016 року прийнято відповідні рішення № 1 та № 2 про виділ ОСОБА_7 конкретного майна з пайового фонду СТзОВ «Снович».
За змістом рішення суду в подальшому необхідно передати ОСОБА_7 майно, яке виділене рішенням зборів пайовиків.
Постановляючи ухвалу про зміну порядку виконання рішення суду районний суд встановив новий порядок для реалізації рішення суду - шляхом вилучення майна, виділеного ОСОБА_7 за рішенням Зборів співвласників майнових паїв СТзОВ «Снович», з майна пайового фонду, переданого на зберігання ПАП «Галичина», за місцем знаходження цього майна - АДРЕСА_1 та передачі його ОСОБА_7 із складанням акту передачі та проставленням відмітки в Свідоцтві про право власності на майновий пай, відтак майно ідентифіковано, що спростовує доводи апелянта про відсутність визначеності майна, яке вилучається.
Крім цього, змінюючи примусові заходи виконання судового рішення районний суд не змінював суті рішення, оскільки визначений рішенням суду спосіб захисту порушеного права позивача передбачає вчинення боржником дій з подальшої передачі виділеного майна, що оформляється актом приймання-передачі із відміткою про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Снович» - відхилити.
Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: Ю.Р. Мікуш
О.Ф. Павлишин